Компоненти здоров’я

 

Людина являє собою відображення двох іпостасей − біологічної та соціальної. Вони знаходяться в діалектичній єдності і протиріччі. Це відбувається завжди, коли біологічний стан залежить від соціального, а соціальне, у свою чергу, − від біологічного. В даний час прийнято виділяти декілька компонентів (видів) в понятті „здоров’я”.

Перший рівень − біологічне здоров’я пов’язано з організмом і залежить від динамічної рівноваги функцій всіх внутрішніх органів, їх адекватного реагування на вплив навколишнього середовища. Іншими словами − це досконалість саморегуляції в організмі і максимальна адаптація (в біологічному сенсі) до навколишнього середовища. Здоров’я на біологічному рівні має дві компоненти:

соматичне здоров’я − поточний стан органів та систем організму людини, основу якого складає біологічна програма індивідуального розвитку;

фізичне здоров’я − рівень росту і розвитку органів і систем організму. Основу його складають морфологічні і функціональні резерви, що забезпечують адаптаційні реакції [21, с. 9-10].

Другий рівень − психічне здоров’я пов’язано з особистістю і залежить від таких особистісних характеристик, як емоційно-вольова і мотиваційно-потребностна, від розвитку самосвідомості особистості і від усвідомлення цінності для особистості власного здоров’я і здорового способу життя.

Психічне здоров’я − це стан загального душевного комфорту, що забезпечує адекватну реакцію поведінкову. Психічне або душевне здоров’я відноситься до розуму, інтелекту, емоцій (психологічне благополуччя, рівні тривоги і депресії, контроль емоцій і поведінки, пізнавальні функції).

До компонентів психічного здоров’я відносять моральне здоров’я − комплекс емоційно-вольових і мотиваційно-потребностих властивостей особистості, система цінностей, установок і мотивів поведінки індивіда в суспільстві [30, с. 274].

Третій рівень − соціальне здоров’я пов’язано з впливом на особистість інших людей, суспільства в цілому і залежить від місця і ролі людини у міжособистісних відносинах, від морального здоров’я соціуму.

Соціальне здоров’я − міра соціальної активності і, перш за все, працездатності, форма активного, діяльного ставлення до світу. Соціальна складова здоров’я складається під впливом батьків, друзів, однокласників у школі, однокурсників у вузі, колег по роботі, сусідів по будинку і т. д. і відображає соціальні зв’язки, ресурси, міжособистісні контакти.

Різниця між психічним і соціальним здоров’ям умовно: психічні властивості і якості особистості не існують поза системою суспільних відносин. Люди зі здоровою психікою почувають себе досить впевнено і благополучно в будь-якому суспільстві. У здоровому суспільстві, як правило, формуються здорові особистості. Недоліки виховання і несприятливі впливу навколишнього середовища можуть викликати деградацію особистості. Особистість з розвиненим свідомістю і самосвідомістю може протистояти впливу зовнішніх умов, боротися з труднощами і залишатися здоровою фізично, психічно і соціально [16, с. 16-18].