Елементи поведінки правової культури
Показником правової культури особи є правова активність особи як вища форма правомірної поведінки, що припускає:
Ø наявність високого рівня правосвідомості;
Ø готовність до ініціативної правомірної діяльності в правовій сфері на основі шанобливого ставлення до права, переконаності в необхідності і справедливості правових норм, їх добровільного здійснення, досконалого знання права (внутрішній аспект);
Ø цілеспрямовану, ініціативну, позитивну соціальне корисну діяльність особи, що перевершує звичайні вимоги до можливої і належної поведінки, спрямовану на розвиток демократії, зміцнення законності і правопорядку (зовнішній аспект).
Правова активність — одна із змістовних характеристик особи. На відміну від держав з тоталітарним режимом, де бажаною є людина конформістської поведінки, а від активної намагаються позбутися, у державах з демократичним режимом потрібна особа активна, зацікавлена в реалізації правових норм і принципів у всіх сферах життєдіяльності суспільства.
Форми прояву правової активності різноманітні: сумлінна службова діяльність, предметне обговорення законопроектів, участь у передвиборній боротьбі як довірена особа кандидата в депутати та ін. Правомірна активність особи досягається через схвалення і стимулювання суспільне корисних дій і припинення шкідливих. Правова активність може бути як епізодичною (дії громадянина по затриманню підозрюваного у вчиненні злочину), так і постійною (виконання функцій народного засідателя).
Значення правової культури у зміцненні законності та правопорядку, побудові правової держави[78]
Сьогодні, коли відбувається великомасшабна трансформація соціального буття, змінюються соціальні цінності, норми діяльності й поведінки людей, особливого значення набирає ефективне нормативно-правове упорядкування процесів суспільного розвитку. Необхідність вирішення цього завдання зумовлює підвищення ролі та значення правової культури, цілеспрямований вплив її цінностей на процес трансформації суспільних відносин.
Правова культура як суспільний феномен є неодмінною умовою динамізації трансформа-ційних процесів в напрямі формування в Україні правової держави і громадянського суспільства. Цілісність правової культури є важливою складовою здійснення суспільно-правової реформи в країні, утвердження верховенства права в усіх сферах соціального буття, свободи, різноманітних способів і форм реалізації правового статусу особи, її прав. Зрілий рівень правової культури в суспільстві, де функціонують її ефективні механізми, є умовою формування демократичних засад життєдіяльності. Правова культура є основою відтворення правового досвіду, розвитку інтелектуального, духовного потенціалу народу, утвердження цілісної системи світоглядно-ціннісних орієнтацій, насамперед сучасного юридичного світогляду, конструктивних правових ідеалів.
Вирішальний вплив суспільних відносин на розвиток правової культури обумовлений й тим, що основна складова правової культури — право є специфічною формою суспільних відносин, воно не є якимось зовнішнім явищем, а органічно вплетено у їх контекст.
Правова культура, зокрема право, правова свідомість, відбиває і водночас детермінує суспільні відносини, соціальні інтереси. Взаємозв'язок суспільних відносин і правової культури полягає в тому, що не тільки соціальним буттям обумовлюється розвиток правової культури, а й остання істотно детер-мінує динамізм суспільних відносин.
Будь-яке приниження ролі нормативно-регулятивних складових правової культури, чинників свідомого культурно-правового впливу на процеси суспільного розвитку неминуче призводить до розриву соціальних зв'язків, розлагодження елементів соціальної системи, загострює її внутрі-шні суперечності.
Реформування політичної та правової системи України призвело до формування в суспіль-ному житті нових політичних та правових реалій, які позитивно вплинули на збагачення політико-правового простору формування і розвитку правової культури, основними з них є: скасування командно-адміністративної системи і створення елементів демократичної життєдіяльності; прийняття Основного Закону держави, конституційне закріплення нової системи політичного державного устрою; проголошення України правовою державою, де права і свободи людини визначають зміст і спрямованість діяльності держави.
Зріла правова культу-ра, правова активність людини є важливою умовою перетворення її з об'єкта соціально-трудових відносин в активний, творчий суб'єкт реалізації соціально-трудового потенціалу особи, її правового статусу.