і.3. Навчально-тематичний план дисципліни.

1) надзвичайно швидким зростанням кількості документів, звітів, дисертацій, монографій, доповідей, рефератів, статей тощо, в яких висловлюються результати наукових досліджень і дослідно-конструкторських робіт;

2) числом періодичних видань, що постійно збільшується, з різних сфер людської діяльності;

3) появою різноманітних інформаційних даних (метеорологічних, геофізичних, медичних, економічних, військових та ін.), записуваних зазвичай на магнітних носіях і тому не потрапляють в сферу дії системи комунікації.

Нині світове співтовариство переживає етап проникнення інтелек­туальних інформаційних технологій в різні сфери діяльність людини. Як би не сприймався цей процес — як сприяючий або перешкоджаючий прогресу — він, мабуть, незворотний і нікого не залишає осторонь, викликаючи до життя цілий спектр проблем. Однією з найбільш нагальних є проблема формування світогляду молодої людини. Саме забезпечення кожного і усіх загальним правом доступу до інформації є од­ним із основних атрибутів інформаційного суспільства.

У відповідь на появу нових сфер науки і технологій потре­бують змін традиційні навчальні дисципліни. Виникає не­обхідність відходу від класичних підходів, що грунтувалися на конкретних дисциплінах і наближення до проблемно-орієнтованих методів формування знань, а також зменшення дистанції між фундаментальними та прикладними досліджен­нями. Професійна підготовка і дослідження в нових сферах знань потребують інтеграції цілої низки дисциплін, які раніше вважалися самостійними та непов’язаними між собою. Нові форми генерування знань потребують реорганізації на­укових досліджень і підготовки фахівців, орієнтованих на вирішення складних міждисциплінарних проблем.

Суспільство знань та інформації несе людству нові викли­ки та величезні можливості для вирішення його головних проблем і забезпечення подальшого розвитку. Але воно ви­магає активної участі всіх в осмисленні та втіленні в життя нової парадигми. Тому дуже важливо, щоб наша країна не відставала від цих світових процесів і повною мірою скорис­талася благами цивілізації XXI століття.

В умовах реформування економіки України в сучасному глобалізованому економічному і суспільному житті чітко мають бути окреслені та науково обґрунтовані контури та пріоритети нової інформаційної політики підприємств, спрямованої на забезпечення економічного зростання країни. Нині знання та інформація перетворилися в найбільш важливий фактор суспільного розвитку. Для групи розвинутих країн, які входять в організацію економічного співробітництва і роз­витку, темпи базового довгострокового зростання економіки залежать від підтримання і розширення глобальної бази знань, що стало можливим за умов формування інформаційного суспільства. У сучасних умовах зазначені країни розбудовують свої економіки, які ґрунтуються на знаннях, створюючи мільйони робочих місць, пов’язаних з використанням новітніх знань по групах щойно відкритих нових наукових напрямків і навчальних дисциплін.

Навчальна дисципліна „Міжнародна інформація” є складовою підготовки бакалаврів та магістрів за фахом „Міжнародне право” та „Міжнародні відносини”, в якій викладаються концептуальні та методичні засади використання сучасних інформаційних і комунікаційних технологій для збору, оцінки, аналізу і використання інформації в міжнародних інформаційних потоках в умовах розвитку інформаційного суспільства.

Дисципліна „Міжнародна інформація”не є такою, що формує світогляд або надає фундаментальні знання з еко­номіки чи юридичних дисциплін. Але вона є сучасною загальноосвітньою дисципліною, котра дуже необхідна фахівцю. Це зумовлено низкою чинників:

1) четвертою інформаційною революцією, що розпочалася після впровадження нових інформаційних і комунікаційних технологій, пов’язаних з винаходом персонального комп’ю­тера та поширенням Інтернет;

2) відносною дешевизною та доступністю інформаційних технологій (комп'ютерної техніки, програм та баз даних, зорієнтованих на обслуговування потреб економіки, ліній зв’язку, мережі Інтернет);

3) швидкою зміною та розростанням інформаційного простору;

4) необхідністю застосування законодавчої та норматив­ної бази інших держав, з якими є відносини на рівні фізичних та юридичних осіб;

5) необхідністю прийняття швидких та кваліфікованих рішень у багатьох сферах діяльності.

– зміст основних понять інформаційних технологій та систем;

– роль інформаційних технологій у проведенні фахових досліджень;

– базові поняття правового захисту інформаційних техно­логій та систем в умовах постійно розширюваного міжнародного співробітництва в умовах глобалізаційних процесів;

– інформаційну конфігурацію сучасного світу та процеси глобальної комунікації в міжнародних відносинах;

– законодавче забезпечення механізму доступу до міжнародної інформації в розвинутих країнах світу;

– принципи правового регулювання інформаційного суспільства, в тому числі й в Україні, що формується.

У результаті вивчення дисципліни студенти повинні вміти:

Тема 1. „Міжнародна інформація” як явище і предмет соціальної діяльності, науковий напрям і навчальна дисципліна

Предмет та зміст курсу. Історія виникнення та розвитку наукової дисципліни. Особливості визначення об’єкту і предмету, цілей та завдань, системи навчального курсу „Міжнародна інформація”. Основні поняття і визначення. Сутність, цілі та завдання інформаційного законодавства України та зарубіжних країн. Міжнародні правові акти з питань інформаційних обмінів. Значення вивчення курсу для фахівців, яких готує КУП НАН України.