Бактеріальні хвороби

Бактерії – група мікроскопічних одноклітинних організмів. У природі розповсюджені повсюдно – в ґрунті, воді, повітрі; відіграють важливу роль в кругообігу речовин. Патогенні бактерії є збудниками хвороб рослин та тварин. Бактерії проникають в рослини через різноманітні ушкодження і природні ходи (продихи та сочевички), а потім поширюються судинною системою, а також всередині самих клітин.

Основні симптоми ураження бактеріями:

- всихання стовбура та гілок із утворенням виразок: з’являються червонуваті або рожеві плями; в цих місцях спостерігається відставання кори;

- некротична плямистість: на листках нерівномірне червоно-буре забарвлення із жовтуватим ореолом;

- чорні плями: нерівномірні, поступово розростаються при основі стебел рослин, доки не утворять так званого «манжету», з якого виділяється клейка рідина;

- капи: потовщення стебел характерної форми, спочатку гладкі і білуваті, які пізніше стають шорсткими та темними;

- водяниста плямистість: нерівномірно з’являється на некротичних листках (іноді навіть на листових черешках), може також поширюватися на гілки та стела рослин. Центральна зона ушкодженої частини розм’якшується і з неї виділяється клейка рідина із поганим запахом;

- масляниста плямистість: листки спочатку набувають сіро-зеленого забарвлення, потім – бурого; тканини розм’якають і виділяють густу маслянисту рідину.

Проти бактеріозів універсальних засобів немає; бувають ефективні препарати на основі міді. Але існує профілактика, і в першу чергу – дотримання правил вирощування, а в другу – запобігання різноманітних пошкоджень і ран, через які бактерії попадають в тканини рослин. Рекомендують використовувати неінфікований посівний та посадковий матеріал, знищувати рослинні залишки, дезінфікувати саджанці та живці. Для профілактики корисними бувають препарати, що містять мідь.

Для запобігання появи різноманітних шкідників та хвороб, згаданих вище існує багато заходів. Однак, по можливості, краще застосовувати профілактичні заходи, що запобігають їх розвитку. Якщо негативний вплив шкідників або хвороб уже став помітний, необхідно вдатися до термінових засобів боротьби.

Профілактичні заходи передбачають дотримання карантину (ввозити рослини з будь-якої зони, особливо із-за кордону, необхідно вдатися лише за наявності карантинного сертифіката), добір для садіння здорових рослин, правильну систему удобрення ґрунту, дотримання агротехніки вирощування рослин (підживлення, поливання, санітарне обрізування), хімічна обробка багаторічних рослин у період спокою, а також передпосівна обробка насіння для запобігання розвитку хвороб і шкідників.

Механічні способи боротьби, попри всю їхню трудомісткість в умовах приватних ділянок, садиб екологічно виправдані і рентабельні. Вони складаються із збирання і знищення галів, павутинних гнізд комах з гусінню та лялечками, вивішування ловильних відрізків галузок для короїдів і подальше їх знищення, збирання заселених насіннєїдами та капрофагами плодів і суплідь, очищення стовбурів і скелетних гілок від яйцекладок, вивішування ловильних поясів, пасток з використанням феромонів (біологічно активних речовин), обтрушування крон.

Найефективнішими засобами для боротьби є хімічні із залученням різних фунгіцидів, інсектицидів, акарицидів. Сучасний ринок пропонує дуже велику кількість таких препаратів вітчизняного і зарубіжного виробництва. Їхнє застосування щорічно регламентується і вказується в списках препаратів, дозволених до використання, у тому числі в особистих підсобних господарствах. За впливом на організми розрізняють контактні (попадають всередину тіла шкідника при контакті препарату з його зовнішніми покривами), кишкові (при поїданні рослини), системні (з ґрунту, з поверхні рослин), фумігатні (з повітря) і речовини широкого спектру дії. Як правило, на упаковках вказують напрямок дії препарату і способи його використання. Відзначимо лише таке.

Проти шкідників, які заселяють ґрунт (нематода й ін.) рекомендується передпосівна обробка насіння, локальне або суцільне внесення в ґрунт інсектицидів, що чинять фумігантний чи контактний вплив.

