Підзаконні акти в системі джерел аграрного права

 

Підзаконні акти є одним із джерел аграрного права. До них слід віднести:

· Постанови Верховної Ради України та укази Президента України.

Постанови Верховної Ради України та укази Президента України в системі права посідають проміжне місце між законами України й актами вищих і центральних органів виконавчої влади.

Особливість постанов Верховної Ради України полягає в тому, що, не будучи законами, вони є обов’язковими як для парламентських комітетів та інших органів Верховної Ради України, так і для органів виконавчої влади й органів місцевого самоврядування. Постанови Верховної Ради України, що стосуються аграрного сектору економіки, є джерелами аграрного права. До таких належить, зокрема, постанова Верховної Ради УРСР від 18 грудня 1990 р. “Про земельну реформу”, якою всі землі України оголошені об’єктами реформи. Постанова визначила основне завдання земельної реформи: перерозподіл земель з одночасним наданням їх у довічне успадковуване володіння гро­ма­дя­нам, у постійне володіння колгоспам, радгоспам, іншим під­приємствам, установам і організаціям, а також у користування з ме­тою створення умов для рівноправного розвитку різних форм госпо­дарювання на землі, формування багатоукладної економіки, раціо­нального використання й охорони земель.

До джерел аграрного права належить також постанова Вер­ховної Ради України від 10 липня 1996 р. “Про порядок введення в дію Закону України “Про особливості приватизації майна в агропро­мисловому комплексі”. Цією постановою було затверджено перелік підприємств в системі АПК, які підлягають приватизації за
погод­женням із Кабінетом Міністрів України.

Укази й розпорядження Президента України, повноваження на видання яких визначені Конституцією України, є обов’язковими для виконання на території України органами виконавчої влади та орга­нами місцевого самоврядування, підприємствами й організаціями, незалежно від форм власності, а також громадянами. Укази Пре­зидента видаються з питань, не врегульованих законами. Водночас із прийняттям Указу Президент України подає на розгляд Верховної Ради проект відповідного Закону. Так, 23 квітня 1997 р. видано Указ Президента України № 367/97 “Про оренду землі”, яким були вре­гульо­вані відносини, що стосуються оренди земельних ділянок, зокрема із земель сільськогосподарського призначення. 6 жовтня 1998 р. Верховна Рада України ухвалила однойменний Закон. Із набуттям законом чинності Указ Президента України перестав діяти.

До указів Президента України з питань аграрної сфери на­лежать: від 10 листопада 1994 р. № 666/94 “Про невідкладні заходи щодо прискорення земельної реформи у сфері сільськогосподарського виробництва”, від 18 січня 1995 р. № 63/95 “Про заходи щодо рефор­мування аграрних відносин”, від 29 квітня 1998 р. № 389/98 “Про основні напрями розвитку агропромислового комплексу України”, від 3 грудня 1999 р. № 1529/99 “Про невідкладні заходи щодо приско­рен­ня реформування аграрного сектору економіки”, від 29 січня 2001 р.
№ 62/2001 “Про заходи щодо забезпечення захисту майнових прав селян у процесі реформування аграрного сектору економіки” та ін., які мають нормативний характер і регулюють широке коло аграрних відносин, є джерелами аграрного права та відіграють важливу роль у реалізації аграрної політики України.

б) Нормативні акти Кабінету Міністрів України й цен­траль­них органів виконавчої влади України як джерела аграрного права.

Постановами Кабінету Міністрів України вирішувались пи­тання, спрямовані на реалізацію законів, якими регулюються аграрні відносини, зокрема з організації сільськогосподарського виробництва, приватизації державного майна в АПК і землі, ціноутворення, оці­нювання майна й землі, ліцензування, використання сільсько­госпо­дарських земель, сприяння розвитку фермерських господарств, со­ціаль­ної сфери на селі та ін. У цей період було прийнято такі постанови Кабінету Міністрів України: від 16 червня 1993 р. № 459 “Про заходи щодо поліпшення насінництва сільськогосподарських культур”; від 17 листопада 1995 р. № 916 “Про прискорення органі­зації біржового сільськогосподарського ринку”; від 19 липня 1996 р.
№ 755 “Про прискорення приватизації майна в агропро­мисловому комплексі та спрощення процедури її проведення”; від 23 квітня
1999 р. № 658 “Про затвердження Положення про порядок справляння та обліку фіксованого сільськогосподарського податку”; від 10 грудня 2003 р. № 1904 “Про порядок використання коштів державного
бюд­жету, що спрямовуються на придбання вітчизняної техніки та облад­нання для агропромислового комплексу на умовах фінансового лізингу та заходи по операціях фінансового лізингу”.

Згідно зі ст. 117 Конституції України, Кабінет Міністрів України в межах своєї компетенції видає з питань агропромислового комплексу постанови й розпорядження, які є обов’язковими для виконання і належить до джерел аграрного права.

Міністерства й відомства прийняли такі нормативі акти, які належать до джерел аграрного права: наказ Мінсільпроду України від 10 жовтня 1995 р. № 269 “Про затвердження Порядку приймання, зберігання, переробки і розрахунків за молочну сировину на давальницьких умовах”; наказ Міністерства аграрної політики України від 14 липня 2003 р. № 236 “Про затвердження Положення про умови проведення конкурсу на надання часткової компенсації вартості складної сільськогосподарської техніки вітчизняного виробництва”.

До міжгалузевих (міжвідомчих) нормативних актів, що стосуються аграрної сфери, належать: положення про порядок реалізації на зовнішньому ринку сільськогосподарської продукції, затвердженого наказом Мінсільгоспроду, Мінекономіки, МЗЕЗторгу, Держмиткому від 18 січня 1994 р. № 37-19-1-12/314, наказ Мінсільпроду України та Української академії аграрних наук від
18 березня 1996 р. № 85/17 “Про затвердження Типового положення про міжрегіональний та районний агроторговий дім; Порядок про­ведення розрахунків із постачальниками насіння сільськогос­по­дарських рослин до державного резервного насіннєвого фонду і корис­тувачами, затверджений наказом Міністерства аграрної політики України і Міністерства фінансів України від 28 листопада 2003 р.
№ 423/645”; Порядок використання коштів, передбачених у Державно­му бюджеті України на програму розвитку виробництва біодизеля, затверджену Наказом Міністерства аграрної політики України і Міністерства фінансів України від 10 листопада 2003 р. № 398/620.