Правопис російських (слов’янських) прізвищ українською мовою
Форма кличного відмінка у звертаннях
1. У звертаннях, що складаються з двох загальних назв, форму кличного відмінка має як перше слово, так і друге, хоч друге слово може мати й форму називного відмінка: добродію бригадире (бригадир), пане лейтенанте (лейтенант).
2. У звертаннях, що складаються із загальної назви та імені, форму кличного відмінка набуває як загальна назва, так і власне ім’я: брате Петре, друже Грицю, колего Степане, пані Катерино, товаришу Віталію.
3. У звертаннях, що складаються із загальної назви та прізвища, форму кличного відмінка має тільки загальна назва, а прізвище завжди виступає у формі називного відмінка: друже Максименко; колего Іванчук, добродійко Скирда, товаришу Гончар.
4. У звертаннях, що складаються з двох власних назв – імені та по батькові, обидва слова мають закінчення кличного відмінка: Володимире Хомичу, Галино Іллівно.
Передаємо їх якомога ближче до російського звучання, дотримуючись, однак, українського правопису.
| І. Рос. е – укр. е | а) після приголосних | Вознесенський, Лермонтов | |
| б) у ненаголошеному суфіксі -ев після шиплячих ж, ч, ш, щ, а також ц і р | Бестужев, Тютчев, Малишев, Губарев | ||
| ІІ. Рос. е – укр. є | а) на початку слова | Євдокимов, Єгоров | |
| б) у середині слова після голосних і при роздільній вимові після приголосних | Воєводін, Грибоєдов, Аляб’єв, Власьєв | ||
| в) після приголосних (за винятком шиплячих, р і ц) у суфіксах -єв, -єєв | Голубєв, Тимірязєв, Федосєєв, але Аракчеєв, Плещеєв | ||
| г) якщо російському е кореня відповідає в аналогічних українських і (тобто на місці колишнього h) | Вєтров (вітер), Лєсков (ліс), Пєшков (пішки), Рєпін (ріпа) | ||
| ІІІ. Рос. ё | а) сполученням літер йо на початку слова, у середині після голосних, а також після губних б, п, в, м, ф, коли ё позначає звукосполучення йо | Йолкін, Йонін, Бугайов | |
| б) через ьо в середині слів після приголосних, коли позначає сполучення м’якого приголосного з о | Кисельов, Верьовкін | ||
| в) у прізвищах, утворених від спільних для української та російської мов імен, пишеться е | Артемов, Семенов, Федоров тощо | ||
| г) через о під наголосом після ч, щ | Горбачов, Лихачов, Хрущов | ||
| ІV. Рос. э – укр. е | завжди | Елконін, Ельяшев, Епов | |
| V. Рос. и – укр. і | а) літерою і на початку слова та після приголосних (крім шиплячих і ц) | Іванов, Ісаєв, Багіров; Гусін, Копнін, Пушкін | |
| б) літерою ї після голосних та при роздільній вимові після приголосних | Абаїмов, Воїнов, Таїров, Гур’їн, Ільїн | ||
| Рос. и – укр. и | а) після ж, ч, ш, щ та ц перед приголосними | Кожин, Чижов, Шишкін | |
| б) у прізвищах, утворених від власних імен, спільних для української та російської мов | Архипов, Денисов. Але Нікітін, Ніколаєв, Філіпов тощо, вихідними для яких є імена, відмінні від українських | ||
| 3) у прізвищах, утворених від основ, спільних для української та російської мов (писати) | Тихомиров (тихо і мир), Виноградов (виноград), Кисельов (кисіль) | ||
| 4) у суфіксах -ик, -ич, -ович, -євич, -иц, -ищ | Бєликов, Голиков; Гнідич | ||
| 5) у префіксі –при- | Привалов, Прилуков | ||
| 6) у російських прізвищах, що закінчуються на -их (-ых) | Больших, Волноватих, Косих | ||
| VІ. Рос. ы – укр. и | завжди | Крилов, Латишев, Чаплигін | |
| VІІ. Рос. суфікси -ск(ий), -цк(ий) | передаються через -ськ(ий), -цьк(ий) | Бабаєвський, Маяковський, П’ятницький | |
| З м’яким знаком пишуться | прізвища на -ск(ой), -цк(ой) | Крамськой, Луговськой, Шаховськой, Руцькой | |
| Суфіксові -жский | відповідає в нашій мові -зький | Всеволожский – Всеволозький | |
| VІІІ. Прикметникові закінчення російських прізвищ передаються | -ый через -ий; -ий після твердого приголосного – через - ий | Бєлий | |
| після м’якого приголосного – через -ій | Крайній | ||
| -ая, -яя – через -а, -я | Бєла, Крайня | ||
| ІХ. Апостроф пишеться | після губних, задньоязикового к та після р перед я, ю, є, ї | Артем’єв, Зав’ялов | |
| коли ж я, ю, є означають сполучення пом’якшеного приголосного з а, у, е, то апостроф перед ними не ставиться | Бяков, Пясецький, Пєтухов, Рюмін | ||
| Х. М’який знак у рос. прізвищах пишеться після м’яких приголосних д, т, з, с, ц, л, н | а) перед йотованими я, ю, є, ї | Аркадьєв, Ананьїн | |
| б) перед приголосними | Вольнов, Кольцов | ||
| в) коли я, ю, є означають сполучення м’якого приголосного з а, у, е, то перед ними м’який знак не ставиться | Дягилєв, Дюков, Зюганов, Тяпкін, Тюрін |