МЕТОДИЧНІ ВКАЗІВКИ

П Л А Н

ПРАВОВЕ РЕГУЛЮВАННЯ ЗАЙНЯТОСТІ В УКРАЇНІ

Т Е М А № 5

1. Зайнятість населення.

2. Державні гарантії права на вибір виду діяльності.

3. Регулювання й організація зайнятості населення.

4. Компенсації і гарантії при втраті роботи.

При розгляді першого питання курсантам, студентам, слухачам треба старанно проаналізувати Конституцію України, Закон України "Про зайнятість населення" від 17.11.92 р, (із наступними змінами та доповненнями), а також соціально-партнерські угоди і колективні договори. Необхідно також проробити постанови Кабінету Міністрів України (див. Перелік рекомендованих нормативно-правових актів) При цьому, особливу увагу слід звернути на розділи 1, 2, 4 Закону які виділяють поняття: зайнятості населення, працевлаштування, принципів і гарантії державної політики зайнятості населення, права громадян на зайнятість, а також компенсації і гарантії при втраті роботи. У ст.1 Закону України "Про зайнятість населення" зайнятість визначається як діяльність громадян, пов’язана їз задоволенням особистих і суспільних потреб і така, що, як правило, приносить їм доход у грошовій або іншій формі. Доцільно проаналізувати форми зайнятості, передбачені також ст.1 Закону, враховуючи, що цей перелік не є вичерпним, оскільки в ст. 1 говориться про те, що законодавством України можуть передбачатися й інші категорії зайнятого населення. Дайте визначення зайнятості, усвідомте категорію осіб, що належать до зайнятого населення і безробітних (ст. 2). Освоївши ці поняття зверніть увагу на принципи і гарантії (основні і додаткові) державної політики в області зайнятості населення, сферу чинності Закону (ст. 3-6). Закінчуючи вивчення 1 розділу Закону, зробіть висновок про те, яка робота на Україні вважається підходящою.

Проробивши положення Конвенції 168, Міжнародної організації праці, "Про сприяння зайнятості і захисту від безробіття " від 21.06.88 р. проаналізуйте і дайте оцінку відповідності положень Конвенції чинному законодавству України, що регулює питання трудового права і соціального забезпечення, у частині сприяння держави продуктивної зайнятості населення, законодавчо охоплені випадки, осіб предмету захисту, їх методи, виплати допомоги безробітним, а також юридичні, адміністративні і фінансові гарантії. Другий розділ Закону включає положення які закріплюють право громадян на зайнятість. Тому, що статті цього розділу здебільшого декларативні, відсильні, необхідно вивчати його відповідно до положень 1 розділу Конституції України, КЗпП та інших законів, що регулюють трудові відносини. При розгляді другого запитання про державні гарантії зайнятості населення слід проробити положення статей 4-5 закону. Безкоштовне сприяння в підборі підходящої роботи і працевлаштуванні є однією з основних державною гарантією права на вибір виду діяльності. Не менш важливим є безкоштовне навчання громадян, які зареєстровані як такі, що шукають роботу, безробітних новим професіям, перепідготовка в учбових закладах або в системі державної служби зайнятості з виплатою матеріальної допомоги та інші. Треба дослідити встановлені додаткові гарантії зайнятості для окремих категорій населення, згідно зі ст. 5 Закону. Зясувати хто та яким чином повинен забезпечити надання додаткових гарантій щодо працевлаштування працездатним громадянам у працездатному віці, які потребують соціального захисту і не здатні на рівних конкурувати на ринку праці? Які правові наслідки відмови у прийомі на роботу громадян із числа зазначених категорій? Розкриваючи зміст цієї теми доцільно розглянути питання про поняття працевлаштування в широкому і вузькому значенні. Працевлаштування - це система організаційних, економічних і правових заходів, направлених на забезпечення трудової зайнятості населення. У широкому значенні працевлаштування об’єднує всі форми трудової діяльності, що не суперечать законодавству, включаючи самостійне забезпечення себе роботою, в тому числі індивідуальну трудову діяльність, підприємництво, фермерство. У вузькому значенні під працевлаштуванням розуміються такі форми трудової діяльності, які встановлюються при сприянні при сприянні органі держави або недержавних органів на основі ліцензування. Необхідно врахувати, що поняття працевлаштування більш вузьке, ніж поняття занятості, а саме працевлаштування передує зайнятості і є найважливішою гарантією.

