Необхідність створення автоматизованої системи ведення державного земельного кадастру
Розділ 5. Автоматизація ведення державного земельного кадастру
Питання для роздуму, самоперевірки, повторення
1. Назвати методи одержання земельно-кадастрових даних.
2. Від чого залежить масштаб плану?
3. Розкрити суть радіолокаційного методу одержання інформації про земельні ресурси.
4. Назвати види обстежень, які забезпечують земельно-кадастрову інформацію.
5. Які обстеження відносять до спеціальних обстежень? Розкрити їх зміст.
6. У чому полягає суть статистичного спостереження?
7. Назвати форми статистичного спостереження.
8. Назвати види статистичного спостереження.
9. Навести приклади суцільного і несуцільного спостережень.
10. Назвати методи несуцільного спостереження.
11. У чому полягає метод основного масиву?
12. Розкрити суть вибіркового спостереження.
13. Розкрити суть монографічного спостереження.
14. Назвати основні способи статистичного спостереження.
15. Розкрити суть документального способу спостереження.
16. Що являє собою зведення статистичних даних?
17. У чому полягає групування статистичних даних?
18. Що показують абсолютні величини?
19. Що характеризують відносні величини?
20. Що виражають середні величини?
21. Як розрізняють середні величини?
22. Що характеризують мода і медіана?
23. Як визначається середнє квадратичне відхилення?
24. Що являють собою ряди динаміки?
25. Що називають індексами?
26. Як поділяються індекси залежно від періоду часу?
27. Назвати статистичні методи аналізу даних земельного кадастру.
28. Розкрити суть балансового статистичного методу.
29. Який метод застосовується при аналізі взаємозв'язків між різними ознаками?
30. Розкрити суть найбільш досконалого багатофакторного аналізу складних суспільних явищ.
31. Як поділяється земельно-кадастрова інформація?
32. Назвати основні картографічні матеріали.
33. Назвати основні текстові земельно-кадастрові документи.
Аналіз відомостей про правовий, природний і господарський стан земель, які містить державний земельний кадастр, показує, що їх одержання, обробка й систематизація супроводжуються залученням великої кількості цифрових даних. Особливо відчутно зростає кількість таких даних при виконанні земельно-оціночних робіт, під час яких для складання шкал бонітування грунтів та економічної оцінки земель математичній обробці підлягають масові статистичні дані про природні властивості грунтів та економічні показники використання земель.
Вперше широкого застосування автоматизована обробка земельно-кадастрових даних набула на початку 80-х років ХХ ст., коли в системі Інституту землеустрою УААН активно використовувалися електронно-обчислювальні машини (ЕОМ) єдиної системи (ЄС) для розв'язку багатофакторних рівнянь регресії з метою визначення урожайності сільськогосподарських культур і затрат на їх вирощування на оцінюваних типах ґрунтів. При цьому в автоматизованому режимі проводилися обробка й аналіз вихідних даних для оцінки земель, зосереджених у спеціальних земельно-оціночних формулярах.
Практично у цей же період (80-90-ті роки) були започатковані роботи з автоматизації складання документів річної звітності про наявність і використання земель (земельний баланс) на районному, обласному і державному рівнях.
Для розв'язування вищеописаних задач на цьому етапі застосовувався комп'ютер у вигляді малогабаритної, настільного типу електронно-обчислювальної машини ЄС-1841. Це достатньо потужна і придатна для широкого використання машина, призначена для організації інженерних та інших розрахунків. Оперативна пам'ять ЕОМ ЄС-1841 складає 512-640 кБайт.
Центральний процесорний пристрій (процесор), який розшифровує суть команд у програмі і виконує їх, має велику швидкість і може виконувати мільйони операцій в секунду. Процесор має пристрій управління, який слідкує за ходом обчислень, а також логіко-арифметичний пристрій, який проводить обробку даних (обчислень).
