Форм обслуговування сільських жителів
Особливостями соціально-культурного обслуговування сільського населення є територіальна розосередженість і малочисельність контингентів споживачів відповідних послуг, а основними проблемами – низький рівень розвитку матеріально-технічної бази, недостатнє кадрове забезпечення, відсутність об’єктів у багатьох селах, обмеженість коштів для забезпечення належного функціонування закладів та розвитку їх мережі.
В Україні одна школа припадає в середньому на два села, дошкільний навчальний заклад – на 4 села, амбулаторно-поліклінічний заклад і дільнична лікарня – на 8 сіл; у третині сіл відсутні будь-які заклади медичного обслуговування, у 40% – заклади культури клубного типу. При цьому загальноосвітніх шкіл не мають 5,5 тис. сіл, в кожному з яких проживає 20 і більше дітей шкільного віку, зокрема – 1,8 тис. сіл, де проживає по 50 і більше школярів; закладів охорони здоров’я і пересувного медичного обслуговування не мають 315 сіл з населенням більше 500 жителів. Потребують капітального ремонту або перебувають в аварійному стані приблизно третина шкіл, дошкільних навчальних закладів, закладів охорони здоров’я, майже половина клубів і будинків культури.
Надзвичайно гострими для сільської місцевості є проблеми поліпшення охорони громадського порядку та зміцнення протипожежного захисту. Фактична чисельність дільничних інспекторів міліції у сільській місцевості на чверть менша від нормативної, служба дільничних інспекторів недостатньо забезпечена кадрами помічників, приміщеннями та матеріально-технічними засобами. У сільській місцевості функціонує лише 507 підрозділів місцевої пожежної охорони (7 % від потреби).
Для поліпшення соціально-культурного обслуговування сільського населення будуть вирішуватись наступні завдання:
· у галузі дошкільного виховання, загальної освіти та професійно-технічного навчання:
P обладнання виховних та навчальних закладів сучасним устаткуванням, створення навчальної бази для запровадження новітніх методів навчання, матеріальної бази – для занять фізичною культурою, набуття виробничих навичок;
P поліпшення умов та вдосконалення форм отримання сільськими дітьми якісної освіти;
P відкриття закладів освіти в селах, де вони відсутні;
· у галузі охорони здоров’я:
P оснащення сільських закладів первинної медико-санітарної допомоги новим діагностичним, лабораторним та лікувальним обладнанням;
P поліпшення кадрового забезпечення закладів охорони здоров’я;
P удосконалення системи надання екстерної медичної допомоги хворим та постраждалим;
P оновлення існуючих, спорудження нових будівель закладів охорони здоров’я, оснащення їх спеціальним автотранспортом та засобами зв’язку;
· в галузі культури:
P збереження існуючої мережі закладів культури, зокрема у малих та віддалених селах, створення нових моделей сільських культурно-освітніх закладів;
P оснащення закладів культури сучасним устаткуванням та інвентарем;
P поліпшення кадрового забезпечення закладів культури;
P сприяння виконанню заходів державних та регіональних програм в галузі культури щодо обслуговування сільського населення;
P спорудження нових закладів культури, в першу чергу тих, що мають високу будівельну готовність, реконструкція та ремонт існуючих приміщень;
· в галузі фізичної культури і спорту:
P розширення мережі та зміцнення матеріально-технічної бази фізкультурно-спортивних закладів та споруд;
· в галузі соціального обслуговування:
P удосконалення системи соціальної допомоги та механізмів її надання сільському населенню;
P поліпшення умов отримання соціальних послуг та допомоги жителям села;
· у сферах охорони громадського порядку та протипожежної безпеки:
P поліпшення кадрового забезпечення та зміцнення матеріально-технічної бази служби дільничних інспекторів міліції;
P формування в селах мережі підрозділів місцевої пожежної охорони системи Міністерства з питань надзвичайних ситуацій.