Картоплесаджалка САЯ-4А

Картоплесаджалка САЯ-4А призначена для садіння яровизованих і не пророщених бульб картоплі рядковим способом із міжряддям 70 см з одночасним внесенням мінеральних добрив. Картоплесаджалка напівначіпна, автоматизована.

Транспортер 7 (див. рис. 6.3.) подає бульби картоплі із бункера в живильний ківш.

Рисунок 6.3 - Функціональна схема картоплесаджалки САЯ-4А:

1 – туковисівний апарат; 2 – лоток; 3 – пружина; 4 – ложечка садильного апарата; 5 –живильний ківш; 6 – бункер; 7 – транспортер бункера; 8 – розпушувач сліду коліс; 9 – стабілізатор; 10 – опорне пневматичне колесо; 11 – автоматичний пристрій; 12 – диск; 13 – сошник; 14 – опорне колесо сошника; 15 – рама.

Підпружинена заслінка бункера вирівнює шар бульб, що рухаються, і вони падають на клапан , а далі – в живильний ківш. Звідти вони захоплюються ложечками 4 садильного апарата і спрямовуються до сошника, який утворює борозну. Одночасно в передню частину сошника туковисівним апаратом 1 подаються мінеральні добрива, що присипаються невеликим шаром грунту, на який падають із сошника бульб картоплі. Загортаються борозни частково самоосипанням грунту, а в основному – сферичними дисками.

Рисунок 6.4 - Сошник картоплесаджалки (а), загортач борозен (б):

1 – ланки паралелограмної підвіски; 2 – замок-фіксатор; 3 – копіювальне колесо; 4 – кронштейн; 5 – корпус сошника; 6 – лоток туконапрямний; 7 – поличка; 8 – копір-каменевідбивач; 9 – корпус сошника для ґрунтів, засмічених камінням; 10 – гайка обмежувача опускання сошника; 11- болт упорний; 12 – упор; 13 – носок сошника; 17 – диск сферичний; 18 – пружина; 19 – штанга; 20 – борінка; 21 – планка борінки; 22 – піввісь дисків; 23 – косинка; 24 – рама.

3.3. Технологічна наладка саджалок

Перед пуском саджалок у роботу перевіряють взаємодію складальних одиниць і механізмів машини. Саджалку прокручують вхолосту від ВВП трактора протягом 30 хв, підтягують всі болтові з'єднання і в разі потреби регулюють механізми машини. Технологічні регулювання саджалки проводять під час першого робочого проходу агрегату. Надходження бульб до живильного ковша регулюють заслінкою бункера таким чином, щоб у живильному ковші шар бульб становив 15-20 см.

Регулюють положення важелів затискачів. Кінці їх мають без заїдань заходити на шину та відводити затискачі від ложечок, під час сходу з шин затискачі під дією пружин повинні чітко повертатись до ложечок, не зачіпаючи за стінки прорізів боковин живильного ковша та верхні козирки.

Ложечки вичерпувального апарата не повинні зачіплювати за днище живильного ковша; зазор між ними має бути 2-7 мм. Регулюють цей зазор за допомогою розтяжок.

Положення боковин живильного ковша встановлюють залежно від розмірів садивного матеріалу. Під час садіння великих бульб, щоб уникнути пропусків, боковини відсувають від ложечок, а під час садіння дрібних бульб - максимально наближають до ложечок. Положення боковин регулюють у місцях їх кріплення до стінок бункера і днища ковша.

Хрестовина з'єднувальної кулачкової муфти правого та лівого валів вичерпувальних апаратів повинна вільно переміщуватись відносно напівмуфт. Зазор 1-2 мм між хрестовиною і напівмуфтами регулюють зсувом рухомої напівмуфти на правій осі вичерпувальних апаратів.

Підніманням та опусканням опорних коліс саджалки регулюють положення сошників. Кут нахилу нижніх тяг підвісок сошників до горизонту має бути таким, щоб при горизонтальному положенні рами, зіткненні носків сошників з рівною поверхнею та встановленні опорних і копіювальних коліс на підкладки, товщина яких на 3-4 см менша за потрібну глибину садіння, різниця промірів по висоті між передніми та задніми шарнірами нижньої підвіски становила 100-110 мм.

Кут входження сошника в ґрунт регулюють зміною довжини верхньої тяги і підвіски сошника. При встановленні рами саджалки у горизонтальне положення та зіткненні носка сошника з горизонтальною площиною задній край нижнього обрізу сошника має бути піднятий на 35-45 мм. При цьому опорні та копіювальні колеса встановлюють на підкладки, товщина яких на 3-4 см менша за потрібну глибину садіння бульб.

