Найбільш популярними методами інформатики є

Тема. Основні поняття інформатики

1. Предмет, методи і завдання дисципліни.

2. Складові частини інформатики.

3. Поняття про інформацію, її властивості та структуру.

4. Поняття: системи, інформаційної системи, комп'ютерної системи, інформаційної технології.

 

Об’єкт інформатикиінформаційні процеси, що спостерігаються у системах різної природи.

Предмет інформатики- основні властивості й закономірності, притаманні інформаційним процесам, які спостерігаються в різних інформаційних середовищах.

 

Завдання інформатики – вивчення теоретичних основ інформатики, набуття практичних умінь та навичок застосування сучасних інформаційно-комунікаційних технологій в процесі розв’язання конкретних завдань фахового спрямування.

l метод інформаційного моделювання,

l метод інформаційного підходу,

l віртуальна реальність.

 

Складові частини інформатики, інформатика та комп’ютерна техніка

Початком процесу формування інформатики, як наукової дисципліни, що вивчає загальні властивості інформації та інформаційних процесів, а також методи і засоби їх забезпечення, вважають 1895 p., коли в Брюсселі було створено Міжнародний бібліографічний інститут.

Після Другої світової війни бурхливо розвивалася кібернетика як загальна наука про управління і зв'язок у різних системах: штучних, біологічних, соціальних. Народження кібернетики прийнято пов'язувати з опублікуванням (1948 р.) американським математиком Норбертом Вінером відомої книги «Кибернетика или управление и связь в животном и машине». У цій праці висвітлено шляхи створення загальної теорії управління і закладено основи методів розглядання проблем управління та зв'язку для різних систем з єдиної точки зору. Розвиваючись одночасно з розвитком електронно-обчислювальних машин, кібернетика згодом ставала більш загальною наукою — наукою про перетворення інформації.

Під інформацією у кібернетиці розуміють будь-яку сукупність сигналів, впливів або відомостей, які деяка система сприймає від навколишнього середовища (вхідна інформація), видає у навколишнє середовище (вихідна інформація), а також зберігає у собі (внутрішня, внутрісистемна інформація).

Услід за появою терміну «кібернетика» в світовій науці почало використовуватися англомовне «Compute! Science», згодом на рубежі 1960-1970-х рр французи ввели термін «Informatigue» для позначення галузі автоматизованого опрацювання інформації в суспільстві Слово «інформатика» є своєрідним гібридом двох слів — «ІНФОРмація» і «автоМАТИКА»

В українській мові цей термін вводиться як наша фундаментальної науки, що вивчає процеси пошуку, зберігання, опрацювання, подання, передавання, використання інформації в різних сферах людської діяльності. При такому тлумаченні інформатика виявляється тісно пов'язаною з філософськими і загальнонауковими теоріями, проясняється і її місце в колі «традиційних» академічних, наукових дисциплін.

Інформатика — це наука про інформацію та інформаційні процеси в природі та суспільстві, методи та засоби пошуку, збирання, одержання, опрацювання, зберігання, подання, передавання інформації та управління інформаційними процесами.

Сучасні потоки інформації людство може сприймати і використовувати лише за допомогою комп'ютерів, які здійснюють автоматичне опрацювання величезних масивів різноманітних повідомлень Фундаментальним ядром інформатики є інформологія — наука про інформацію, а також алгоритміка (теорія алгоритмів разом з її філософськими висновками, алгоритмічно нерозв'язними проблемами та ін.), а сучасна обчислювальна техніка — її матеріально-технічною основою.

Важливою особливістю інформатики є те, що вона має найширші застосування, що охоплюють, в основному, всі види людської діяльності виробництво, управління, науку, освіту, проектні розробки, торгівлю, грошово-касові операції, медицину, криміналістику, охорону навколишньою середовища, мистецтвознавство, побут тощо Основне значення має вдосконалення соціального управління на основі нових інформаційно-переробних технологій Інформатика вивчає те спільне, що властиве численним різновидам конкретних інформаційних процесів (технологій) Ці технології і є об'єктом вивчення інформатики.

