Критерій згоди Ястремського

Радянський статистик Б.С.Ястремський довів, що міру близькості теоретичного і фактичного розподілів можна характеризувати величиною , де , – емпіричні частоти, – відповідні теоретичні частоти, , – теоретична ймовірність того, що випадкова величина прийме значення ; – число груп; при .

§ Якщо , то розбіжність між теоретичним і фактичним розподілами несуттєва.

§ Якщо , то ця розбіжність суттєва та її неможливо пояснити впливом випадкових факторів, тому теоретичний закон розподілу варто відхилити.

 

Приклад. Перевірити за допомогою критерію Ястремського висунуту гіпотезу про розподіл ознаки за законом Пуассона.

 

 

0,2417 0,7583 183,5086 0,267
0,3432 0,6568 225,2824 1,438
0,2437 0,7563 184,5372 0,916
0,1154 0,8846 101,729 0,157
0,0409 0,9591 39,3231 0,025
0,0116 0,9884 11,8608 3,035
0,0028 0,9972 2,9916 0,334
  0,9993     6,172

 

,

.

Розбіжність між теоретичним і фактичним розподілами несуттєва. Гіпотезу про розподіл кількості викликів за законом Пуассона варто визнати узгодженою з експериментом.