ДОДАТКИ 2 страница

Примітки:

1) Латинський пасив потенційно має подвійне значення:

– власне пасив (дія відбувається над суб’єктом з боку іншої особи чи предмета): lavo (я мию) – lavor (мене миють), lavāre (мити) – lavāri (бути помитим);

– зворотні форми (дія відбувається над суб’єктом з боку самого суб’єкта):

lavo (я мию) – lavor (я миюся), lavāre (мити) – lavāri (митися).

2) Дієслова І дієвідміни у 1^ій особі однини втрачають тематичне “а”.

3) ІІІ дієвідміна має дві підгрупи: ІІІa (3 -o) і ІІІb (3 -io). Підгрупа визначається за 1-ю словниковою формою: scribo – IIIa, capio – IIIb. Дієслова IIIb дієвідміни мають додаткове “і” в 1^ій особі однини і 3^ій особі множини.

4) Дієслова III дієвідміни мають основу на приголосний (або на –ŭ), тому особові закінчення, що починаються з приголосного, приєднуються до основи за допомогою інтерфікса (з’єднувального голосного).

Правило з’єднувальних голосних:

перед r – ĕ

перед nt – u

перед іншими – ĭ.

5) Дієслова IV дієвідміни в 3^ій особі множини перед закінченням -nt мають з’єднувальне u.

9. Imperfectum та Futūrum I (primum) indicatīvi:

Imperfectum indicatīvi утворюється за допомогою суфіксів:

ü в І-ІІ дієвідмінах – “bā”,

ü в III-IV – “ēbā”.

Futūrum I утворюється за допомогою суфіксів:

ü для І-ІІ дієвідміни – суфікс “b” (після суфікса “b” – з’єднувальні голосні),

ü для III-IV дієвідміни – суфікс “a” (p.1 sg.) & “ē” (всі інші особи).

1. Imperfectum indicatīvi

(amābam – я кохав; amābar – мене кохали).

2. Futūrum I

(amābo – я кохатиму, буду кохати, покохаю; amābor – мене кохатимуть).

10. Дієслово sum, fui, – , esse (“бути”) у часах системи інфекта (дійсний спосіб):

(sum – я є, eram – я був, ero – я буду).

11. Основи дієслова

Латинські дієслова мають три основи: інфекта (недоконаного виду), перфекта (доконаного виду активного стану), супіна(доконаного виду пасивного стану). Основи визначаються за словниковою формою дієслова: основа інфекта – за інфінітивом, основа перфекта – друга словникова форма дієслова без закінчення –і; основа супіна – третя словникова форма дієслова без закінчення –um. Наприклад:

scribo, scripsi, scriptum, scribĕre

основа інфекта – scrib-

основа перфекта – scrips-

основа супіна – script-.

Від основи інфекта утворюються: Praesens, Imperfectum, Futūrum I, Participium praesentis activi (PPA), Gerundium, Gerundīvum.

Від основи перфекта утворюються: Perfectum, Plusquamerfectum, Futūrum II – тільки в активі.

Від основи супіна утворюються: Participium perfecti passivi (PPP), Participium futuri activi (PFA), і, за допомогою РРР – Perfectum, Plusquamerfectum, Futūrum II у пасиві.

– Способи утворення основи перфекта

I. Суфіксальний:

1) суфікс -v- – для правильних дієслів I і IV дієвідмін:

laudo, āvi, ātum, āre 1 laudāre (схвалювати),

laudāvi (я схвалив)

audio, īvi, ītum, īre 4 audīre (слухати)

audīvi (я почув);

2) суфікс -u- – для дієслів переважно II дієвідміни:

doceo, docui (я навчив), doctum, ēre 2 (навчати);

3) суфікс -s- – для дієслів переважно IIIa дієвідміни.

Перед суфіксом -s- відбувається зміна кінцевого приголосного основи:

b – змінюється на p:

scribo, scripsi, scriptum, ĕre 3 (писати);

c, g + s = x:

duco, duxi (я провів), ductum, ĕre 3 (вести),

rego, rexi (я управляв), rectum, ĕre 3 (управляти);

t, d – змінюються на s:

mitto, misi (я відіслав), missum, ĕre 3 (відсилати).

