Нагляд над особами, умовно-достроково звільненими від відбуття покарання.

Письмова консультація №6

Служба пробації Норвегії – загальна характеристика.

Норвегія відноситься до тих країн, в яких рудиментарні елементи пробаційної діяльності з'явилися ще на початку ХІХ століття. До середини XIX століття функції пробації (відносно осіб, звільнених з місць позбавлення волі) здійснювалися низкою благодійних приватних організацій. До 1980 р. у Норвегії функції пробації здійснювали волонтери.

З 1980 р. функції пробації стають частиною функцій Міністерства юстиції і поліції. З 1984 р. в Норвегії засновується покарання у вигляді суспільно корисних робіт.

Функції служби пробації у Норвегії принципово не відрізняються від функцій аналогічних служб в інших країнах. Місцеві відділи несуть відповідальність за здійснення нагляду над особами, звільненими з ув'язнення умовно-достроково, а також за виконання покарань, не пов'язаних з ізоляцією від суспільства, які призначаються у наслідок висновку суду про можливість і доцільність їх призначення конкретній особі.

Мінімальний термін, який повинен відбути ув'язнений, перш ніж отримати право клопотати про умовно-дострокове звільнення, складає 60 днів. Однак, за загальним правилом, засуджений може бути звільнений після відбуття двох третин терміну ув'язнення, проте, у виняткових випадках, цей термін може бути зниженим до половини (на підставі § 42 Закону про виконання покарань). Тривалість терміну пробації після умовно-дострокового звільнення, як правило, складає строк не відбутої частини терміну позбавлення волі.

На служби пробації покладений обов'язок проведення необхідних приготувань перед умовно-достроковим звільненням засуджених з тюрем. Закон (§ 41) свідчить, що служби пробації повинні встановити контакт з державними службами і приватними організаціями, які можуть надати допомогу відносно створення належних умов проживання особам, які звільнились з місць позбавлення волі, або надати інші форми соціальної допомоги.

Засуджений, умовно-достроково звільнений, знаходиться під наглядом інспектора місцевого відділу пробації і зобов'язаний дотримуватися умов пробації, зокрема, традиційних вимог, пов'язаних із місцем постійного проживання, неприпустимості вживання алкоголю і наркотичних засобів, необхідності періодичних зустрічей з інспектором служби пробації. Також може бути встановлена вимога відвідати в період пробації певні курси, пройти відповідні реабілітаційні та навчальні програми.

Порушення особою, умовно-достроково звільненою з місць позбавлення волі, умов дострокового звільнення веде до встановлення більш суворих умов пробації. Відділ пробації може зажадати, щоб засуджений надалі уникав контактів з певними людьми, не відвідував визначені місця або заклади, утримався від вживання алкоголю. В ході профілактичної бесіди піднаглядній особі пояснюються наслідки повторного порушення умов пробації.

У разі повторного порушення умов пробації місцевий відділ направляє справу до регіонального управління, яке після оцінки обставин уповноважене передати справу до місцевого суду з клопотанням про повернення особи до тюремної установи для відбуття невідбутої частини строку покарання. Особа, направлена до місць позбавлення волі в якості санкції за порушення умов дострокового звільнення, може бути повторно звільнена умовно-достроково навіть у випадку, якщо мінімальний термін перебування у тюрмі складе менше 60 днів.

Здійснення засудженим, умовно-достроково звільненим з місць позбавлення волі, нового злочину впродовж періоду пробації призводить, як правило, до переривання пробаційного нагляду і повернення особи до тюрми.

Закон про виконання покарань передбачає ще одну категорію засуджених, які можуть знаходитися під наглядом місцевих відділів пробації. Це засуджені, яким призначено відбуття покарання у вигляді позбавлення волі поза тюрмою (§ 16 Закону). Їх статус практично не відрізняється від статусу засуджених, звільнених умовно-достроково, за винятком того, що вони можуть клопотати про зміну умов відбування покарання відразу після того, як закінчилася половина строку їх ув'язнення.