Комп'ютер типу ЕОМ ЄС-1841 у своєму складі має:
- дисплей – екран телевізійного типу, на який можна виводити словесну чи буквенно-цифрову інформацію;
- термінал – клавіатуру типу друкарської машинки для введення інформації в комп'ютер. Клавіатура має такі групи клавішів: алфавітно-цифрові і знакові; управляючі і функціональні;
- базовий електронний модуль з двома дисководами А і В. Дисководи забезпечують швидкий доступ до інформації, яка зберігається на дискеті (плоска кругла пластина, покрита шаром феромагнітного окису), шляхом переміщення блоку головок "запис-читання" на задану доріжку. Вони призначені також для запису інформації на дискеті й перепису з однієї машини на іншу;
- друкуючий пристрій.
З метою відображення на дисплеї комп'ютера інформації картографічного характеру сучасні Комп'ютери обладнують графопобудовувачами типу CM 6470.05, які за певною програмою викреслюють задану ситуацію місцевості та роблять спеціальні написи до креслення. При під'єднанні до ЕОМ ЄС-1841 графічного дигітайзера "Мікрограф ДТ 305" (електронний планіметр) можна обчислювати площі земельних ділянок.
У цей же період було започатковано автоматизовану обробку і складання звітних документів про наявність, розподіл і використання земель (земельний баланс) на рівні району, області, України, що дозволяло в короткі строки одержувати нову земельно-кадастрову інформацію для управління земельними ресурсами.
Слід сказати, що в попередні роки автоматизація земельно-кадастрових даних в основному стосувалася цифрових даних, таких як оцінка земель і земельна звітність (облік земель).
Значно зріс інтерес до автоматизації земельно-кадастрової інформації з проведенням земельної реформи, коли виникла потреба в короткі строки виготовляти державні акти на право приватної власності на землю, вносити дані у земельно-реєстраційні документи, виготовляти копії, виписки таких даних власникам.
В умовах реформування земельних відносин відбувається динамічний перерозподіл земель, що зумовлюється значним зростанням кількості суб'єктів права власності на землю і користування нею. Одночасно з цим постійно збільшується кількість земельно-правових угод, пов'язаних з орендою, заставою, купівлею-продажем, успадкуванням земельних ділянок тощо. Все це пов'язане з необхідністю оперативного ведення і використання даних державного земельного кадастру.
Слід зазначити, що нині в системі державних земельних органів країни не набули ще широкого застосування сучасні автоматизовані методи ведення державного земельного кадастру, а тому, як і в минулому, переважно використовується традиційна книжна система, яка базується на "паперовій технології". Станом на 1997 р. рівень автоматизації інформаційних процесів, пов'язаних з веденням державного земельного кадастру, був надто низьким і складав близько трьох відсотків.
Ведення державного земельного кадастру виключно на паперових носіях певною мірою стримує такі функції управління земельними ресурсами, як функціонування цивілізованого ринку землі, податкової та інвестиційної політики держави тощо. У зв'язку з оперативним вирішенням цих завдань, а також тих, що стосуються прискорення реформування земельних відносин, відстеження динаміки кількісних та якісних змін земельного фонду, розподілу його за власниками і землекористувачами, запровадження заходів щодо збереження та відтворення родючості ґрунтів, поліпшення навколишнього природного середовища, охорони прав суб'єктів на землю, у країні створюється автоматизована система ведення державного земельного кадастру. Кабінетом Міністрів України прийнята постанова від 2 грудня 1997 р. №1355 "Про Програму створення автоматизованої системи ведення державного земельного кадастру" [11, с. 334-347], згідно з якою органом управління реалізацією даної програми визначено Державний комітет України по земельних ресурсах.
5.2. Завдання і зміст Програми створення автоматизованої системи ведення державного земельного кадастру
Земельний кадастр є основою функціонування цивілізованого ринку землі і нерухомості будь-якого суспільства, що в кінцевому результаті дозволяє ефективно здійснювати державну політику в галузі земельних відносин. Це вимагає створення державної автоматизованої системи земельного кадастру і в Україні, головною метою якої є формування інформаційної інфраструктури, яка забезпечує органи державної влади і громадян країни інформацією про замелю і нерухомість та захищає права власників землі і землекористувачів на передані у власність і надані у користування землі.