Відстань між сошником, піднятим в крайнє верхнє положення, та днищем живильного ковша має становити близько 20 мм. Цю відстань регулюють зміною положення гайок на діагональній тязі підвіски сошника.

Для регулювання болта-обмежувача опускання сошника саджалку піднімають у транспортне положення і заміряють відстань між рамою та переднім і заднім шарнірами нижньої тяги підвіски сошника.

Різниця промірів по висоті повинна становити близько 200 мм. Межу опускання сошника регулюють вкручуванням або викручуванням болта-обмежувача опускання.

Глибину садіння бульб заміряють на відстані 10-15 м від початку гону під час першого робочого проходу. Для зміни глибини садіння бульб піднімають або опускають копіювальні колеса сошників і одночасно пересувають по висоті опорні колеса саджалки так, щоб у робочому положенні сошники були заглиблені.

Форму та висоту гребеня під час гребеневого садіння змінюють поворотом косинок напівосей і тиском пружин натискної штанги.

Глибину ходу борінки при рівному садінні регулюють переставлянням болта кріплення в секторі. Щоб запобігти зміщенню бульб, глибина ходу зубів борінки має бути меншою за глибину садіння.

3.3.1. Встановлення саджалки на норму садіння бульб

Під час роботи картоплесаджалок СН-4Б з приводом від незалежного ВВП трактора густота садіння бульб залежить від поступальної швидкості агрегату та від частоти обертання вичерпувальних апаратів.

Попередній підбір змінної зірочки на вихідному валу редуктора і вибір робочої швидкості роблять згідно з таблицею, що наведена в інструкції. Так, під час роботи з трактором МТЗ-80/82 на II передачі (6,74 км/год) та встановленні зірочки z = 16 висаджується 35-41 тис. бульб на 1 га, при z = 18 - 42-47 тис. і при z = 22 - 49-57 тис. бульб на 1 га.

Під час садіння з синхронним приводом густота садіння не залежить від поступальної швидкості, оскільки ВВП при цьому робить 3,5 оберти на 1 м шляху агрегату.

Проте перевищення поступальної швидкості понад допустиму призводить до збільшення кількості пропущених і пошкоджених бульб.

Остаточно підбирають змінну зірочку під час перших робочих проходів агрегату. Для цього проїжджають 9-10 м на встановленій робочій швидкості з піднятими загортачами всіх секцій.

Для піднімання робочих органів переставляють шплінти натискних штанг. Потім підраховують кількість висаджених бульб у кожній борозні на довжині 7,14 м при ширині міжряддя 0,7 м, тобто на площі 5 м², та множать кількість бульб на 2000.

Рисунок 6.5 - Номограма для вибору режиму роботи картоплесаджалки КСМ-4А з приводом від незалежного (а) та синхронного (б) ВВП трактора.

Добуток відповідає фактичній нормі садіння бульб при даному встановленні. Якщо отримана норма менша за задану, слід змінити змінну зірочку на валу редуктора або (під час роботи з незалежним приводом) змінити робочу швидкість агрегату.

3.3.2. Встановлення саджалки на норму висіву добрив

Під час підготовки машин до роботи для попереднього встановлення туковисівних апаратів на норму висіву засипають добрива в бачки на 1/3 їх місткості. До тукопроводів кожного апарата підв'язують мішечки або підставляють банки чи ящики. Важіль регулятора висіву добрив встановлюють у середнє положення або на поділку, що вказана в таблиці заводської інструкції. Прокручують осі вичерпувальних апаратів 8-10 разів для того, щоб добрива почали надходити до тукопроводів. Добрива, що висіяні при цьому, висипають назад у банки. Потім підраховують кількість обертів, що на них слід прокрутити осі вичерпувальних апаратів, щоб отримати норму висіву на площі 0,01 га. Ця кількість обертів залежить від кількості зубців змінної зірочки, поступальної швидкості руху агрегату та ширини захвату саджалки, а тому завод рекомендує при встановленні саджалки СН-4Б проводити розрахунки за формулами:

- при незалежному приводі:

n = 18,7 z/(Bv);

- при синхронному приводі:

n = 3,7 z/v;

де z - кількість зубців змінних зірочок на редукторі;

v - поступальна швидкість агрегату, км/год;

В - ширина захвату саджалки, м.

