Пасивний стан системи перфекта

утворюється аналітично – складається із 2-х слів:

PPP і допоміжного дієслова “esse”, часові форми якого вживаються за схемою:

Perfectum ind. pass. – esse у Praesens ind.,

Plusquamperfectum ind. pass. – esse в Imperfectum ind.,

Futurum II ind. pass. – esse у Futurum I ind.

Наприклад, для дієслова

rego, rexi, rectum, ĕre 3 (керувати), PPP – rectus, a, um (скерований),

і пасив часів системи перфекта утворюється так:

(rectus sum – мене скерували,rectus eram – мене скерували (давно),rectus ero – мене скерують (а потім ще щось станеться)).

17. Infinitīvi (інфінітиви)

(на прикладі дієслів: amo, amāvi, amātum, amāre 1 і scribo, scripsi, scriptum, ĕre 3).

перфект супін інфект інфект перфект супін

Дієслово sum, fui, – , esse – “бути” має такі інфінітиви:

Infinitīvus praesentis actīvi – esse;

Infinitīvus perfecti passīvi – fuisse;

Infinitīvus futuri actīvi – futūrus, a, um esse = fore.

Інфінітиви минулого і майбутнього часів можуть вживатися тільки в конструкції інфінітивного зворота, тому переклад цих інфінітивів можливий тільки у контексті; в цьому випадку вони перекладаються особовою формою дієслова (особа узгоджується з логічним присудком зворота) з урахуванням часу і стану відповідного інфінітива. Так, наявність у реченні інфінітива amavisse свідчить про те, що “хтось когось покохав”; scripsisse, відповідно, “хтось щось написав”; amātus esse – “когось покохали”; scriptus esse – “щось написали”. Аналогічно: amatūrus esse – “хтось покохає”; scriptūrus esse – “хтось напише”; amātum iri – “когось покохають”; scriptum iri – “щось напишуть”. Відповідно, esse має переклад або “бути”, або “є”; fuisse – “був”; fore (futūrus esse) – “буде”.

Переклад інфінітивів теперішнього часу див. вище, у пунктах 3 і 4 (у простих реченнях); в конструкції інфінітивного зворота – аналогічно до перекладу інфінітивів інших часів: amāre – “хтось кохає”; scribĕre – “хтось пише”; amāri – “когось кохають”; scribi – “щось пишуть”.

18. Gerundium i Gerundīvum

1. Gerundium:

– віддієслівний іменник, що позначає процес дії;

– утворюється від основи інфекта за допомогою суфіксів:

-nd- (I, II дієвідміни), -end- (III, IV дієвідміни);

– має форми тільки непрямих відмінків однини 2-ї відміни.

Приклад відмінкових форм та їх перекладу герундія дієслова lego, lēgi, lectum, ĕre 3:

2. Gerundīvum:

– віддієслівний прикметник (пасивний дієприкметник теперішнього і майбутнього часів);

–утворюється від основи інфекта за допомогою суфіксів:

-nd- (I, II дієвідміни), -end- (III, IV дієвідміни) і родових закінчень -us, a, um;

– відмінюється заI-II відмінами.

Наприклад:

legendus, a, um – той, якого читають; той, якого треба буде прочитати;

– часто вживається безособово ( з дієсловом esse).

Наприклад:

legendum est – треба читати.

19. Часи умовного способу (tempora modi conjunctīvi):

1. Praesens conjunctivi

Приклад відмінювання і перекладу дієслова другої дієвідміни docēre (II):

Аналогічно утворюються і перекладаються форми і для третьої і четвертої дієвідмін:

scribĕre (IIIa): actīvi – scribam (я мушу писати), scribas (пиши) etc ; passīvi – scribar (нехай про мене напишуть), scribāris (нехай про тебе напишуть) etc.

capĕre (IIIb): actīvi – capiam (я мушу ловити), capias (лови) etc; passīvi – capiar (нехай мене спіймають), capiāris (нехай тебе спіймають) etc.

audīre (IV): actīvi – audiam (я мушу слухати), audias (слухай)etc ; passīvi – audiar (нехай мене вислухають), audiāris (нехай тебе вислухають) etc.

