Тема 8. Аускультація як метод фізикального обстеження легень. Методика аускультації легень. Основні дихальні шуми.

Аускультація – метод дослідження звуків, які утворюються самостійно в різних внутрішніх органах під час їх діяльності.

Гіппократ описав шум плескоту при струсі грудної клітки у хворого з гідропневмотораксом. Надалі про аускультацію згадується у творах грецького лікаря Аретея. У ХVІІ сторіччі методом вислуховування займався Гук, однак вперше детально і науково основи аускультації розробив французький лікар Рене Лаеннек (1819). Він же вперше запропонував стетоскоп, причому його моделлю була трубка зі згорнутого папера.

Розрізняють безпосередню і опосередковану аускультацію. Безпосередня проводиться шляхом прикладання вуха до шкіри певної частини чи ділянки тіла людини. Вона дає можливість швидко скласти уявлення про велику площу вислуховування легенів, дає більш правдиве уявлення про тони серця, та їх різні зміни (ритм галопу, маятникоподібний ритм).

Недоліком цього методу варто вважати негігієнічністъ, неможливість вислухати дихання на верхівках, в підключичних ямках, пахвових западинах, встановити точну локалізацію вислуханого звуку. Опосередкована аускультація - це метод вислуховування хворого за допомогою стетоскопа, фонендоскопа. Він гігієнічний, зручний, дає можливість обстежувати хворого в будь-якому положенні, що особливо важливо при його важкому стані. Стетоскоп являє собою трубку, виготовлену з твердого матеріалу (дерева, металу, пластмаси), з невеликим розтрубом на одному кінці, що прикладається до тіла обстежуваного, і широкою пластинкою з отвором посередині або лійкоподібним розширенням на другому, що прикладається до вуха лікаря. Стетоскоп служить для проведення звуків, а не для їх посилення. Фонендоскоп – це м’який стетоскоп, в якому кінцева частина, що прикладається до тіла людини, являє собою порожнинну капсулу чи камеру, обтягнуту звукочутливою мембраною. Порожнина капсули, вкрита мембраною, посилює звуки шляхом резонансу. Існують ще стетофонендоскопи – комбінація м’якого стетоскопа і фонендоскопа. Стетоскоп повинен щільно прилягати до шкіри хворого. Однак його не слід дуже сильно притискати до тіла хворого, бо у цьому разі зменшуються коливання вислуховуваної ділянки і таким чином знижується сила звуків. Якщо шкіра обстежуваного густо вкрита волоссям, то його треба зволожити водою або змастити нейтральним жиром чи навіть зголити. Під час аускультації твердим стетоскопом не треба його притримувати рукою, бо навіть найменші рухи пальців чи ковзання їх по трубці можуть стати джерелом сторонніх звуків.