Дослідивши, що включає правова організація працевлаштування, при викладенні третього запитання плану доцільно зясувати, що у забезпеченні зайнятості населення беруть участь державні органи двох видів: загальні і спеціальні. Загальне керівництво працевлаштуванням і його організація покладені на Міністерство праці та соціальної політики України і його органи на місцях. Спеціальним органом працевлаштування є державна служба зайнятості, структуру якої необхідно дослідити. Права і обов’язки державної служби зайнятості закріплені в ст. 19 Закону України " Про зайнятість населення”, Положенні про державну службу зайнятості: Затверджене постановою Кабінету Міністрів України від 24 червня 1991 р. Потрібно також звернутися до положень Закону України «Про обов’язкове державне соціальне страхування на випадок безпрацьовитості», згідно зі ст.. 12 якого функції виконавчої дирекції Фонду загальнообов’язкового державного і соціального страхування України на випадок безробіття покладено на органи державної служби зайнятості. У зв’язку з цим необхідно розглянути роль Державної служби зайнятості у схемі відносин соціального партнерства. Доцільно розглянути питання підходящої роботи, яким умовам вона повинна відповідати, що потрібно робити у випадку її відсутності. Питання про масове вивільнення працівників, його критерії потрібно розглянути, спираючись на Положення про організацію роботи по сприянню зайнятості населення в умовах масового вивільнення працівників, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 31 грудня 1993 р. Необхідно розглянути питання про особливості працевлаштування окремих категорій громадян. Відносно працевлаштування інвалідів потрібно звернутися Закону України „Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні” від 21 березня 1998 року ( із змінами і допов.). Працевлаштування випускників вищих навчальних закладів проводиться відповідно до Порядку працевлаштування випускників вищих навчальних закладів, підготовка яких здійснювалася за державним замовленням. Працевлаштування вивільнюваних працівників здійснюється у відповідності їз порядком, встановленим ст.49-2 КЗпП. Курсантам необхідно розглянути особливості працевлаштування і деяких інших категорій громадян (осіб, звільнених з місць позбавлення волі, звільнених їз строкової військової служби і інших).

У курсовій роботі необхідно детально розглянути питання надання статусу безробітного, призначення допомоги по безробіттю. Для одержання статусу безробітного з призначенням допомоги по безробіттю громадянин повинен наступного дня після встановленого строку підбору підходящої роботи особисто подати письмову заяву до державної служби зайнятості про надання статусу безробітного та заяву про те, що він не має заробітку або інших передбачених законодавством доходів. Законом України від 2 березня 2000 р. закріплене право застрахованих осіб на матеріальне забезпечення на випадок безробіття та соціальні послуги. Видами забезпечення за цим Законом є: допомога по безробіттю, допомога по частковому безробіттю, матеріальна допомога у період професійної підготовки, матеріальна допомога по безробіттю, допомога на поховання. Видами соціальних послуг за цим Законом є: -професійна підготовка; -підвищення кваліфікації й профорієнтація; -пошук підходящої роботи; -сприяння в працевлаштуванні; -інформаційні та консультаційні послуги. Необхідно уважно ознайомитися з положеннями законів, які регулюють надання зазначених видів матеріального забезпечення та соціальних послуг.

Наприкінці, даючи відповідь на останнє запитання плану треба звернути увагу на відповідальність посадових осіб за порушення законодавства про зайнятість населення. У ст. 34, 35 Закону України "Про зайнятість населення" викладається порядок контролю і відповідальність за порушення законодавства про зайнятість населення. Необхідно дослідити з цього приводу Адміністративний, кримінальний кодекси України.

Роботу завершити узагальнюючими висновками щодо проведеного дослідження.

О С Н О В Н А Л І Т Е Р А Т У Р А:

· Конституція України // Відомості Верховної Ради України. – 1996. - №30. – Ст.141

· Кодекс законів про працю України: станом на 10 сіерпня 2006 р./ Верх.Рада України.- Офіц.вид.- К.: Парламент. вид-во, 2006.- 112 с.

· Науково-практичний коментар до законодавства України про працю / авт.: Б.С. Стичинський, І. В. Зуб, В.Г. Ротань. - 4-те вид., доп.та перероб. - К.: "А.С.К.", 2003. - 1024 с

· Кодекс законів про працю України з постатейними матеріалами. Ч.1-2 / Укладачі: В.С. Ковальський, Л.П. Ляшко. - К.: Юрінком Інтер, 2004. - 608 с

· Трудовое законодательство : нормативная база/ сост.: О. Примакова, Я. Кавторева. - 3-е изд., перераб.и доп. - Х.: Изд."Фактор", 2004. - 404 с.

· Про зайнятість населення. Закон України від 1 березня 1991 року № 803-ХІІ. // Відомості Верховної Ради України. - 1991.- №14. – Ст.170.

· Про організації роботодавців. Закон України від 24 травня 2001 року. // Відомості Верховної Ради України.- 2001. - №32. – Ст.171

· Про правовий статус іноземців. Закон України від 4 лютого1994 року. // Відомості Верховної Ради України.-1994. - №23. – Ст.2188.