Проти підгризаючих шкідників (довгоносики й ін.) рекомендується передпосівна обробка насіння або рядкове внесення в ґрунт системних інсектицидів, поверхневе розкидання гранульованих інсектицидів, обприскування живоплотів препаратами із сильною контактною активністю.

Проти гризунів (жуки, гусінь лускокрилих, личинки трачів) застосовують інсектициди контактної і кишкової дії, для мінуючих (гусінь, молі, личинки мух) – контактного, глибинного і фумігатного; для сисних (попелиці, листоблішки, трипси, клопи, галиці, горіхотворки, галові кліщі) – системного.

Проти сисних шкідників, що живуть відкрито (листоблішки, попелиці, клопи, трипси) і проти шкідників, які живуть приховано (галиці, горіхотворки галові кущі, деякі види попелиць) застосовують препарати системної дії.

Проти кліщів застосовують інсектоакарициди широкого спектру дії або специфічні акарициди.

Проти хвороб використовують фунгіциди системної, контактної дії в режимі профілактичного лікування і знищувальної обробки.

Деякі хімічні засоби для боротьби із шкідниками живоплотів та їх характеристика подані в додатку 2.

Основним терміном боротьби із шкідниками в огорожах є весняний період, коли відбувається масове відродження личинок (попелиці, червчики, кліщі тощо). Цей період для кожного виду визначається дослідним шляхом і пов’язаний з найбільш уразливими стадіями розвитку комах.

При високій чисельності особливо шкідливих видів (бруслинова щитівка, самшитовий червчик, британська щитівка, калинова білокрилка тощо) весняне обприскування недостатньо ефективне, тому часто виникає необхідність у повторних обробках влітку в період відродження личинок.

Особливу увагу слід звернути на можливість поєднання обробок проти групи шкідників на одній культурі. Так, обприскування самшиту проти червчика згубно діє на листоблішку і кліща, а обробка троянд проти попелиці призводить до загибелі комплексу сисних і гризучих комах.

Обприскування рекомендується проводити в ранкові або вечірні години при відсутності вітру, опадів і рясної роси, дотримуючись рекомендованих концентрацій і контролюючи рівномірність покриття оброблюваної поверхні.

Пам’ятка садівникові!

Згідно чинного законодавства всі хімічні препарати, що використовуються в галузі декоративного садівництва, повинні бути зареєстровані у Міністерстві охорони здоров’я, і відповідно до Постанови ЄЕС вони класифікуються за ступенем токсичності:

- дуже отруйні (Т+) або отруйні (Т), клас І із символом у вигляді черепу;

- шкідливі (Xn), клас ІІ із символом у вигляді нахиленого хреста;

- подразнюючі (Xi або F) із символом у вигляді полум’я, якщо вони спалахують, а також С із символом, що зображає їдку речовину, якщо потрібно остерігатися контактів із ними; клас ІІІ або IV із символом у вигляді нахиленого хреста.

Токсичністю вважають властивість хімічної речовини викликати отруєння організму.

На приватних садових ділянках та у насадженнях загального та обмеженого користування використовувати високотоксичні препарати слід досить обережно. Важливо дотримуватись обмежень щодо їхнього застосування. Якщо в інструкції зазначено, що препарат можна використовувати тільки для даних культур, не треба застосовувати його на інших.

При використанні засобів захисту рослин важливо дотримуватися строків обробки. Її потрібно проводити в найуразливіші стадії розвитку комах-шкідників, якщо вони значно розмножилися. Час проведення обробки від хвороб залежить від фази розвитку рослин, оскільки початок розвитку захворювання здебільшого пов’язаний з віком рослин.

В інструкціях із застосування вказується максимальна кількість обробок і строк останньої обробки.

Якщо немає загрози втрати декоративності і врожаю рослин, то не слід вдаватися до хімічних засобів. У цьому випадку досить звернутися до традиційних народних рецептів, наведених у табл. 3.

Табл. 3. Народні засоби боротьби із шкідниками і хворобами рослин

(за В.Воронцовим)