Дискусійні питання
Що прочитати?
Барсков А. Г. Научный метод познаний: возможности и иллюзии. — M., 1994.
Варді А. Ф. Загадковий світ людини. — К., 1988.
Гурьев Д. В. Загадки происхождения сознания. — M., 1986.
Загадка человеческого понимания. — M., 1991.
Ильин В. В. Теория познания: Введение. Общие проблемы. — М., 1994.
Кон И. С. В поисках себя. Личность и ее самосознание. — М., 1984.
Лой А. Н. Сознание как предмет теории познания. — К., 1988.
Марков Б. В. Разум и сердце. — М., 1993.
Москвичев Л. Н. Знания о мире и мир знаний. — М., 1989.
Потебня А. А. Мысль и язык. — К., 1993.
Проблема сознания в современной западной философии. — М., 1989.
Рыбаков Н.С. Факт. Бытие. Познание. — М., 1994.
Спиркин А. С. Сознание и самосознание. — М., 1972.
Фрейд 3. Психология бессознательного. — М., 1989.
Запитання для самоконтролю
1. У чому виявляється "вторинність" свідомості, її залежність від матерії?
2. Чи можна зрозуміти природу свідомості, якщо вивчати лише мозок людини?
3. Як ви розумієте співвідношення відображення і свідомості?
4. Як ви зрозуміли природу ідеального?
5. Чому трудову діяльність і людське спілкування вважають необхідними передумовами свідомості?
6. Яка структура свідомості?
7. Як пов'язані між собою свідомість і самосвідомість?
8. Чи може людина обмежуватися лише чуттєвим пізнанням? Обґрунтуйте свою відповідь.
9. Як співвідносяться мова і мислення?
10. Що таке суспільна свідомість і яка її структура?
11. Що таке істина, які її ознаки і критерії?
12. У чому сутність заблудження?
13. Як ви розумієте поняття "метод"? Яка його роль у пізнанні?
14. Чи існують закони в самому світі?
1. Чи справедливе положення про те, що свідомість не тільки відображає світ, а й створює його?
2. У чому ви вбачаєте складність вирішення проблеми свідомості?
3. "Знання — це сила", — вважав Ф. Бекон. Поясніть, як ви це розумієте.
4. Які функції свідомості необхідні у житті людини?
5. Чи завжди свідомість є регулятором нашої поведінки?
6. Що, на вашу думку, є складнішим — пізнання "Я", тобто себе (самопізнання), чи пізнання світу?
7. Як ви зрозуміли ланцюжок таких понять: "свідомість" —> "пізнання" —> "знання"?
8. Які прояви несвідомого знайомі вам з власного досвіду? У яких формах проявляє себе несвідоме?
9. На вашу думку, двомовність (чи багатомовність) — це позитивне чи негативне для людини явище?
10. Чим небезпечна для суспільства стихія несвідомого?
Словник
Абстракція — мислене виділення істотних, суттєвих властивостей речей і явищ та відокремлення їх від неістотних, другорядних. За допомогою абстрагування формулюються наукові поняття. Протилежністю є конкретне — існуюче реально, предметне визначення всіх сторін і зв'язків речі, її властивостей.
Відображення — всезагальна властивість матерії, яка полягає у відтворенні ознак, властивостей і відносин відображуваного об'єкта. Здатність до відображення, його характер залежать від рівня організації матерії, про що йшлося у тексті розділу (згадаймо: подразливість — чутливість — психіка — свідомість. Остання властива лише людині).
Догматизм — сприйняття певного вчення чи положення як вічної (абсолютної) істини, як догми, тобто положення, яке приймається без досвідного обґрунтування і практичної перевірки, на віру. Там, де наявний догматизм, закінчується наука.
Егоцентризм — філософський та етичний принцип, за яким індивід, особистість вважається центром всесвіту; також — риса характеру, що полягає в крайньому індивідуалізмі, егоїзмі.
Екстравертний — звернений назовні, орієнтований на зовнішні подразники, націлений на навколишнє середовище.
Інтравертний — звернений всередину себе, орієнтований на власні, внутрішні переживання. Звідси — два протилежних типи особистості.
Пам'ять — психічна здатність зберігати у свідомості сприйняття і уявлення після переживання їх. Значення пам'яті неоціненне: якщо її немає, то решта людських здібностей стають непотрібними. Пізнання, мислення без пам'яті неможливі, адже ми не могли б вийти за межі безпосередньо сприйнятих нами об'єктів.
Прагматизм — один із напрямів сучасної філософії, представники якого вважають, що істинність знання перевіряється його практичною користю: "істинно все, що корисно".
Реальність — те, що є в дійсності, що існує. Об'єктивнареальність — усе, що існує незалежно від людини, людства (матерія, Всесвіт тощо).Суб'єктивна реальність — те, що притаманне людині: її думки, почуття (духовний світ людини).
Рефлексія — принцип людського мислення, що спрямовує його на осмислення й усвідомлення власного психічного стану. Рефлексія, як свідомість, спрямована сама на себе, тобто є самосвідомістю.
Формалізація — заміна всіх змістовних термінів символами, а всіх змістовних тверджень — відповідними їм послідовностями символів або формулами (згадайте математику).