Назва такої системи у різних країнах має різну інтерпретацію: у Російській Федерації – державна автоматизована система земельного кадастру, у Казахстані – автоматизована земельно-інформаційна система, в Україні автоматизована система ведення державного земельного кадастру.
Слід зауважити, що за декілька останніх років у країнах Східної Європи, в тому числі в Україні, апробуються різні земельно-інформаційні системи: канадська система Торренс (походить з Австралії), австрійська, англійська, шведська, датська, німецька, іспанська та ін. Однак усі ці системи стосуються лише інформації щодо права власності на землю і права користування нею та кількісного обліку земель. Що стосується обліку якості земель, бонітування ґрунтів, економічної та грошової оцінок земель, то такої інформації ці системи не передбачають. її одержують різні міністерства і відомства, не пов'язані з безпосереднім використанням земель. Наприклад, в Австрії функції щодо одержання даних характеристики якості земель, їх економічної оцінки та плати за землю покладені на міністерство фінансів.
Перевага організації ведення державного земельного кадастру в Україні є в тому, що він зосереджений у єдиному державному органі – Державному комітеті України по земельних ресурсах, охоплює всю необхідну інформацію про землю і ведеться за єдиною загальнодержавною системою. Тому коли мова йде про удосконалення його ведення на базі сучасних технічних засобів (комп'ютерів) та інформаційних технологій з метою збору, зберігання, обробки і розподілу інформації між споживачами, то цим діям відповідає назва – автоматизована система ведення державного земельного кадастру (АСДЗК).
Метою АСДЗК є:
- наглядне відображення в комплексі картографічних і цифрових даних земельного кадастру;
- забезпечення оперативного одержання земельно-кадастрової інформації для управління земельними ресурсами;
- скорочення строків, зниження трудових затрат на складання і оформлення земельно-кадастрових документів та підвищення якості їх виконання;
- підвищення інтелектуального рівня праці інженерно-технічних працівників із земельного кадастру і землевпорядкування.
Головними завданнями АСДЗК є:
- збір, аналіз і систематичне відображення в комп'ютерах картографічних і цифрових даних про правовий, природний і господарський стан земель різних господарських і адміністративно-територіальних одиниць:
- юридична реєстрація землеволодінь і землекористувань та прав на передані у власність і надані у користування землі, в тому числі на умовах оренди, згідно з виданими власникам землі і землекористувачам документами на власність і користування землею;
- графічне відображення територіального розміщення земельних угідь, даних їх кількісного та якісного, обліку, показників бонітування ґрунтів, економічної та грошової оцінок земель;
- графічне відображення територіального розміщення об'єктів нерухомості на території землеволодінь, землекористувань (житлові будинки, господарські будівлі, багаторічні насадження, меліоративні споруди тощо) та їх балансової вартості;
- визначення показників плати за землю та об'єкти нерухомості, пов'язані із землею, з метою справляння її у встановленому порядку;
- надання законно обґрунтованих і технічно достовірних даних про право власності на землю, право користування землею і право на нерухомість державним органам, судам, банкам, юридичним і фізичним особам;
- сприяння поповненню місцевих і державного бюджетів за рахунок мита і зборів від земельних угод і операцій з нерухомістю;
- інформаційна і правова підтримка функціонування ринку землі та іншої нерухомості.
Структура автоматизованої системи ведення державного земельного кадастру в Україні випливає з компетенцій органів державного самоврядування та органів державного управління земельними ресурсами. У зв'язку з цим АСДЗК повинна мати чотири рівні. Основою автоматизованої системи є рівень сільської, селищної і міської ради, де здійснюється юридична реєстрація землеволодінь і землекористувань, облік, оцінка земель і нерухомості. На цьому рівні практично проводиться формування земельно-кадастрової інформації і її практичне застосування для конкретних потреб. Це означає, що на рівні сільської, селищної і міської ради відбувається лише одержання вихідної земельно-кадастрової інформації.
