ЯКІ ХАРАКТЕРИЗУЮТЬ ЕФЕКТИВНІСТЬ ПЕРЕДАЧІ ЕЛЕКТРОМАГНІТНОЇ ЕНЕРГІЇ В НАВАНТАЖЕННЯ
Процес передачі електромагнітної енергії в будь-якій регулярній лінії можна дослідити за допомогою еквівалентної двопровідної лінії (рис. 1.1).
Генератор з’єднується з навантаженням еквівалентною дво-провідною лінією. Виберемо відлік координати уздовж лінії передачі в перерізі навантаження. Лінія має хвильовий опір
. При
частка енергії хвилі відбивається від навантаження і розповсюджується до генератора. Загалом, в лінії є падаюча хвиля, яка розповсюджується від генератора до навантаження, і відбита хвиля, яка розповсюджується від навантаження до генератора.
Нехай падаюча та відбита хвилі характеризуються амплітудами і
та початковими фазами
і
, або комплексними амплітудами
,
відповідно. Величину
слід розуміти як амплітуду струму, напруги або напруженості поля. Залежно від наявності та величини відбитої хвилі розрізняють три режими хвиль у лініях передачі: режим біжучої хвилі – якщо відсутнє відбиття
режим стоячої хвилі – якщо хвиля відбивається повністю
режим змішаних хвиль – якщо хвиля відбивається частково
.
У режимі змішаних хвиль хвильовий процес у лінії передачі можна подати у вигляді суми падаючої та відбитої хвиль
.
У даному виразі є комплексною амплітудою результуючої хвилі у перерізі. Унаслідок додавання хвиль вздовж лінії передачі амплітуда сумарної хвилі змінюється за періодичним законом, як приклад, наведено на рис. 1.1.
Максимальні значення амплітуди поля називаються пучностями , а мінімальні − вузлами
. Між сусідніми пучностями (або вузлами) відстань у лінії передачі дорівнює
, а між вузлом та пучністю –
. Положення перерізів вузлів та пучностей залежить від співвідношення хвильового опору ліній передачі та опору навантаження.
Процес відбиття та режими хвиль у лінії передачі характеризуються такими параметрами:
коефіцієнтом відбиття − ;
коефіцієнтом стоячої хвилі − ;
коефіцієнтом біжучої хвилі − .
Коефіцієнт відбиття від навантаження є відношення комплексних амплітуд відбитої та падаючої хвиль у перерізі навантаження і визначається за виразом
.
Величина залежить від співвідношення хвильового опору лінії передачі та опору навантаження
Коефіцієнт стоячої хвилі (КСХ) визначається відношенням максимальної та мінімальної амплітуд поля у лінії передачі
.
КСХ змінюється від у режимі біжучих хвиль до
у режимі стоячих хвиль.
Коефіцієнт біжучої хвилі (КБХ) визначається відношенням
мінімальної та максимальної амплітуд поля в лінії передачі
.
КБХ змінюється від =1 у режимі біжучих хвиль до
у режимі стоячих хвиль.
У режимі змішаних хвиль вздовж лінії передачі змінюються співвідношення між комплексними амплітудами напруги (напруженості електричного поля) та струму (напруженості магнітного поля). Тому повний комплексний вхідний опір у лінії залежить від розміщення перерізу [ ]. У перерізі лінії передачі на відстані
від навантаження комплексний вхідний опір дорівнює
. (1.3)
Коефіцієнт корисної дії (ККД) дорівнює відношенню потужності, яка передається у навантаження, до потужності падаючої хвилі на вході лінії
,
де – потужності падаючої та відбитої хвиль у перерізі навантаження;
– потужність падаючої хвилі на вході.
Враховуючи, що для лінії передачі довжиною та з коефіцієнтом згасання α, який вимірюється у неперах на метр (
)
,
отримаємо вираз
.
Таким чином, ККД залежить як від втрат у лінії передачі (коефіцієнта ), так і від узгодження лінії передачі з навантаженням за опором (коефіцієнта Гн).
Максимум ККД (передачі енергії у навантаження) буде за умови , що досягається при
,
тобто у режимі біжучої хвилі. Тому, останнє рівняння називають умовою узгодження лінії передачі з навантаженням. Навантаження Zн=Zх називається узгодженим.
Робочу потужність лінії передачі в режимі змішаних хвиль необхідно зменшувати у разів, порівняно з режимом біжучих хвиль. Це пояснюється збільшенням максимальної амплітуди поля в пучностях
, тобто збільшенням імовірності пробою.