Населення ендемічної зони на лептоспіроз хворіє на цю особливо небезпечну хворобу. Яке джерело інфекції становить найбільшу небезпеку?
Для мікробіологічного підтвердження діагнозу захворювання кров хворого з нападами гарячки бактеріолог внутрішньочеревно ввів морській свинці. Через 72 години з черевного ексудату бактеріолог при-готував мікропрепарат для темнопольної мікроскопії і виявив у ньому велику кількість тонких звивистих рухливих мікроорганізмів з дрібними завитками S- та С-подібної форми, довжиною до 20 мкм. Збудника якого захворювання виявив бактеріолог?
У пацієнта з попереднім діагнозом “сифіліс” лікар взяв кров для постановки реакції, метою якої є виявлення антитіл, які припиняють рух трепонем та призводять їх до загибелі. Яку реакцію застосував лікар для під-твердження діагнозу?
З пунктату реґіонарного лімфатичного вузла хворого лікар приготував мікропрепарат, пофарбував його за методом Романовського-Гімзи і виявив тонкі мік-роорганізми довжиною 10-13 мкм блідо-рожевого кольору з 12-14 рівномірними завитками та гострими кінцями. Для збудника якого інфекційного захворювання характерні такі особливості морфології?
З крові хворого бактеріолог приготував мікропрепарат, пофарбував його за методом Романовського-Гімзи і виявив бактерії у вигляді тонких ниток синьо-фіоле-тового кольору з 5-7 великими завитками довжиною 10-30 мкм. Для збудника якого інфекційного захворювання характерні такі особливості морфології?
Назвіть основний шлях інфікування людини збудником лептоспірозу.
Лікар хворому за клінічними ознаками поставив діагноз “сифіліс”. Яке дослідження дасть можливість бакте-ріологу виявити збудника захворювання у матеріалі з твердого шанкру?
Яке дослідження не застосовують при діагностиці сифілісу?
Лептоспіроз – особливо небезпечна гостра зоонозна інфекція з ураженням нирок, печінки, нервової та судинної систем. Яке дослі-дження застосує бактеріолог, починаючи лабораторну діагностику захворювання?
А. Дослідження нативних мікропрепаратів з крові та ліквору.
В. Дослідження дуоденального вмісту на наявність лептоспір.
С. Мікроскопію мазків-відбитків зі слизової оболонки носоглотки.
D. Лабораторну діагностику не застосовують.
Е. Біопсію тканин.
А. Реакцію аглютинації.
В. Реакцію іммобілізації блідих трепонем.
С. Реакцію Вассермáна.
D. Микроскопію вмісту твердого шанкру.
Е. РІФ (непрямий варіант).
А. Темнопольна мікроскопія.
В. Мікроскопія мікропрепарату, який пофарбований за методом Грама.
С. Виділення чистої культури.
D. Реакція Вассермана.
Е. Реакція аглютинації.
А. При контакті з сечею хворої тварини.
В. Через укуси кровосисних комах.
С. При вживанні інфікованої їжі.
D. Через укуси кліщів та вошей.
Е. При контакті з хворими тваринами.
А. Поворотного тифу.
В. Сифілісу.
С. Лептоспірозу.
D. Трипаносомозу.
Е. Лейшманіозу.
А. Сифілісу.
В. Трипаносомозу.
С. Лептоспірозу.
D. Поворотного тифу.
Е. Лейшманіозу.
А. Реакцію іммобілізації блідих трепонем (РІБТ).
В. Реакцію зв’язування комплементу.
С. Реакцію аглютинації.
D. Реакцію преципітації.
Е. Реакцію нейтралізації.
А. Лептоспірозу.
В. Епідемічного поворотного тифу.
С. Ендемічного поворотного тифу.
D. Сифілісу.
Е. Хвороби Лайма.
А. Гризуни.
В. Молочні продукти.
С. Велика рогата худоба.
D. М’ясні продукти.
Е. Кліщі.
*548. Студент звернувся до дерматовенеролога зі скаргами на появу ерозії на статевому органі, яка з’явилась декілька днів тому. Під час обстеження хворого лікар виявив не болючу виразку діаметром 10 мм з чіткими та рівними краями. Реґіонарні лімфатичні вузли у пацієнта збільшені, загальний стан задовільний. Під час мікроскопії матеріалу з виразки лікар виявив звивисті рухливі бактерії, які майже не зафарбовувалися. Який мікроорганізм є збудником захворювання?
А. Тreponema pallidum.
В. Neisseria gonorrhоeae.
С. Збудник папіломавірусної інфекції.
D. Вірус простого герпесу I типу.
Е. Вірус простого герпесу II типу.