Аналіз взаємозв’язків між атрибутивними ознаками
Аналіз взаємозв’язків між атрибутивними ознаками проводиться на основі таблиць взаємної спряженості, які описують комбінаційні розподіли сукупностей за двома ознаками – факторною х та результативною у. За наявності стохастичного зв’язку умовні розподіли змінюються від групи до групи.
Оцінка щільності стохастичного зв’язку ґрунтується на відхиленнях фактичних частот 
від теоретичних 
, пропорційних підсумковим частотам безумовного розподілу:
де 
— підсумкові частоти за ознакою х; 
- підсумкові частоти за ознакою у; n – обсяг сукупності.
Очевидно, що
Абсолютну величину відхилень 
характеризує квадратична спряженість Пірсона 
:
За відсутності стохастичного зв’язку 
Для висновку про істотність зв’язку фактичне значення порівнюється з критичним для заданої імовірності 1−α та числа ступенів свободи 
де тхта ту – відповідно кількість груп за ознаками х та у. Відносною мірою щільності стохастичного зв’язку слугують коефіцієнти взаємної спряженості С, які за змістом ідентичні коефіцієнтам кореляції. Якщо тх=ту, використовують коефіцієнт спряженості Чупрова:
якщо тх ≠ ту , перевагу віддають коефіцієнту спряженості Крамера:
,
де 
– мінімальна кількість груп за ознакою х чи у.
Значення коефіцієнта С коливаються в межах від 0 до 1.
У випадку, коли тх=ту=2 , розрахунок коефіцієнта взаємної спряженості спрощується:
У статистичній літературі коефіцієнт С для 4 – клітинної таблиці називають коефіцієнтом контингенції ( асоціації ). Очевидно, 
Для аналізу такого типу таблиць використовують також відношення перехресних добутків або відношення шансів:
відношення шансів характеризує міру відносного ризику фактора х на результат у.
8. Ряди динаміки
8.1. Суть і складові елементи динамічного ряду
Суспільні явища безперервно змінюються. Протягом певного часу — місяць за місяцем, рік за роком — змінюються кількість населення, обсяг і структура суспільного виробництва, рівень продуктивності праці тощо. Аналіз соціально-економічного розвитку — одне з важливих завдань статистики. Інформаційною базою його слугують динамічні (часові, хронологічні) ряди.
Динамічний ряд — це послідовність чисел, які характеризують зміну того чи іншого соціально-економічного явища. Елементами динамічного ряду є перелік хронологічних дат (моментів) або інтервалів часу і конкретні значення відповідних статистичних показників, які називаються рівнями ряду.
При вивченні динаміки важливі не лише числові значення рівнів, а і їх послідовність. Як правило, часові інтервали між рівнями однакові (доба, декада, календарний місяць, квартал, рік). Складовими динамічного ряду є, ознака часу tі числові значення показника yt..Узявши будь-який інтервал за одиницю, послідовність рівнів записуємо так: у1, у2, у3, ... , уn.
Залежно від статистичної природи показника-рівня розрізняють динамічні ряди первинні й похідні, ряди абсолютних, середніх і відносних величин. За ознакою часу динамічні ряди поділяються на інтервальні та моментні. Рівень моментного ряду фіксує стан явища на певний момент часу. В інтервальному ряді рівень — це агрегований результат процесу й залежить від тривалості часового інтервалу: виробництво електроенергії за рік, вилов риби за сезон. Зауважимо, що й похідні показники, обчислені на основі інтервальних рядів, на відміну від моментних залежать від протяжності часу (середньодобове чи середньорічне виробництво електроенергії на душу населення). Ряд динаміки відносних величин - ряд цифрових даних, що характеризують зміну відносних величин - розмірів суспільних явищ у часі. Ряд динаміки середніх величин − ряд цифрових даних, що характеризують зміну середніх розмірів ознак суспільних явищ у часі.
Соціально-економічні процеси динамічні, що виявляються сталою зміною рівнів динамічного ряду. Поряд з динамічністю їм притаманна інерційність: зберігається механізм формування явищ і характер розвитку (темпи, напрям, коливання). При значній інерційності процесу й незмінності комплексу умов його розвитку правомірно очікувати в майбутньому ті властивості й характер розвитку, які були виявлені в минулому. Діалектична єдність мінливості і сталості, динамічності та інерційності формує характер динаміки, уможливлюючи статистичне прогнозування соціально-економічних процесів.
При вивченні закономірностей соціально-економічного розвитку статистика розв’язує низку завдань: вимірює інтенсивність динаміки, виявляє й описує тенденції, оцінює структурні зрушення, сталість і коливання рядів, виявляє фактори, які спричинюють зміни.
Неодмінна умова побудови рядів динаміки - забезпечення порівнянності даних. Це досягається тим, що в процесі збирання й обробки даних у всіх випадках застосовуються однакові прийоми і принципи, (показники розраховуються за рівні періоди часу, відносяться до однієї і тієї ж території і т.д.).