Поняття та риси системи права

Право і правова система

План

Система права і система законодавства

«Новые системы плодят новые проблемы»

Основная теорема систематики

1. Право і правова система.

1.1. Поняття та риси системи права

1.2. Єдність і узгодженість, диференціація (поділ), об’єктивність системи права.

1.3. Співвідношення понять «правова система», «система права», «система законодавств»

1.4. Структура системи права

1.5. Норма права, інститут права як структурні елементи системи права

1.6. Поняття та риси галузі права.

1.7. Класифікація галузей права

1.8. Вітчизняні галузі права

2. Предмет і метод правового регулювання як критерій поділу системи права на галузі та інститути, їх структура

2.1. Централізований (імперативний) і децентралізований (диспозитивний) метод

2.2. Метод матеріального і морального заохочення. Метод рекомендацій

3. Поняття і структура правової системи

3.1. Типологія правових систем

3.1.1. Романо-германський тип правової системи (Італія, Франція, Португалія, Іспанія, Швейцарія, Австрія та ін.). Місце нормативних актів у системі джерел (форм) права.

3.1.2. Англо-американський тип правової системи (Англія, Ірландія, США, Канада, Австралія та інші колишні колонії Британської імперії)

3.1.3. Змішаний тип правової системи, що виник на основі романо-германської та англо-американської (Фінляндія, Ісландія, Норвегія, Швеція, Данія, Аргентина, Чилі, Парагвай, Уругвай)

3.1.4. Релігійно-традиційний тип правової системи: мусульманське, індуське, канонічне, іудейське право, звичаєве, далекосхідне право

3.1.5. Соціалістичні правові системи (Куба, КНДР, КНР, В’єтнам)

4. Поняття та ознаки системи законодавства.

4.1. Співвідношення системи законодавства і системи права

5. Систематизація правових актів.

5.1. Інкорпорація, кодифікація – їх види

5.2. Зводи, збірники нормативних актів

Система права – це сукупність чинних норм права, якій властиві як єдність та узгодженість, так і диференціальне (поділ) на відносно самостійні структурні утворення (норми, інститути, галузі права та ін.)

Система права має такі характерні риси:

Ø розкриває внутрішню побудову, організацію права співвідношення його структурних елементів;

Ø має об’єктивний характер, відображає реальний стан суспільних відносин;

Ø складові елементи системи права відповідають усім вимогам системності, а також підлягають процесам інтеграції та диференціації;

Ø як цілісне структурне утворення система права має риси єдності, відмінності взаємодії та узгодження складових елементів, здатності їх до поділу обумовленості матеріальними умовами життя суспільства, об’єктивними потребами інтересами соціального прогресу.

Під системою розуміється складно організоване ціле , яке містить окремі елементи, об’єднані різноманітними зв’язками і взаємовідносинами. Будь яка система передбачає два основні компоненти: по-перше, структуру – обумовленість і набір «стосовно самостійних елементів в рамках єдиного (процесу явища), і по-друге взаємодію елементів структури.

Структура – стійка єдність елементів, законного зв’язку яких виражає впорядкованість, стійкість відносин, вона забезпечує збереження цілісності, єдності явища як системи, утворює її каркас. При цьому єдність елементів передбачає їх взаємодію між собою, що є способом існування системи. Завдяки взаємодії кожний елемент набуває своєрідних властивостей, притаманних системі в цілому. Його функціонування без системи не можливе.