Після розрахунків прокручують осі вичерпувальних апаратів на п обертів від ВВП трактора при найменших обертах двигуна, а при синхронному приводі осі прокручують під час руху. Добрива, що висіяні, збирають та зважують. Масу добрив, що висіяні одним туковисівним апаратом за п обертів, множать на 100, добуток відповідатиме нормі висіву на 1 га при даному встановленні важеля регулятора висіву. Якщо висів не відповідає заданій нормі, пересувають важіль регулятора висіву або змінюють зірочку на валу туковисівного апарата і перевіряють знову.

3.3.3. Підготовка трактора

У колісних тракторів встановлюють передні та задні колеса на колію 1400 мм і тиск у шинах задніх коліс 0,12-0,13 МПа, передніх - 0,17 МПа. Довжину розкосів задньої начіпки встановлюють 515 мм, вилки розкосів з'єднують з поздовжніми тягами механізму начіплювання крізь прорізи.

На механізм начіплювання трактора встановлюють рамку автозчіпки. На трактор спереду монтують маркери та встановлюють виліт обох маркерів відповідно до ширини міжряддя і колії коліс трактора.

3.3.4.Підготовка поля та організація садіння

Поле для садіння обробляють згідно з вимогами агротехніки залежно від конкретних ґрунтово-кліматичних умов. Напрямок садіння повинен збігатися з напрямком останньої оранки. Передпосадкове боронування проводять упоперек напрямку садіння. Для першого проходу агрегату провішують пряму лінію. Вішки встановлюють на відстані 50-100 м одна від одної. У тому разі, якщо немає вільних виїздів на краї поля, розмічають поворотні смуги завширшки 10 м та межі садіння.

Агрегат під час садіння має рухатися човниковим способом. При цьому програмний пристрій маркера забезпечує опускання по черзі в робоче положення саме тієї штанги, яка спрямована у бік незасадженої частини поля. Режим роботи гідросистеми під час роботи - «плаваючий», під час розворотів - «нейтральний».

3.3.5. Перевірка якості садіння

У процесі роботи постійно перевіряють якість садіння за агротехнічними вимогами, що встановлені для цієї зони. Густоту садіння перевіряють 1-2 рази протягом зміни, а також під час чергової заміни садивного матеріалу. Слід стежити за тим, щоб витрати насіннєвої картоплі були приблизно однаковими по окремих гонах та бункерах машини. Під час контролю якості виконання робіт заміри глибини садіння, норми садіння, ширини стикових міжрядь та інших показників проводять протягом зміни не менше двох разів для того, щоб своєчасно виправити роботу агрегату. Остаточно оцінюють якість садіння за сходами.

4. Контрольні питання

4.1. Якого типу висаджувальні апарати застосовано в СН-4Б, КСМ-4, в САЯ-4А?

4.2. Як регулюється глибина садіння бульб в СН-4Б та КСМ-4?

4.3. Як проводиться технологічна наладка картоплесаджалки перед початком роботи?

4.4. Як проводиться встановлення саджалки на норму садіння бульб?

4.5. Які пристрої забезпечують стабільну подачу бульб з бункера до садильних апаратів КСМ-4, САЯ-4А?

4.6. Як проводиться встановлення саджалки на норму висіву добрив?

4.7. Чи впливає швидкість руху на крок садіння в картоплесаджалок КСМ-4, СН-4Б та САЯ-4А?

4.8. Як проводиться підготовка трактора до роботи з картоплесаджалкою?

4.9. Як проводиться перевірка якості садіння?

5. Зміст звіту

5.1. Виконати функціональні схеми картоплесаджалок КСМ-4, САЯ-4А.

5.2. Виконати принципові схеми садильних апаратів КСМ-4, САЯ-4А.

5.3. Описати технологічну наладку картоплесаджалки перед початком роботи.

6. Література

6.1. Войтюк Д.Г., Гаврилюк Г.Р. Сільськогосподарські машини. 2-е вид. - К.: Каравела, 2008.-С..

6.2. Сільськогосподарські та меліоративні машини: Підручник / Д.Г. Войтюк, В.О. Дубровін, Т.Д. Іщенко та ін.; За ред. Д.Г. Войтюка. - К.: Вища освіта, 2004. – С. 179-190.

6.3. Практическое руководство по технологической наладке сельскохозяйственной техники. – Под ред. В.И. Полонца, И.П. Масло К.: Урожай, 1987. – С. 66-86.

7. Завдання для самостійної роботи студентів

7.1. Розглянути будову і функціональну схему роботи картоплесаджалки Л-202.

7.2. Розглянути будову і функціональну схему роботи картоплесаджалки напівначіпної шестирядної КСМ-6.

7.3. Розглянути будову і функціональну схему роботи картоплесаджалки начіпної дворядної КСН-2Т (КСН-2).