На всіх вищих рівнях управління земельними ресурсами земельно-кадастрова інформація є результатом узагальнення відповідних даних про землю і нерухомість на нижчестоящих адміністративно-територіальних рівнях внаслідок автоматизованої обробки інформації за допомогою відповідної мережі автоматизованої системи даних земельного кадастру.
Первинними ядром локальної мережі АСДЗК є районні центри державного земельного кадастру, які мають правовий статус, забезпечуються новою технологією цифрової картографії для складання карт у потрібному масштабі, системами управління базами даних для передачі засобами телекомунікації інформації як вищестоящим органам, так і потенційним користувачам інформації.
Автоматизована система державного земельного кадастру містить дані всіх його складових частин: реєстрації землеволодінь і землекористувань, облік кількості та якості земель, бонітування ґрунтів, економічної і грошової оцінок земель.
З технологічної точки зору АСДЗК включає програмне забезпечення комп'ютеризації і технічне забезпечення виконання всіх геодезичних, картографічних і земельно-кадастрових робіт. Завданням програмного забезпечення є формування моделі сукупності даних всіх складових частин земельного кадастру, починаючи від відомостей про правовий режим земель і закінчуючи показниками оцінки і плати за землю.
Джерелом одержання вказаної інформації є дані сучасної земельно-кадастрової документації, яка містить відомості про правовий, природний і господарський стан земель, що відповідає існуючій системі даних земельного кадастру.
Однак чинна система даних земельного кадастру, зокрема щодо обліку якості земель, потребує удосконалення за показниками їх забруднення важкими металами, пестицидами, гербіцидами, радіонуклідами тощо. Це стосується і доповнення даних земельного кадастру показниками нормативної ціни землі, ставок і розмірів плати за землю.
На рівні сучасного стану землеволодінь і землекористувань у межах сільської, селищної ради, де їх нараховується в середньому 300-500 юридичних і фізичних осіб, загальна кількість земельно-кадастрових показників дорівнює 30-50 тисяч.
Технічна платформа АСДЗК повинна бути представлена серверами баз даних і знань, машинами глобальної мережі, локальними обчислювальними мережами, робочими станціями, периферійними засобами перетворення і представлення текстової і графічної інформації, комп'ютерами і засобами зв'язку.
Нагромадження та обробка вихідної (базової) інформації, а також розробка програм проводиться за допомогою персональних комп'ютерів, а обмін інформацією - за допомогою модемів і факс-модемів. Периферійні засоби включають графопобудовувачі, лазерні, струминні й матричні принтери, дигітайзери і сканери.
Вихідною інформацією для земельного кадастру є матеріали географічної (геодезичної) інформаційної системи (ПС), одержані у вигляді карт і планів (космічних, аеро-, фото- або наземних топографічних зйомок), які переробляються шляхом дигіталізації і сканування у цифрові кадастрові карти і плани. Програмне забезпечення дигіталізації карт і планів виконується в системі MapInfo, сканування – у системі Ідрісі, а сумісне забезпечення – у системі ArcInfo, яка є найбільш доцільною і поширеною.
Функціонування державної автоматизованої системи земельного кадастру потребує відповідного технічного забезпечення на базі ArcView, PC Arc/Info і Dac.
На всіх рівнях (район, область, республіка) комплекс технічних засобів, об'єднаних в єдину локальну мережу, повинен забезпечити:
> широкодоступний режим користування базами даних;
> введення й виведення на паперові носії алфавітно-цифрових і графічних даних;
> можливість архівації інформаційного фонду на магнітних носіях;
> надійний зв'язок між: компонентами системи через комутальну мережу і канали широко смугового зв'язку;
> можливість підключення системи до державної і міждержавної інформаційних систем.
Усі вимоги потребують використання технології "клієнт-сервер" й орієнтації на спектр IBM-сумісних персональних комп'ютерів і робочих станцій на базі RISC-процесорів, об'єднаних у локальні мережі, пов'язані між собою каналами електронного зв'язку.