Види органів виконавчої влади.

Орган виконавчої влади (державного управління) – це організація, яка є частиною державного апатату, має певну компетенцію, структуру, територіальний масштаб діяльності, утворюється в порядку, встановленому законом або іншим правовим актом, володіє певними методами роботи, наділена повноваженнями виступати за дорученням держави й покликана в порядку виконавчої діяльності здійснювати керівництво економікою,соціально-культурним будівництвом і адміністративно-політичною діяльністю[46].

Правове положення органів виконавчої влади.

План

Лекція 6. Органи виконавчої влади.

6.1. Правове положення органів виконавчої влади.

6.2. Види органів виконавчої влади.

6.3. Президент України та органи виконавчої влади як суб'єкти

адміністративного права.

6.4. Правове положення Кабінету Міністрів України.

6.5. Центральні органи виконавчої влади.

6.6. Органи виконавчої влади Автономної Республіки Крим.

6.7. Органи місцевого самоврядування як суб’єкти адміністративно-

правових відносин.

6.7.1. Органи самоорганізації населення.

Органи виконавчої влади реалізують функції держави, виконуючи положення Конституції і законів України, постанов Верховної Ради України, актів Президента України, Кабінету Міністрів України[45].

Органи виконавчої влади, діючи від імені та за дорученням держави, мають певний правовий статус, виступають носіями відповідних повноважень юридично-владного характеру, реалізація яких забезпечує їм досягнення мети виконавчо-розпорядчої діяльності.

Систему органів виконавчої влади, форми та методи їх діяльності визначають Конституція та закони України, постанови Верховної Ради України, акти Президента України, Кабінету Міністрів України та ін. Діяльність цих органів має підзаконний, виконавчо-розпорядчий характер, бо вони здійснюють свої функції на підставі й на виконання закону.

Будучи частиною державного апарату, органи виконавчої влади мають власну внутрішню структуру й штат службовців. Організаційна структура державного апарату – це поділ його на організаційно відокремлені одиниці та мережа управлінських зв’язків у ньому, особлива форма поділу й кооперації управлінської діяльності, стійка схема розподілу його завдань і функцій.

Орган виконавчої влади становить собою організацію – колектив людей – державних службовців, який сформований шляхом їх призначення або конкурсного відбору на посаду для здійснення конкретної виконавчо-розпорядчої діяльності в юридично-владній формі. В межах колективу даного органу поміж структурними підрозділами й службовцями розподілено повноваження та відповідальність за доручену справу, встановлено й розвиваються різні організаційно-правові зв’язки. Все це спрямовано на забезпечення ефективної діяльності органів виконавчої влади.

Органи виконавчої влади класифікуються за територіальним масштабом діяльності, обсягом і характером компетенції, порядком розв’язання підвідомчих питань, предмету спрямованості компетенції, становищем та місцем в системі органів управління.

Залежно від територіального масштабу діяльності, органи виконавчої влади поділяють на чотири групи: центральні органи виконавчої влади, органи виконавчої влади Автономної Республіки Крим (далі – АРК), міжтериторіальні, місцеві[47].

Центральними є ті органи виконавчої влади, діяльність яких поширюється на всю територію України. Такі органи реалізують державну політику, здійснюють загальне або галузеве управління, спеціальний (функціональний) вплив на об’єкти, незалежно від їх місцезнаходження на території України. До них належать: Кабінет Міністрів України, міністерства, державні комітети (державні служби) та центральні органи виконавчої влади зі спеціальним статусом. Вказану систему об’єднує Кабінет Міністрів України, який як уже зазначалось є вищим органом виконавчої влади.

До органів виконавчої влади АРК належать: Рада міністрів АРК, міністерства, республіканські комітети та інші органи виконавчої влади АРК. Вони здійснюють загальне або галузеве управління чи виконують спеціальні функції державного управління об’єктами, які розташовані на території АРК, у межах компетенції, визначеної Конституцією та законами України, Конституцією АРК.

Міжтериторіальні органи охоплюють своєю діяльністю певну частину території України, територію декількох адміністративно-територіальних одиниць або територію, межі якої взагалі не залежать від адміністративно-територіального поділу України. Такі органи забезпечують галузеве управління чи здійснення спеціальних функцій на відповідній частині території України (військові напрями, митниці, управління залізниць тощо).

До місцевих органів виконавчої влади належать ті, повноваження яких поширюються на територію певної адміністративно-територіальної одиниці (області, міста (Київ, Севастополь), району). Вони виконують завдання загального управління й координації чи функції відповідних центральних органів виконавчої влади на території певної області, району, міста. Це місцеві державні адміністрації, місцеві органи міністерств та інших центральних органів виконавчої влади, наприклад, Київська обласна державна адміністрація, Управління Міністерства внутрішніх у Київській області, районний відділ освіти тощо.