При укусах отруйних комах, змій та скажених тварин

Надання невідкладної допомоги

Отруйні речовини можуть проникати в організм не тільки через травний тракт і дихальні шляхи, а й через шкіру при укусах змій чи комах.

Укуси змій надзвичайно небезпечні. Зміїна отрута потрапляє в кров і негативно діє на кровоносні судини і нервову систему. Ступінь отруєння залежить як від виду змії й кількості отрути, так і від розмірів, глибини і локалізації укусу. При прокушуванні отруйною змією великої кровоносної судини отрута потрапляє безпосередньо в кров, внаслідок чого може настати раптова смерть. Укуси через одяг, взуття звичайно неглибокі і не і які небезпечні. Тому в місцевостях, де багато змій, треба носити взуття [17, с. 459].

При укусі на шкірі можна побачити два великих проколи і два ряди дрібних цяток по боках від них. Шкіра в цьому місці червоніє і припухає. Набряк швидко захоплює навколишні тканини і супроводжується різким болем. При дуже небезпечних ураженнях спостерігається запаморочення, непритомність з судомами, нудота, блювання, задишка, підвищення температури тіла і тахікардія, зниження АТ. Хворобливий стан триває у легких випадках кілька днів, а у тяжких − закінчується смертю через кілька годин [19, с. 458].

Надаючи першу допомогу потерпілому, треба насамперед забезпечити спокій і нерухомість, а уражену кінцівку необхідно іммобілізувати пов’язкою. Накладання джгута здатне посилити процеси інтоксикації та деструктивні процеси в ушкодженій кінцівки. Якщо той, хто надає допомогу, твердо переконаний, що його слизова оболонка рота здорова і в ній нема саден і тріщин, він може губами відсмоктати з рани кров з отрутою. Коли такої впевненості нема, то краще скористатись крововідсмоктувальною банкою (маленькою склянкою) [17, с. 459].

Укус бджоли, оси, джміля супроводжується сильним болем, набряканням тканин, почервонінням. Загально-токсичні явища відсутні або незначні (нудота, запаморочення, сухість у роті) в тяжких випадках буває розлад зору і слуху.

Надання першої допомоги зводиться до видалення жала, промивання ранки слабким розчином марганцевокислого калію або міцним розчином кухонної солі. Змащування місця укусу ефіром, спиртом, одеколоном. У тяжких випадках слід звернутися до лікаря.

Якщо людину вкусила собака, кішка, якій не робили щеплення проти сказу, то її треба спіймати, замкнути в ізольованому приміщенні і показати ветеринарові. Якщо постраждалого вкусила свійська здорова тварина, а рани незначні, необхідно накласти стерильні пов’язки, а потерпілого треба негайно доставити у лікарню, де йому буде надано кваліфіковану медичну допомогу. Після висновку ветеринара потерпілому проводять курс профілактичного лікування проти сказу і правця.[17, с. 459-460].