Предмет інформатики визначається різноманітністю її застосувань Інформаційні технологи, що використовуються у різних видах людської Діяльності (управління виробничим процесом, наукові дослідження, проектування, фінансові операції, освіта та ін.), маючи спільні риси, в той самий час істотно відрізняються Утворюються різні «предметі» інформатики, що базуються на різних операціях і процедурах, різних видах обладнання (в багатьох випадках нарівні з комп'ютером використовуються спеціалізовані прилади і пристрої, інформаційні носи тощо).

У зв'язку з розвитком інформатики виникає питання про її взаємозв'язки і розмежування з кібернетикою Інформатика і кібернетика мають багато спільною, заснованою на концепції управління, однак кібернетика повністю не поглинає інформатику Один з підходів розмежування інформатики і кібернетики — це віднесення до галузі інформатики досліджень інформаційних технологій не в системах будь-якої природи біологічних, технічних та ін, а лише в соціальних системах. Крім того, за кібернетикою зберігаються дослідження загальних законів руху інформації у довільних системах, у той час як інформатика, спираючись на цей теоретичний фундамент, вивчає технологію, конкретні способи і прийоми збирання, зберігання, опрацювання, передавання, подання та використання інформації. Кібернетичні принципи не залежать від окремих реальних систем, а принципи інформатики завжди перебувають в технологічному зв'язку саме з реальними системами.

Моделювання і алгоритмізація — два основних методи кібернетики. Інший метод, що набув широкого застосування з використанням комп'ютерів, — метод розпізнавання зображень, сутність якого полягає у встановленні однозначної відповідності між «простором ознак» і «простором об'єктів» У зв'язку з необхідністю використання великої кількості ознак на основі використання засобів сучасних інформаційних технологій можна забезпечити ефективне використання цього методу.

Для сфери освіти є суттєвим визначення предметної галузі інформатики, яка відображає всі фундаментальні основи цієї галузі наукового знання В таблиці 1.1 відображена структура предметної і галузі «Інформатика», яка була представлена на II Міжнародному Конгресі ЮНЕСКО «Освіта і інформатика» Ця структурна схема включає чотири розділи теоретична інформатика засоби інформатизації, інформаційні технологи, соціальна інформатика. При цьому теоретична інформатика включає філософські основи інформатики, математичні і інформаційні моделі та алгоритми, а також методи розробки і проектування інформаційних систем і технологій

Таким чином, можна виділити таку систему базових понять інформатики інформація, інформаційні процеси, формальні системи, інформаційні моделі (алгоритми, структури даних), архітектура обчислювальних (комп’ютерних) систем, обчислювальний експеримент, інформаційні технології.

Технологія — це сукупність методів, засобів і реалізації людьми конкретною складного процесу шляхом поділу його на систему послідовних взаємопов’язаних процедур і операцій, які виконуються більш або менш однозначно і мають на меті досягнення високої ефективності певного виду діяльності.

На всіх етапах розвитку суспільства інформаційні технології забезпечували інформаційний обмін між людьми, відображали відповідний рівень і можливості систем пошуку, реєстрації, зберігання, опрацювання, подання, передавання інформації і, по суті, були синтезом методів і засобів оперування людини з інформацією в інтересах її діяльності.

Інформаційна технологія — це сукупність методів, засобів, прийомів, що забезпечують пошук, збирання, зберігання, опрацювання, подання, передавання інформації між людьми.

У вузькому значенні «інформаційні технології» — це сукупність методів засобів, прийомів пошуку, зберігання, опрацювання, подання і передавання графічної, текстової, цифрової, аудіо і відеоінформації на основі електронних засобів комп'ютерної техніки і зв'язку.

