Щодня у свiтi тисячi фiзично здорових людей добровiльно йдуть iз життя через те, що не в змозi витримати душевнi страждання. У той же час тисячi безнадiйно хворих мучаться, страждаючи вiд фiзичного болю. Чи вправi хтось iз людей (бо самi вони не в змозi) покласти край їхньому стражданню, вчинивши «убивство з милосердя»?

Гарне медичне слово «евтаназiя» означає безболiсне навмисне умертвiння хворого з метою полегшення його страждань. Проблема евтаназiї виникла не сьогоднi i не раптово. Англiйський фiлософ Френсiс Бекон (1561—1626) для означення легкої безболiсної смертi ввiв термiн «евтаназiя», тобто хороша, спокiйна i легка смерть, без мук i страждань.
Кiлька рокiв тому великого розголосу набув судовий процес над 71-рiчним хiрургом Джеком Кеворкяном, активним пропагандистом евтаназiї (звільнення вiд страждань тяжкохворої людини за допомогою безболісного умертвіння), що вiдбувся у м. Понтiак штату Мiчiган США. «Лiкар Смерть» за певний перiод з допомогою спецiального ним розробленого апарата умертвив 130 безнадiйних пацiєнтiв. Шiсть разiв за цей час вiн притягався до суду, i суд виправдовував лiкаря. Востаннє вiн вiдмовився вiд адвоката, i суд визнав його винуватим. Вирок — 25 рокiв тюремного ув’язнення. Багато хто висловлював на адресу «Лiкаря Смерть» осуд й неприязнь. Однак є i багато прихильникiв Кеворкяна серед вчених i хворих. Одна з його послiдовниць — медсестра з Угорщини, яка отримала прiзвисько Чорний Ангел, — нинi теж уже за гратами. Хоча й переконувала суддiв, що вводила смертельну iн’єкцiю хворим лише на їхнє прохання, чи, до прикладу, якщо хворий перебував у глибокiй комi й життя його пiдтримувалося лише з допомогою апаратiв, на прохання близьких родичiв.

Якщо розiбратися детальнiше, то поняття «евтаназiя» має дуже глибоке коріння. Так, у Спартi вбивали немовлят, народжених слабими й хворими, у деяких первiсних племен був звичай убивати старикiв, якi стали тягарем для iнших. На початку минулого столiття юрист Бiндiнг i психiатр Гохе запропонували називати евтаназiєю знищення так званих «неповноцiнних» людей. Евтаназiя у такiй iнтерпретацiї широко застосовувалася в гiтлерiвськiй Нiмеччинi, де була спецiально розроблена програма масового знищення людей з рiзними формами захворювань (психiчно хворих, епiлептикiв, паралiзованих тощо). Все це робилося «в iнтересах нацiї». Нинi питання про допустимiсть евтаназiї обговорюється в багатьох країнах свiту, а в рядi країн евтаназiя визнана законною: зокрема, у Нідерландах, в Австралiї, з деякими застереженнями у Канаді. У нас же евтаназiю ранiше прийнято було згадувати як явище, властиве виключно капiталiстичному суспiльству, позбавленому елементарних принципiв моралi. Те, що подiбне може бути у нас, сприймалося як абсурд. Не тому, напевно, що всi українцi чи росiяни такi ревнi вiрники i у всьому, зокрема в питаннi життя i смертi, покладаються на Бога. Можливо, тут далося взнаки горезвiсне українське терпiння? А може, не одному поколiнню втовкмаченi незабутнi слова Павки Корчагiна, що «життя дається тiльки раз...» У той же час багато вчених зі свiтовим iменем вважають, що є категорiї людей, для яких є допустимим «убивство з милосердя».

Це i невилiковнi хворi, i хронiчно хворi з незворотними вiковими змiнами, хворi з безнадiйно ушкодженим мозком та iншi. Обгрунтовується доцiльнiсть примусової евтаназiї. Переважно це стосується новонароджених з уродженою патологiєю i хворих старечого вiку. Лауреат Нобелiвської премiї Ф. Крiк запропонував не надавати медичну допомогу особам, старшим за 80. На пiдтримку такої позицiї висуваються, як правило, тези про захист економiчних iнтересiв держави й необхiдностi перерозподiлу медичних ресурсiв на користь хворих, котрi мають бiльше шансiв на одужання. Адже перебування у лiкарнi й пiдтримка життя пацiєнта з безнадiйним ушкодженням мозку обходиться вiд 25 до 30 тисяч доларiв на рiк. Невилiковний хворий, котрий перебуває в лiкарнi протягом року, займає мiсце, яке могли б використати близько 20 хворих з термiном лiкування по 2—3 тижнi.

До того ж, бiльшiсть сучасних молодих лiкарiв не вважають самогубство смертним грiхом перед Богом або зовсiм не вiрять нi в Бога, нi в загробне життя. Отож вони не вбачають нiякого смислу i у продовженнi страждань хворого та його близьких.

Злиденне становище нашої медицини — важливий об’єктивний фактор популярностi евтаназiї. Воно формує думку, що медично дозволена смерть i припинення життя є достойнiшими за нестерпне споглядання того, як помирають безнадiйно хворi, котрим суспiльство не в змозi допомогти. У той же час це сприятиме поширенню в суспiльствi цинiзму, нiгiлiзму i моральної деградацiї в цiлому, що є неминучим при вiдмовi вiд дотримання заповiдi «не убий».

? 5. Match the names of the prominent doctors to their photos and their achievements

		Robert Koch	a) a French chemist and microbiologist remembered for his remarkable breakthrough in the causes and prevention of diseases, inventing pasteurization (a method to stop milk and wine from causing sickness), one of the main founders of microbiology
		Louis Pasteur	b) a German physician famous for tuberculosis findings (the Nobel Prize in Physiology or Medicine,1905), one of the main founders of microbiology
		Hippocrates	c) a Persian polymath, most famous for his works The Book of Healing (a vast philosophical and scientific encyclopedia), and The Canon of Medicine,( The Canon of Medicine a text-book providing a complete system)
		Avicenna (Ibn Sīnā)	d) an ancient Greek physician, one of the most outstanding figures in the history of medicine, the father of Western medicine, who established medicine as a profession
		Nikolay Amosov	e) an outstanding Russian ophthalmologist, professor, corresponding member of the Russian Academy of Sciences, politician
		Olga Bogomolets	f) a Ukrainian cardiologist and writer, author of the system approach to health, works on gerontology, academician of the National Academy of Sciences of Ukraine
		Sviatoslav Fedorov	g) Doctor of Medicine, dermatologist, chief doctor of the Kyiv laser medicine clinic