NB:формиscribam, capiam, audiam можуть бути або у часі Praesens conjunctīvi, або у часі Futūrum I (у III і IV дієвідмінах 1 ос. одн. у цих часах збігається), тобто scribam,в залежності від контексту, може перекладатися і “я буду писати”, і “мені треба писати”.

Приклад відмінювання і перекладу дієслова першої дієвідміни cantāre (I):

Відмінювання неправильних дієслів:

2. Imperfectum conjunctīvi

Приклад відмінювання дієслів (всі дієслова відмінюються за однією схемою):

amāre (I)

NB: 1) іншими словами про утворення часових форм Imperfectum conjunctīvi можна сказати так: Infinitīvus praesentis actīvi (e.g. amāre) + особові закінчення;

2) esse в Imperfectum conjunctivi має дві паралельні форми: утворені за домомогою особових закінчень від інфінітива esse і від інфінітива fore.

vidēre (II): vidērem, vidēres etc.

scribĕre (III): scribĕrem, scribĕres etc.

audīre (IV): audīrem, audīres etc.

posse: possem, posses etc.

velle: vellem, velles etc.

nolle: nollem, nolles etc.

Часові форми Imperfectum conjunctīvi перекладаються в залежності від сполучника, після якого вони вжиті; здебільшого – минулим часом недоконаного виду, e. g. amārem – “я кохав”; amārer – “мене кохали”.

3. Perfectum et Plusquamperfectum conjunctīvi actīvi

NB: 1) форми Perfectum conjunctīvi actīvi крім 1 ос. одн. збігаються з формами Futūrum II indicatīvi actīvi.

2) іншими словами про утворення часових форм Plusquamperfectum conjunctīvi actīvi можна сказати так:Infinitīvus perfecti actīvi + особові закінчення (e.g.: scripsisse – Infin. perf. act., але scripsissem – Plusquamperf. conj. act.).

4. Perfectum et Plusquamperfectum conjunctīvi passīvi

Всі дієслова у часах Perfectum et Plusquamperfectum conjunctīvi відмінюються за однією схемою. Перекладаються такі часові форми минулим часом доконаного виду, e.g. scripsĕrim – “я написав”; scriptus sim – “про мене написали”; scripsissem – “я написав (давно)”; scriptus essem – “про мене написали (давно)”.

20. Неправильні дієслова (verba anomalia)

1) sum, fui, – , esse – “бути” – розглянуто вище (див. пункти 10, 15, 17, 19).

За допомогою префіксів від цього дієслова утворюються похідні дієслова, найуживанішими з яких є:

absum, afui, – , abesse – “бути відсутнім, бути віддаленим”;

adsum, affui, – , adesse – “бути присутнім, допомагати”;

desum, defui, – , deesse – “бракувати”;

intersum, interfui, – , interesse – “брати участь у чому-небудь”;

obsum, obfui (offui), – , obesse – “протидіяти, перешкоджати”;

praesum, praefui, – , praeesse – “очолювати”;

prosum, profui, – , prodesse – “допомагати”.

За допомогою словоскладання від форм дієслова “бути” утворюються форми дієслова possum, potui, – , posse(potis + sum)– “могти”, яке у часі Praesens indicatīvi actīvi відмінюється так: possum, potes, potest, possumus, potestis, possunt; у всіх інших часах: pot- + відповідні форми дієслова esse. Наприклад, possum – “я можу”; potĕram – “я міг”; potĕro – “я зможу”.

2) volo, volui, – , velle – “хотіти”у часі Praesens indicatīvi actīvi відмінюється так: volo, vis, vult, volumus, vultis, volunt; у інших часах дійсного способу відмінюється аналогічно до дієслів 3-ї дієвідміни (Imperfectum indicatīvi: volebam, volebas etc., Futūrum I: volam, voles etc.).

