Написання слів разом, окремо і через дефіс
Подвоєння і подовження приголосних
Подвоєння виникає:
Правило | Приклад |
коли збігаються два однакових звуки на межі префікса й кореня | віддалити, возз’єднання |
коли збігаються два звуки [н] на межі кореня та суфікса | щоденник, щоденно; |
коли збігаються два звуки [с] на межі дієслівної основи й частки -ся | вознісся, розрісся |
коли збігаються два однакові звуки у складноскорочених словах | міськком, заввідділом |
у підсилювальному суфіксі -éнн(ий) | здоровéнний, числéнний |
у прикметниках із наголошеними суфіксами -енн(ий), -анн(ий) зі значенням інтенсивності, можливості чи неможливості дії | незрівнянний, несказанний |
у словах Ганна, лляний, бовваніти, овва, ссати та похідний від них |
Подовження м’яких звуків [д], [т], [з], [с], [ц], [л], [н] та шиплячих [ж], [ч], [ш] буває:
Правило | Приклад |
в іменниках середнього роду ІІ відміни, що мають закінчення -а (орф. -я) | насіння, колосся, волосся |
подвоєння зберігається при відмінюванні (крім родового відмінка знань, знарядь) та в похідних словах | життєвий, гіллястий |
в іменниках I відміни на зразок стаття, суддя, рілля, Ілля | |
окремих прислівниках | навмання, зрання |
в орудному відмінку іменників жіночого роду ІІІ відміни перед закінченням -ю | річчю, піччю, міццю |
в окремих формах дієслова лити | ллю, ллєш, зіллю |
В усному мовленні слова не завжди вичленовуються. Паузами виділяються речення або їхні складові частини. У давнину писали всі слова в один ряд, навіть не завжди розчленовуючи речення. Традиція роздільно писати слова усталилася в XVIII столітті.
У сучасній українській мові діє загальне правило: окремо пишуться всі самостійні та службові слова. Але незначна частина слів має свої правила.
Слід розрізняти слова і схожі (омонімічні) з ними словосполучення: напам’ять і на пам’ять, назустріч і на зустріч, проте і про те, зате і за те, якби і як би, щоб і що б, звечора і з вечора, вбік і в бік, вгору і в гору.
Словосполучення, що злилися в одне слово, стали прислівниками, пишуться разом: опівночі, нашвидкуруч, напередодні, щорічно та ін.
Разом пишуться:
1. Складноскорочені слова і похідні від них | лісостеп, самохідний |
2. Складні слова з першою частиною – числівником | двадцятиповерховий, стодвадцятивосьмилітній |
3. Складні іменники, утворені з двох або кількох слів за допомогою сполучених о, е чи без них та утворені від них прикметники | глинозем, вертоліт, автострада, місяцехід |
4. Складні прикметники, утворені від сполучення різних частин мови | сільськогосподарський (сільське господарство), вагонобудівний (вагони будувати) |
5. Складні числівники та прикметники з компонентом -сотий, -тисячний, -мільйонний | п’ятдесят, трьохтисячний, багатомільйонний. |
6. Складні слова з першою частиною пів-, напів-, полу- | північ, півметра |
7. Прислівники, прийменники і сполучники, утворені сполученням двох або кількох слів | вниз, обабіч, якщо |
Через дефіс пишуться: | |
1. Складні іменники, що не мають сполучного голосного | хліб-сіль, прем’єр-міністр |
2. Складні прикметники, що означають різні кольори або відтінок одного кольору | червоно-зелений, світло-голубий, але жовтогарячий. |
3. Складні іменники з першою частиною віце-, екс-, обер-, унтер-, штаб- | віце-президент, екс-чемпіон, унтер-офіцер |
4. Складні прикметники, дієслова і прислівники, у яких повторюються однакові або синонімічні частини | тихий-тихий, тишком-нишком |
5. Іменники на позначення казкових персонажів та складні прізвища | Вовчик-Братик, Карпенко-Карий |
6. Складні слова з пів-, що є власною назвою | пів-Америки, пів-Криму |