Загальна характеристика юридичної наукової діяльності.
Форми здійснення юридичної діяльності (практика, наука і освіта) визначаються загальним терміном «юриспруденція».
Юриспруденція - [лат. jurisprudentia, від ius (juris) — право і prudentia — знання, наука] — буквально, знання права. В науковому аспекті термін «юриспруденція» близький до терміна «правознавство». Термін «юриспруденція» виник у Стародавньому Римі наприкінці IV — на початку III століття до н.е. і зараз вживається у значеннях:
— науки про право і державу, тобто юридичної науки, інакше — теоретичної діяльності у галузі права;
— професійної практичної діяльності юриста (суддя, прокурор, слідчий, нотаріус, адвокат тощо).
В сучасній юридичній літературі термін юриспруденція розуміється як сукупність юридичних наук, а також практичної діяльності юристів.
Розглянемо юриспруденцію як теоретичну (наукову) діяльність у галузі права.
Для цього визначимо поняття «науки» і «юридичної науки», їх предмет, об'єкт, функції. зміст та структуру.
Наука— це система знань про навколишній світ. Існують науки природознавчі,які вивчають природу; технічні,що містять знання про різні технічні конструкції; суспільнінауки, які містять знання про суспільство. Кожну з цих наук можна поділити на окремі підвиди. Наприклад, серед суспільних наук виділяють історичну, економічну, юридичну та інші.
Юридична наука- система знань про об'єктивні закономірності розвитку держави і права, їх місце і роль у суспільному житті. Історично як самостійна галузь суспільних наук виникла у Давньому Римі в кін. 4 — на поч. З ст. до н. є. Вона стала основою для становлення європейської юридичної науки, а також юридичної науки сучасної України.
Загальними об'єктами юридичної науки є право і держава, а її предметом — основні змістові риси права і держави.
Юридична науказастосовує різні загальнонаукові методи пізнання — історичний, діалектичний, структурно-функціональний, порівняльний та ін. Водночас юридичній науці властивий свій метод — юридичний. Сутність його полягає у тому, що він є способом юридичного пізнання реальної дійсності крізь призму поняття «право».
Правовий погляд на систему суспільних відносин — характерна особливість юридичного методу, який є засобом формування юридичної теорії.
Функціямиюридичної науки (основні напрямки розуміння і вираження юридичного знання) є:
— онтологічна (пізнавальна)— вивчення фундаментальних якостей матерії права, найзагальніших сутнісних явищ і процесів у державному житті, відкриття раніше невідомих закономірностей буття держави і права;
— евристична— пізнання нового в державно-правовому житті, відкриття раніше невідомих закономірностей буття держави і права;
— прогностична— передбачення розвитку державно-правових процесів;
— практично-організаційна— обслуговування практики;
— методологічна— дослідження і розробка засобів вивчення правової дійсності;
— ідеологічна— вплив на розвиток правової культури суспільства і людини;
— політична— допомога у формуванні державно-правової політики, роз'ясненні політичних і законодавчих рішень.
Система юридичної науки, складається із сукупності окремих її галузей, кожна з яких вивчає відповідні аспекти права і держави.
Ці галузі можна поділити на окремі групи:
- юридичні наукитеоретичного та історичного профілю— "Теорія держави і права", "Історія держави і права", "Історія політичних і правових вчень", «юридична деонтологія».
Предметом теорії держави та права є знання про загальні закономірності виникнення, розвитку і функціонування держави та права, а об'єктом — загальні закономірності держави і права.
Науки "Історія держави та права України", "Історія держави та права зарубіжних країн" вивчають процес виникнення і розвитку держави та права в конкретних країнах. Наука "Історія політичних та правових вчень" досліджує розвиток теорій про державу та право.
- галузеві юридичні науки. Це, зокрема, науки конституційного права, адміністративного права, цивільного права, цивільно – процесуального права, фінансового права, кримінального права, трудового права, сімейного права, аграрного права, екологічного права, міжнародного права та ін. Предмет їх дослідження - закономірності правового регулювання відповідних галузей суспільних відносин. Так, наприклад, фінансове право вивчає суспільні відносини, що виникають у процесі акумуляції, розподілу і використання коштів, тобто фінансову діяльність держави.
- міжгалузеві юридичні науки. Виникли в результаті інтеграції та диференціації знань тих чи інших якостей галузевих юридичних наук. Так, наприклад, господарське право поєднує якості цивільного і адміністративного права, природоохоронне право використовує методи різних галузей права і т. ін.
- спеціальні прикладні юридичні науки (криміналістика, кримінологія, судова медицина, судова психіатрія тощо).