21. Відкладні та напіввідкладні дієслова (verba deponentia et semideponentia)

1. Відкладні дієслова.

Мають тільки пасивні форми, проте активне значення (пор. укр. сміятися, боятися, сподіватися). У словнику подаються в трьох формах, наприклад:

hortor, hortātus sum, hortāri – переконувати, де hortor – p.1 sg. Praes. ind. pass. (я переконую), hortātus sum – p.1 sg. Perf. ind. pass. (я переконав), hortāri – Infin. praes. pass. (переконувати). Відкладні дієслова у словнику мають позначку v. depon.

Найбільш уживані відкладні дієслова:

- arbitror, arbitrātus sum, arbitrāri – думати, вважати;

- admīror, admirātus sum, admirāri – дивуватися, захоплюватися;

- polliceor, pollicĭtus sum, polliceri – обіцяти;

- vereor, verĭtus sum, vereri – боятися;

- loquor, locūtus sum, loqui – говорити, розмовляти;

- queror, questus sum, queri – скаржитися;

- sequor, secūtus sum, sequi – слідувати (за ким-небудь);

- utor, usus sum, uti – користуватися;

- nascor, natus sum, nasci – народжуватися;

- morior, mortuus sum, mori – помирати;

- experior, expertus sum, experīri – пробувати;

- orior, ortus sum, orīri – виникати, починатися, походити.

Відмінюються ці дієслова як усі інші, але лише в пасивному стані.

NB: наказовий спосіб таких дієслів(Imperatīvus praesentis passīvi)має закінчення –reдля однини і -mĭni–для множини. Наприклад:

arbitrāre – думай! arbitramĭni – думайте!

verēre – бійся! veremĭni – бійтеся!

loquĕre – розмовляй! loquimĭni – розмовляйте!

experīre – пробуй! experimĭni – пробуйте!

Словникове позначення відкладних дієслів – v. depon.

2. Напіввідкладні дієслова мають пасивні форми з активним значенням або тільки в інфекті, або тільки в перфекті. Наприклад:

- gaudeo, gavisus sum, gaudēre 2 – радіти, веселитися;

- confido, confisus sum, confidĕre 3 – довіряти;

- revertor, reverti, reverti 3 – повертатися.

Словникове позначення цих дієслів – v. semidepon.

IV. Pronomĭna

(Займенники)

1. Personalia + reflexīvum (особові + зворотний)

Примітки: 1) nostri – “нас”, nostrum – “із нас”; vestri – “вас”, vestrum – “із вас”.

2) mecum – “зі мною”, tecum – “з тобою”, secum – “із собою”, nobiscum – “з нами”, vobiscum – “з вами”.

2. Possessīva (присвійні)

meus, a, um – “мій”;

tuus, a, um – “твій”;

suus, a, um – “свій”;

noster, tra, trum – “наш”;

vester, tra, trum – “ваш” –

– відмінюються як прикметники I-II відмін.

3. Adjectīva pronominalia (займенникові прикметники)

unus, a, um – один;

solus, a, um – єдиний;

totus, a, um – весь, цілий;

ullus, a, um – будь-який;

nullus, a, um – жоден;

alius, alia, aliud – інший;

alter, altera, alterum – другий;

uter, utra, utrum – який (з двох);

neuter, neutra, neutrum – ні той, ні інший;

uterque, utraque, utrumque - обидва

– відмінюються як прикметники I-II відмін,

але Gen. sg. усіх родів має закінчення –ius;

Dat. sg. усіх родів має закінчення –i.

4. Demonstratīva (вказівні)

NB: форми Genetīvus plurālis мають потенційно по два переклади, наприклад, hōrum можна перекласти як “цих” і “серед цих”; відповідно, illōrum – “тих” або “серед тих”. Eōrum може означати “них, цих, тих” або “серед них, серед цих, серед тих”.

5. Determinatīva (означальні)

6. Negatīva (заперечні)

7. Interrogatīva et relatīva (питальні та відносні)

NB: quōrum можна перекласти як “яких” або “серед яких”.