Тема: РОЗРОБКА ТЕХНІЧНОГО ЗАВДАННЯ
Лекція 6.
Контрольні питання і завдання
Результати передпроектних досліджень предметної області використовують у процесі розробки технічного завдання.
Передпроектні дослідження предметної області
Метою передпроектних досліджень є перетворення загальних нечітких знань про призначення майбутнього програмного забезпечення в порівняно точні вимоги до нього.
Існують два варіанти невизначеності:
• невідомі методи вирішення cформульованого завдання - такого типу невизначеності зазвичай виникають при вирішенні науково-технічних завдань;
• невідома структура автоматизованих інформаційних процесів - зазвичай зустрічається при побудові автоматизованих систем управління підприємствами.
У першому випадку під час передпроектних досліджень визначають можливість вирішення поставленого завдання і методи, що дозволяють одержати необхідний результат, що може зажадати відповідних наукових досліджень як фундаментального, так і прикладного характеру, розробки і дослідження нових моделей об'єктів реального світу.
У другому випадку визначають:
• структуру та взаємозв'язки автоматизованих інформаційних процесів;
• розподіл функцій між людиною і системою, а також між апаратурою і програмним забезпеченням;
• функції програмного забезпечення; зовнішні умови його функціонування та особливості його інтерфейсів, як з користувачами, так і при необхідності - з апаратною частиною;
• вимоги до програмних та інформаційних компонентів, необхідні апаратні ресурси, вимоги до баз даних і фізичні характеристики програмних компонент.
1. Що таке процес визначення вимог? Назвіть основні етапи цього процесу.
2. Поясніть три основні підходи до формування вимог.
3. Поясніть використання методу VORD на прикладі.
4. Приведіть приклад функціональних та експлуатаційних ознак програмних продуктів.
5. Яка мета передпроектних досліджень?
Технічне завдання являє собою документ, в якому сформульовані основні цілі розробки, вимоги до програмного продукту, визначено терміни та етапи розробки та регламентований процес приймально-здавальних випробувань [33]. У розробці технічного завдання беруть участь як представники замовника, так і представники виконавця. В основі цього документа лежать вихідні вимоги замовника, аналіз передових досягнень техніки, результати виконання науково-дослідних робіт, передпроектних досліджень, наукового прогнозування і т. п.
Основні чинники, що визначають характеристики майбутнього програмного забезпечення – це:
• вихідні дані і необхідні результати, які визначають функції програми або системи;
• середовище функціонування (програмне та апаратне) - може бути задане, а може вибиратися для забезпечення параметрів, зазначених у технічному завданні;
• можливу взаємодію з іншим програмним забезпеченням або спеціальними технічними засобами - також може бути визначено, а може вибиратися виходячи з набору виконуваних функцій.
Розробка технічного завдання виконується в такій послідовності. Перш за все, встановлюють набір виконуваних функцій, а також перелік і характеристики вхідних
даних. Потім визначають перелік результатів, їх характеристики і способи подання. Далі уточнюють середовище функціонування програмного забезпечення: конкретну комплектацію і параметри технічних засобів, версію операційної системи і, можливо,
версії і параметри іншого встановленого програмного забезпечення, з яким може взаємодіяти майбутній програмний продукт.
У випадках, коли програмне забезпечення збирає і зберігає деяку інформацію або включається в управління будь-яким технічним процесом, необхідно
також чітко регламентувати дії програми в разі збоїв обладнання і енергопостачання.
На технічне завдання існує стандарт ГОСТ 19201-78 «Технічне завдання. Вимоги до змісту та оформлення». Відповідно до цього стандарту технічне
завдання повинне містити наступні розділи:
• вступ;
• підстави для розробки;
• призначення розробки;
• вимоги до програми або програмного виробу;
• вимоги до програмної документації;
• техніко-економічні показники;
• стадії і етапи розробки;
• порядок контролю та приймання.Прослухати
При необхідності допускається в технічне завдання включати додатки.
Розглянемо більш детально зміст кожного розділу. Вступ повинен містити найменування і коротку характеристику області застосування програми або програмного продукту, а також об'єкта (наприклад, системи) в якому передбачається їх використовувати. Основне призначення вступу – продемонструвати актуальність даної розробки та показати, яке місце ця розробка займає в ряду подібних.
Розділ Підстави для розробки повинен містити найменування документа, на підставі
якого ведеться розробка, організації, яка затвердила цей документ, і найменування або умовне позначення теми розробки. Таким документом може служити план, наказ, договір і т. п.
Розділ Призначення розробки повинен містити опис функціонального і експлуатаційного призначення програмного продукту з зазначенням категорій користувачів.
