Перестроювання частоти резонаторів
Як було показано, будь-який об’ємний резонатор має нескінченний спектр власних частот, кожна з яких відповідає власному типу поля й залежить від розмірів резонатора. Перестроювання частоти резонатора, якщо він працює на тому самому типі коливань, може бути механічним - зміною розмірів резонатора чи ємності підключеного до нього змінного конденсатора, і електронною – зміною ємності вбудованого варакторного діода чи магнітної проникності феритового резонатора.
Можна підстроювати резонатор у невеликих межах унесенням у його електричне поле металевого чи діелектричного тіла (при цьому резонансна частота знижується), а також унесенням у його магнітне поле металу (резонансна частота підвищується) чи фериту (частота знижується).
Виведемо вираз для значення зсуву частоти Dw = w - w0. Реактивна провідність еквівалентного контуру в разі резонансу дорівнює нулю:
(1.54)
Якщо індуктивність і ємність змінюються на dL і dC, то для існування резонансу частота w0 має одержати такий приріст, щоб нове значення провідності, а отже, і її приріст, теж дорівнювали нулю:
(1.55)
Перейшовши від диференціалів до скінченних приростів D, зі співвідношень (1.54) і (1.55) маємо
(1.56)
Помноживши чисельник і знаменник виразу (1.56) на 0,5U2m й позначивши зміну енергії електричного поля зміну енергії магнітного поля
енергію незбуреного поля
одержимо енергетичне співвідношення
(w - w0)/w0 = Dw/w = (DWH - DWE)/(2W), (1.57)
загальне для будь-якої коливальної системи як із зосередженими, так і з розподіленими параметрами.
У випадку введення в резонатор (рис. 1.64, а) малого металевого (s » ¥) тіла об’ємом V1 зміни електричної DWE та магнітної DWH енергії беруть рівними відповідно електричній WE(V1) і магнітній WH(V1) енергіям, локалізованим в об’ємі V1 (частині
загального об’єму V0) до вне-
сення цього тіла.
|
(DWH > 0, DWE = 0).
У разі внесення в електричне поле резонатора діелектричного тіла із s = 0, eа > e0, зміна магнітної енергії DWH = 0, а зміна електричної
Отже, згідно з формулою (1.57), власна частота резонатора знижується.
Якщо в магнітне поле резонатора вводиться ферит (s » 0, mа > m0), то
і власна частота резонатора, як і в попередньому випадку, знижується.
Як приклад зазначимо, що введення металевих елементів 1 та 4 в резонатори, показані на рис. 1.64, б, в, знижує їх власну частоту, а введення елементів 3, 5 - підвищує.
Відзначимо, що переміщення поршня 2 у круглому резонаторі не спричинює зміну власної частоти поля E010 (див. рис. 1.54.в).Це випливає з рівняння (1.57) унаслідок DWE = DWH. Це характерно для всіх типів полів регулярних резонаторів, вектори та яких залишаються незмінними вздовж осі z