Передмова

В ст. 3 Конституції України зазначено, що права і свободи людини та їх гарантії визначають зміст і спрямованість діяльності держави. Держава відповідає перед людиною за свою діяльність. Утвердження і забезпечення прав і свобод людини є головним обов’язком держави.[1]

В цьому зв’язку визначається і роль адміністративного права в сучасних умовах, як регулятора управлінської діяльності органів виконавчої влади та органів місцевого самоврядування і самоорганізації населення, запровадження та регламентація демократичних взаємовідносин між цими органами і громадянами, тобто таких відносин, які забезпечують і гарантують кожній людині реальне додержання і охорону в сфері виконавчої влади належних їй прав і свобод у разі їх порушення.

Роль адміністративного права пов’язана також із створенням і функціонуванням адміністративної юстиції як форми спеціалізованого судового захисту прав і свобод.

Реалізація в повному обсязі нового погляду на суспільне призначення адміністративного права сприятиме істотному посиленню його ролі у формуванні громадянського суспільства і демократичної правової держави[2].

Утвердження нового соціального призначення адміністративного права у сфері виконавчої влади здійснюється шляхом запровадження:

- незалежності здійснення функцій і повноважень виконавчої

влади у межах, визначених Конституцією і законами України;

- пріоритетності законодавчої регламентації повноважень,

організації та порядку діяльності органів виконавчої влади як на центральному так і на місцевому рівнях;

- публічності та відкритості контролю і нагляду за діяльністю

органів виконавчої влади та їх посадових осіб;

- підвищення ефективності в діяльності органів державного управління та місцевого самоврядування;

- відповідальність органів виконавчої влади, їх посадових

осіб за свої рішення, дії чи бездіяльності перед громадянами та іншими суб’єктами, права яких було порушено, та обов’язкового відшкодування заподіяної цим суб’єктам шкоди.

Перехід економіки України до ринкових умов господарювання вплинув і на зміст державного управління в цій сфері, яка потребує обмеження управління з боку держави і використання відповідних важелів ринкової саморегуляції.

Тобто, в сучасний період адміністративне право регулює суспільні відносини в сфері діяльності органів державного управління, органів місцевого самоврядування та самоорганізації населення; адміністрацій підприємств, установ, організацій незалежно від форм власності. Щодо останніх, то мова іде про регулювання внутрішньо-організаційної діяльності, відкритості в діяльності, питань організаційних аспектів оподаткування та своєчасності виплати податків.

Основним призначенням навчального курсу адміністративного права є прищеплення майбутнім юристам комплексу знань, умінь та навичок, які необхідні їм в практичній діяльності.

Основним завданням навчального курсу є надання майбутнім юристам та економістам молодшим спеціалістам глибоких знань щодо предмету адміністративного права, його методу, системи, функцій адміністративного права, джерел адміністративного права, суб’єктів адміністративного права, сутності адміністративно-правових відносин та механізму їх регулювання.

Певна увага приділена основним напрямам управління у сфері економіки, адміністративно-політичною сферою, соціально-культурною сферою та підприємницькою діяльністю.

Суттєве значення приділяється ролі органів місцевого самоврядування та органів самоорганізації населення в забезпеченні прав і свобод людини і громадянина, їх ролі в побудові демократичного суспільства.