Розділ Вимоги до програми або програмного виробу повинен включати наступні підрозділи:
• вимоги до функціональних характеристик;
• вимоги до надійності;
• умови експлуатації;
• вимоги до складу і параметрів технічних засобів;
• вимоги до інформаційної та програмної сумісності;
• вимоги до маркування та пакування;
• вимоги до транспортування і зберігання;
• спеціальні вимоги.
Найбільш важливим з перерахованих вище є підрозділ Вимоги до функціональних характеристик. У цьому розділі повинні бути перераховані виконувані функції і описані
склад, характеристики та форми представлення вхідних даних і результатів. У цьому ж розділі при необхідності вказують критерії ефективності: максимально допустимий час відповіді системи, максимальний обсяг оперативної та / або зовнішньої пам'яті та ін.
Примітка. Якщо розроблене програмне забезпечення не буде виконувати зазначених у технічному завданні функцій, то воно вважається таким, що не відповідає технічному завданню, тобто неправильним з точки зору критеріїв якості. Універсальність майбутнього продукту також зазвичай спеціально не обмовляється, але мається на увазі.
У підрозділі Вимоги до надійності вказують рівень надійності, який повинен бути забезпечений майбутньою системою і час відновлення системи після збою. Для систем зі звичайними вимогами до надійності в цьому розділі іноді регламентують дії розроблюваного продукту по збільшенню надійності результатів (контроль вхідної і вихідної інформації, створення резервних копій проміжних результатів і т. п.).
У підрозділі Умови експлуатації, вказують особливі вимоги до умов експлуатації: температуру навколишнього середовища, відносної вологості повітря і т. п. Як правило, подібні вимоги формулюють, якщо майбутня система буде експлуатуватися в нестандартних умовах чи використовує спеціальні зовнішні пристрої, наприклад для збереження інформації. Тут же вказують вид обслуговування, необхідну кількість і кваліфікацію персоналу. В іншому випадку допускається вказувати, що вимоги не
пред'являються.
У підрозділі Вимоги до складу і параметрів технічних засобів вказують необхідний склад технічних засобів із зазначенням їх основних технічних характеристик:
тип мікропроцесора, обсяг пам'яті, наявність зовнішніх пристроїв і т. п. При цьому часто
вказують два варіанти конфігурації: мінімальний і рекомендований.
У підрозділі Вимоги до інформаційної та програмної сумісності при необхідності можна задати методи рішення, визначити мову або середовище програмування для розробки, а також операційну систему та інші системні і призначені для користувача програмні засоби, з яким має взаємодіяти майбутнє програмне забезпечення. У цьому ж розділі при необхідності вказують, який ступінь захисту
інформації необхідно передбачити.
У розділі Вимоги до програмної документації вказують необхідність наявності настанови користувача [34], настанови системного програміста [35], пояснювальної записки і т. п. На всі ці типи документів також існують стандарти.
У розділі Техніко-економічні показники рекомендується вказувати орієнтовну економічну ефективність, передбачувану річну потребу і економічні
переваги в порівнянні з існуючими аналогами.
У розділі Стадії та етапи розробки вказують стадії розробки, етапи і зміст робіт із зазначенням терміну розробки та виконавців.
У розділі Порядок контролю і приймання вказують види випробувань і загальні вимоги до приймання роботи.
У додатках при необхідності наводять: перелік науково-дослідних робіт, обґрунтовують розробку; схеми алгоритмів, таблиці, описи, обґрунтування, розрахунки і
інші документи, які слід використовувати при розробці.
Залежно від особливостей розроблюваного продукту дозволяється уточнювати зміст розділів, тобто використовувати підрозділи, вводити нові розділи або об'єднувати їх.
У випадках, якщо будь-які вимоги, передбачені технічним завданням, замовник не пред'являє, слід у відповідному місці вказати «Вимоги не пред'являються".
Розробка технічного завдання - процес трудомісткий, вимагає певних навичок. Найбільш складним, як правило, є чітке формулювання основних розділів: вступу,
призначення та вимог до програмного продукту.
В якості прикладів розглянемо два технічних завдання на виконання курсового проектування, складених за скороченою схемою, і порівняно повне технічне завдання на виконання держбюджетної науково-дослідної роботи.
Приклад 6.1. Розробити технічне завдання на програмний продукт, призначений для наочної демонстрації графіків функцій одного аргументу у = f (x).
Програма повинна розраховувати таблицю значень і будувати графік функцій на заданому відрізку по заданій формулі і змінювати крок аргументу і межі відрізка.
Крім цього, програма повинна запам'ятовувати введені формули.
Наведемо текст технічного завдання на продукт.