II. Подовження кореневого голосного:

vĭdeo, vīdi (я прбачив), vīsum, ēre 2 (бачити),

vĕnio, vēni (я прийшов), ventum, īre 4 (приходити),

vĭnco, vīci (я переміг), victum, ĕre 3 (перемагати).

(Якщо основа інфекта закінчується на сполучення “n” + приголосний, то в основах перфекта і супіна ця “n” випадає.)

NB. Коротке “ă” в основі перфекта може перетворитися на довге “ē”:

căpio, cēpi (я зловив), captum, ĕre 3 (ловити).

III. Подвоєння початкового приголосного:

do, dedi (я дав), datum, dare 1 (давати),

sto, steti (я став), statum, stāre 1 (стояти),

tango, tetigi (я доторкнувся), tactum, ĕre 3 (торкатися),

curro, cucurri (я пробіг), cursum, ĕre 3 (бігти),

mordeo, momordi (я вкусив), morsum, ēre 2 (кусати).

IV. Основа перфекта відповідає основі інфекта:

statuo, statui (я встановив), statutum, ĕre 3 (встановлювати).

– Способи утворення основи супіна

1. за допомогою суфікса “t”:

Ø для правильних дієслів І та ІV дієвідміни суфікс “t” додається безпосередньо до основи інфекта (amā- ®amāt-, audī- ®audīt-: amo, amāvi, amātum (щоб покохати/ коханий), āre1; audio, audīvi, audītum (щоб почути/ почутий), īre 4);

Ø дієслова ІІ^ої дієвідміни втрачають тематичний “ē” основи інфекта в основах перфекта і супіна (doceo, docui, doctum (щоб навчати/ вчений), ēre 2);

Ø дзвінкі “g” і “b” перед суфіксом “t” оглушуються: g→c, b→p (rego, rexi, rectum (щоб управляти/ той, ким управляють), ĕre 3, scribo, scripsi, scriptum (щоб написати / написаний), ĕre 3).

2. за допомогою суфікса “s”, якщо основа інфекта закінчується переважно на –t або –d, при цьому t,d → s (video, vīdi, vīsum (щоб побачити/ побачений), ēre 2; cedo, cessi, cessum (щоб іти/ пройдений), ĕre 3 – іти; mitto, mīsi, missum (щоб відправляти/ відправлений), ĕre 3).

12. Дієприкметники (Participia).

1) Participium praesentis actīvi (PPA) (активний дієприкметник теперішнього часу)

– утворюється від основи інфекта за допомогою суфіксів –nt-(1-а і 2-а дієвідміни)та-ent-(3-я і 4-а дієвідміни);

– у Nom. sg. закінчується відповідно на –ns, -ens;

– може перекладатись дієприкметником або дієприслівником:

laudāre 1 (хвалити) → laudans (Nom. sg.), laudantis (Gen. sg.) – той, що хвалить; вихваляючи;

vidēre 2 (дивитися) → videns (Nom. sg.), videntis (Gen. sg.) – той, що дивиться; дивлячись;

scribĕre 3a (писати) → scribens (Nom. sg.), scribentis (Gen. sg.) – той, що пише; пишучи;

capĕre 3b (хапати) → capiens (Nom. sg.), capientis (Gen. sg.) – той, що хапає; хапаючи;

audīre 4 (слухати) → audiens (Nom. sg.), audientis (Gen. sg.) – той, що слухає; слухаючи;

–РРА відмінюється за ІІІ^ою відміною (як за приголосною, так і за голосною групою).

2) Participium perfecti passīvi (PPP) (пасивний дієприкметник минулого часу)

– утворюється від основисупіназа допомогою родових закінчень –us, -a, -um;

– може перекладатися дієприкметником або дієприслівником:

laudatum → laudatus, a, um: похвалений; похваливши;

scriptum → sriptus, a, um: написаний, написавши;

visum → visus,a,um: побачений; побачивши;

– відмінюється за I- ІІ^ою відміною.