Правовий режим майна фермерського господарства

 

 

До складу майна фермерського господарства (складеного капі­талу) можуть входити: будівлі, споруди, облаштування, мате­ріальні цінності, цінні папери, продукція, вироблена господарством в ре­зультаті господарської діяльності, право користування землею, водою та іншими природними ресурсами, будівлями, спорудами, облад­нанням, а також інші майнові права (зокрема на інтелектуальну власність), грошові кошти, які передаються членами фермерського господарства до його складеного капіталу. Майно фермерського гос­подарства належить йому на праві власності. Майнові права, що входять до складеного капіталу фермерського господарства, пере­даються йому на визначений у Статуті термін.

У власності фермерського господарства може перебувати будь-яке майно, зокрема земельні ділянки, господарські будівлі і споруди, засоби виробництва, які необхідні для ведення товарного сільсько­господарського виробництва і набуття яких у власність не заборонено законом.

Фермерське господарство має право здійснювати відчуження та набуття майна на підставі цивільно-правових угод.

Порядок володіння, користування і розпорядження майном фермерського господарства здійснюється відповідно до його Статуту, якщо інше не передбачено угодою між членами фермерського госпо­дар­ства та законом. Член фермерського господарства має право на отримання частки майна фермерського господарства при його ліквідації або у разі припинення членства у фермерському госпо­дарстві. Розмір частки та порядок її отримання визначаються Статутом господарства.

Майнові спори між фермерським господарством та його членами вирішуються судом. Майно, що належить голові та членам фермерського господарства на праві приватної власності, а також інше майно, стосовно якого доведено, що воно було придбане на доходи, які не є в спільній власності членів фермерського господарства, не вклю­чаються до складу ліквідаційної маси. Нерухоме майно, а також майнові права щодо нерухомого майна, які належать до складу ліквідаційної маси фермерського господарства, можуть бути продані тільки за конкурсом, обов’язковими умовами якого є збереження цільового призначення сільськогосподарських об’єктів, що продаються. Фермерське господарство несе відповідальність за своїми зобов’язаннями у межах майна, яке є власністю фермерського госпо­дарства. Звернення стягнення на земельні ділянки, надані у власність для ведення фермерського господарства, допускається у випадку, коли у фермерського господарства відсутнє інше майно, на яке може бути звернено стягнення.

За порушення кредитно-розрахункової і податкової дисципліни, санітарних і ветеринарних норм, правил, вимог щодо якості продукції та інших нормативно-правових актів, що регулюють здійснення господарської діяльності, голова фермерського господарства несе відповідальність, передбачену законом. Фермерське господарство як цілісний майновий комплекс включає майно, передане до складеного капіталу, нерозприділений прибуток, майнові та інші зобов’язання. За рішенням членів фермерського господарства відповідно до закону фермерське господарство як цілісний майновий комплекс може бути відчужене на підставі цивільно-правових угод громадянам України, які мають право на створення фермерського господарства, або юридичним особам України для ведення товарного сільськогосподарського виробництва. Громадяни, які придбали майно фермерського господарства як цілісного майнового комплексу на підставі цивільно-правової угоди, подають у встановленому порядку Статут фермерського господарства на державну реєстрацію.