ПЕРЕДМОВА 3 страница

5.Обмежена мета виробництва – задоволення одноманітних, примітивних за характером потреб.

Малоефективну натуральну форму виробництва ХVІІ-ХІХ ст. в європейських країнах витіснило товарне виробництво – виготовлення продуктів для обміну на ринку.

За цієї форми виробництва люди задовольняють власні потреби, обмінюючись продуктами своєї праці. Становлення товарного господарства пов’язане з поглибленням поділу праці, розвитком ремесла і міст.

 

3.1.2. Причини виникнення та розвитку товарної форми виробництва

Матеріальною основою товарного виробництва є суспільний поділ праці,тобто спеціалізація виробників на виготовленні окремих видів продукції або на виконанні певних операцій.

У сучасній економіці виокремлюють три рівні поділу праці:

1) у межах національної економіки – на окремі сфери та роди, території (загальний поділ праці);

2) у межах її великих сфер – на окремі галузі (частковий поділ праці);

3) усередині підприємства – між цехами, майстернями, робочими місцями (одиничний поділ праці).

Розвиток спеціалізації посилює взаємозалежність економічних одиниць, оскільки передбачає кооперацію – зв’язок спеціалізованих господарських одиниць чи їхніх підрозділів, обмін різними видами діяльності та продукцією. Спеціалізація і кооперація – це два взаємопов’язані процеси.

Спеціалізація передбачає обмін продуктами праці. Спочатку обмін відбувався у формі прямого продуктообміну, що тепер ми б назвали бартером. Із поглибленням поділу праці виникли гроші, й обмін стає життєво необхідним.

Однак суспільного поділу праці ще недостатньо для товарного виробництва. Для його виникнення потрібна ще економічна відокремленість виробників. Економічна відокремленість означає, що, по-перше, економічні ресурси й вироблені життєві блага перебувають у приватній власності окремих людей або їхніх груп і, по-друге, сам виробник вирішує, що виробляти і кому продавати виготовлену продукцію.