Співвідношення між правомірною і протиправною поведінкою
Звичайна, конформістська, маргінальна поведінка
Соціально-активна і соціально-пасивна поведінка
Види правомірної поведінки
Об’єкт та об’єктивна сторона правомірної поведінки
Суб’єктивна сторона правомірної поведінки. Інтелектуальний і вольовий аспекти правомірної поведінки
Суб’єкти правомірної поведінки
Суб'єкти правомірної поведінки – це суб’єкти права: фізичні та юридичні особи, які визнані дієздатними і деліктоздатними, тобто здатними здійснювати свої права і обов'язки та нести юридичну відповідальність.
Суб’єктивна сторона – внутрішнє ставлення (зацікавленість, байдужість) суб'єкта права до своєї діяльності та її результатів, визначення якості вчинків, з яких складається поведінка, їх оцінка.
Об'єктивна сторона – зовнішня форма вираження правомірних вчинків: дія чи бездіяльність; їх корисні результати; причинний зв'язок між діяннями і та їх наслідками
За об'єктивною стороною правомірна поведінка виражається в:
Ø дії;
Ø бездіяльності (наприклад, відмова обвинуваченого від дачі показань).
Об'єкт – явища навколишнього середовища, на які спрямовані правомірні вчинки: матеріальні та нематеріальні блага, суспільні відносини.
ВИДИ |
Активна |
Маргінальна |
Конформістська |
Пасивна |
Залежно від психологічного ставлення суб'єкта до своєї правомірної поведінки, тобто за суб'єктивною стороною, правомірна поведінка поділяється на:
Ø активну (соціально-усвідомлену) правомірну поведінку, яка базується на усвідомленні, внутрішньому переконанні суб'єкта в необхідності дотримуватися, або не порушувати у своїй поведінці приписів чинного законодавства;
Ø пасивну (звичаєву) правомірну поведінку, яка базується на звичці дотримуватися вимог законодавства у своїй поведінці, незалежно від усвідомлення необхідності такої поведінки, така поведінка базується на морально-етичних засадах і підтримується ними.
Також за суб’єктивною стороною існують:
Ø конформістську поведінку, яка базується на наслідуванні суб'єктом поведінки інших суб'єктів правовідносин, їхньої поведінки в аналогічних відносинах, вона обумовлена і базується на бажанні не відрізнятися від оточуючих своєю поведінкою;
Ø маргінальну[79], яка базується на загрозі покарання за неправомірну поведінку, суб'єкт дотримується правомірної поведінки, не бажаючи застосування до нього санкцій за відмову від неї.
Правомірна поведінка | Протиправна поведінка |
Суспільне корисною соціальною поведінкою, забезпечує організованість і гармонійність громадського життя, стійкий правопорядок, є найважливішим чинником вирішення завдань і функцій держави і суспільства, задоволення інтересів суб'єктів права | Суспільно-небезпечна, агресивна поведінка, що порушує сталий суспільний порядок, становить загрозу громадянській безпеці |
Втілена в юридичну форму — відповідає нормам і принципам права | Втілена в юридичну форму — відповідальність за вчинення закріплена юридичними нормами |
Має свідомо вольовий характер, який виражається зовні у вигляді дії або бездіяльності, здійснюється у формах реалізації норм права — додержання, виконання, використання (громадянами), правозастосування (посадовими особами), спричиняє юридичні наслідки — юридичні акти, юридичні вчинки | Має свідомо вольовий характер, а також несвідомий внаслідок наявності стану неосудності неправомірний характер який виражається зовні у вигляді дії або бездіяльності, здійснюється у різних виразах правопорушення: проступках, деліктах. злочинах |
Гарантується, охороняється державою | Відповідальність гарантується та забезпечується охороняється державою |