Правові форми економічних відносин
Економічні відносини — відносини, що об'єктивно складаються, між людьми, що беруть участь в суспільному виробництві з приводу виробництва, розподілу, обміну і споживання засобів і результатів праці.
Суспільне виробництво — виробництво, яке складається з двох сфер:
Ø матеріальне;
Ø нематеріальне.
Матеріальне виробництво включає в себе галузі, які займаються виробництвом матеріальних благ і наданням матеріальних послуг (промисловість, сільське господарство, зв'язок, транспорт, побутове обслуговування тощо).
До нематеріального виробництва відносяться галузі, які займаються виробництвом духовних цінностей і наданням нематеріальних послуг (роздрібна торгівля, освіта, охорона здоров'я, мистецтво, культура і т. д.)
Виробни́цтво — процес створення матеріальних і нематеріальних благ необхідних для існування і розвитку людини. Створюючи певні блага люди вступають у звязки і взаємодію – виробничі відносини. Тому виробництво є завжди суспільним.
Процес виробництва за своєю структурою складається з 4-х фаз:
ü власне виробництво
o основне виробництво
o виробнича інфрастуктура
o соціальна інфраструктура
ü розподіл
ü обмін
ü споживання
За́соби пра́ці — речі або їх комплекс, за допомогою яких людина виробляє життєві блага, тобто це інструменти і обладнання, машини і устаткування, земля і дороги, виробничі будівлі і споруди тощо.
Матеріа́льне виробни́цтво — виробництво, безпосередньо пов'язане з виготовленням матеріальних цінностей або з наданням матеріальних послуг: перевезення вантажів, виконання будівельних, монтажних, земельних, ремонтних робіт.
Метою матеріального виробництва є випуск продукції, що задовольняє потреби людини або системи.
Нематеріа́льне виробни́цтво — це сфера суспільного виробництва, в якій виробляються:
· нематеріальні послуги: роздрібна торгівля, громадське харчування, пасажирський транспорт та зв'язок (що обслуговує населення), побутове обслуговування, охорона здоров'я тощо;
· духовні цінності: освіта, культура, мистецтво тощо.
Промисло́вість — технічно найдосконаліша галузь матеріального виробництва, основа індустріалізації економіки, яка має вирішальний вплив на розвиток продуктивних сил;
сукупність підприємств по виробленню електроенергії, знарядь праці для галузей економіки, видобутку сировини, палива, заготівлі лісу, переробці продукції, випущеної промисловістю або виробленої сільським господарством, видобуток і переробка сировини, виробництво товарів і послуг.
Промисловість може бути низькотехнологічною, неспеціалізованою, з інтенсивними витратами праці, як в країнах Третього світу, або високоавтоматизованою, механізованою і спеціалізованою, з використанням передових технологій, як у промислово-розвинених країнах.
Сільське́ господа́рство (с/г), практика обробки землі (для підвищення врожаїв) і вирощування свійських тварин. Сільськогосподарські культури потрібні людині для харчування, годівлі тварин і одержання волокна (бавовни і сизалю). Тварин вирощують заради вовни, молока, м'яса, шкіри і кізяка (як палива). С/г варіюється від маленьких підсобних господарств і ферм до великих с/г артілей і колективних господарств. С/г зародилося в Середній Азії і Єгипті як мінімум 10 тис. років тому. С/г громади стали основою суспільного устрою в Китаї, Індії, Європі, Мексиці і Перу, а потім поширилися по всьому світі. Перебудова на науковій основі відбулася в Європі в 18 столітті у відповідь на значне зростання населення. Механізація створила передумови для значного прогресу в с/г в Європі і США в 19 столітті. Після Другої світової війни стався «бум» використання хімічних препаратів у с/г: гербіцидів, інсектицидів, фунгіцидів і добрив. Однак виникла протидія застосуванню деяких видів препаратів в с/г, оскільки вони забруднювали і руйнували навколишнє середовище. Це стимулювало розвиток альтернативних методів, наприклад, с/г без застосування хімікатів.
Зв'язок — передача (транспортування) сигналів, інформації, даних на відстань за допомогою засобів зв'язку, технічних, комунікаційних систем, галузь економіки.
Поштовий зв'язок — передача листів, листівок, преси, бандеролей, посилок за допомогою спеціалізованого транспорту; приймання, обробка, перевезення (транспортування) та доставка (вручення) поштових відправлень, виконання доручень користувачів щодо поштових переказів, банківських операцій.
Телекомунікації, Електрозв'язок — зв'язок за допомогою електричних сигналів.
Тра́нспорт — сукупність засобів, призначених для переміщення людей, вантажів, сигналів і інформації з одного місця в інше. Термін транспорт походить від лат. транс («через») и portare («нести»).
Фізики вивчають т. зв. транспортні феномени. Рух молекул або іонів крізь клітинні мембрани чи через циркуляцію крові в біології також називають транспортом. В інформатиці й електромеханіці термін транспорт описує деякі комп'ютерні мережні протоколи.