· Про обов’язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття. Закон України від 2 березня 2000 року. // Відомості Верховної Ради України.- 2000.- №22. – Ст.171.

· Про затвердження положень щодо застосування Закону України «Про зайнятість населення”. Постанова Кабінету Міністрів України №578 від 27.04.98 р. // Людина і праця № 6-7, 1998

· Про роботу за сумісництвом працівників державних підприємств,установ і організацій. Постанова Кабінету Міністрів України від 31 квітня 1993 р. № 245 (зі змінами, внесеними постановою КМУ від 31.08.96 № 1033) // Уряд. кур’єр. — 1993. — № 54; 1996. —№ 171–172.)

· Положення про Національну службу посередництва та примирення. Указ Президента України від 17 листопада 1998 року// Законодавство України про працю: Збірник нормативних актів.-Х.:Одіссей.-2004.- С.456.

· Положення про Національну Раду соціального партнерства. Указ Президента України від 23 травня 1993 року // Голос України.-15 грудня 1993 р. Законодавство України про працю: Збірник нормативних актів.-Х.:Одіссей.-2004.- С.456.

· Постанови Пленуму Верховного суду України із загальних питань судової діяльності та в цивільних справах: зб. норм. актів станом на 01.11.2004 р. / ред. кол.: Гончаренко В.Г.(голова) та ін./ - К.: Юрінком Інтер, 2004. – 352 с.

· Посередництво і примирення: Законодавчі і нормативно - правові акти з питань діяльності Нац.служби посередництва і примиреня та здійснення примирних процедур / Нац.служба посередництва і примирення. Упоряд. Руденко В.М.- К.: Основа, 2003.- 504 с

· Болотіна Н.Б. Трудове право України: підручник.- 2-ге вид., стереотип.- К.: Вікар, 2004.- 725 с.

· Основи трудового права України: навчальний посібник / За ред. Пилипенка П.Д., та інш.- Львів.: „Новий Світ”. - 2004. – 534с.

· Венедиктов В.С. Трудовое право Украины: учеб.пособие для юрид. высш. учеб.заведений.- Х.: Консум, 2004.- 304 с

· Трудове право України: академ.курс : підручник/ Ін-т держ.і права ім.В.М.Корецького НАН України; за загал.ред.Хуторян Н.М.- К.: Вид-во "А.С.К.", 2004.- 608 с

· Бойко М.Д. Трудове право України: навч.посібник : курс лекцій.- К.: Олан, 2005.- 336 с

· Трудовое право Украины в вопросах и ответах: учеб.-справ.пособие/ Г.С.Гончарова, В.В.Жернаков, С.Н.Прилипко.- 4-е изд., перераб.и доп.- Х.: Одиссей, 2005.- 592 с

Р Е К О М Е Н Д О В А Н А Л І Т Е Р А Т У Р А:

· Губер О.А. Особенности трудоустройства женщин в современной Украине ( на примере выпускников вузов) // Жінки та соціальна політика в Україні.- Х., 2000.- С.108-111

· Дей М. Роль права у стимулюванні мотивації праці в перехідній ринковій економіці // Підприємництво, господарство і право. - 2004. - № 12. - С.55-60

· Заржицький О., Сидоренко О. Правове регулювання працевлаштування іноземних громадян в Україні // Право України.- 1997.-№2.- С.55-57.

· Кікіна С. Загальнообов’язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття та його відмінність від системи оподаткування // Право України. - 2005. - №8. – С. 110-112

· Маркіна Т. Юридичні умови визнання громадянина безробітним // Право України. - 2000. - №6. – С.44-46

· Приходько С. Захист прав працівників при масових звільненнях у процесі реструктуризації підприємства (за європейським трудовим правом) // Право України. - 2005. - № 11. - С.128-133

· Скригонюк М. Проблеми соціальної адаптації осіб, що умовно - достроково звільняються з місць позбавлення волі // Право України.- 1999.- №3. – С.76-77;98.

· Сташків Б. Соціальному обслуговуванню - законодавче закріплення // Право України.- 1997.-№10. – С.31-35.

· Черленяк М. Гарантії трудових прав прцівників недержавних підприємств // Право України.- 1997. - №6. – С.56-60.

· Щотова Ю. Порівняльна характеристика правового регулювання працевлаштування молоді національним законодавством та законодавством інших країн // Право України.- 2005.- № 8.- С.85-88

· Щотова Ю.М. Працевлаштування молоді як складова інституту прцевлаштування в трудовому праві України // Бюлетень Міністерства юстиції України.- 2006.- № 1.- С.80-85