 


 

Таблиця 1.1

Фундаментальні основи інформатики

Теоретична інформатика Засоби інформації Інформаційні технології Соціальна інформатика
Технічні Програмні
Опрацювання, відображення і передавання даних Системні Реалізації технологій
Універсальних Професійно- орієнтованих
Інформація як семантична властивість матерії. Інформа­ція і еволюція в живій і неживій природі. Методи вимірювання інформації, макро мікроінформація. Матема­тичні і інформаційні моделі. Теорія алгоритмів. Стохастичні методи в інформатиці. Обчислювальний експеримент як методологія наукового дослідження. Інформація і знання. Семантичні аспекти інтелектуальних процесів і інфор­маційних систем. Інформа­ційні системи штучного інте­лекту. Методи подання знань. Пізнання і творчість як інфор­маційні процеси. Теорія і методи розробки та проек­тування інформаційних систем і технологій і Персональні комп'ютери. Робочі станції. Пристрої введення/виведен­ня і відображення інфор­мації. Аудіо- і відеосистеми системи мультимедіа. Мере­жі комп'ютерів. Засоби зв'язку і комп'ютерні те­лекомунікацій­ні системи   Операційні системи і середовища. Системи і мови програмування. Сервісні обо­лонки, си­стеми корис­тувацького інтерфейсу. Програмні засоби комп'ютерного зв'язку, обчислювальні та інформа­ційні сере­довища Текстові і гра­фічні редакто­ри. СУБД. Процесори елек­тронних таб­лиць. Засоби моделювання об'єктів, про­цесів, систем. Інформаційні мови і формати подання даних і знань, словники; класифікатори; тезау­руси. Засоби захисту інфор­мації від пошкодження і несанкціонова­ного доступу Видавничі си­стеми. Систе­ми реалізації технологій автоматизації розрахунків, проектування, опрацювання даних (обліку, планування, управління, аналізу, статис­тики та ін.). Системи штучно­го інтелекту (бази знань, експертні си­стеми, діагно­стичні, навча­ючі та ін.) Введення/виве­дення, збирання, зберігання, пере­давання і опра­цювання даних. Підготовки тек­стових і графічних документів, технологічної документації. Інтегра­ції і колективного використання різнорідних інформаційних ресур­сів. Захист інфор­мації. Програму­вання, проектуван­ня, моделювання, навчання, діагностика, управління (об'єктами, процесами, системами) Інформаційні ресурси як фактор соціально-економічного і куль­турного розвитку суспільства. Інформацій­не суспільство — зако­номірності і проблеми становлення і розвит­ку. Інформаційна інфраструктура суспіль­ства. Проблеми інформаційної безпеки. Нові можливосгі розвитку особистості в інфор­маційному суспільстві. Проблеми демократи­зації в інформаційно­му суспільстві і шляхи їх розв'язування. Ін­формаційна культура і інформаційна безпека особистості

 


Інформаційно-комунікаційні технології (ІКТ) — інформаційні технології на базі персональних комп'ютерів, комп'ютерних мереж і засобів зв'язку, для яких характерна наявність доброзичливого середовища роботи користувача.

Таким чином:

Інформатика — комплексна наукова та інженерна дисципліна:

• об'єктом якої є інформаційні процеси будь-якої природи;

• предметом є нові інформаційні технології, які реалізуються за допомогою комп'ютерних систем;

• методологією — філософські основи природничих і гуманітарних наук, обчислювальний експеримент.

Інформатика — динамічна наука, що інтенсивно розвивається та суттєво впливає на розвиток інших наук і технологій. Вона перетворюється із суто технічної на фундаментальну суспільно значущу науку.

Складові частини інформатики:

Теоретична інформатика - вивчає структуру й загальні властивості інформації, а також закономірності всіх процесів комунікації.

Прикладна інформатика - займається вивченням законів, методів і способів нагромадження, обробки та передачі інформації за допомогою обчислювальної техніки.