Складальні креслення
Прийоми автоматизованої побудови складальних креслень деталей.
Вивчити
1. Складальні креслення.
2. Побудова складних деталей в системі твердотільного моделювання.
3. Прийоми побудови твердотільних моделей складних деталей.
4. Прийоми автоматизованої побудови асоціативних складальних креслень
Завдання на лабораторну роботу:
1. На аркуші формату А4 за побудованими в лабораторній роботі твердотільними моделями деталей «Вал» і «Гайка» (рис.16.1 і 16.2) викреслити складальне креслення із застосуванням розрізів, нанести необхідні розміри.
2. Накреслити специфікацію до створеного складального креслення.
Складальне креслення – документ, що містить зображення складальної одиниці і інші дані, необхідні для її збирання і контролю. Кожне складальне креслення супроводжується специфікацією.
Складальне креслення повинне містити:
– зображення складальної одиниці, що дає уявлення про розташування і взаємний зв'язок складових частин, що з’єднуються за даним кресленням;
– відомості, для контролю збирання деталі;
– вказівки про спосіб виконання нероз'ємних з'єднань;
– номери позицій складових частин, що входять у виріб;
– габаритні розміри, що визначають граничні зовнішні контури виробу;
– настановчі розміри, за якими виріб встановлюється на місце монтажу;
– приєднувальні розміри, за якими виріб приєднується до інших виробів.
При виконанні складального креслення зазвичай застосовуються розрізи і перетини, за допомогою яких розкривають форму і розташування деталей, що входять у виріб.
Правила виконання виглядів, розрізів, перетинів на складальних кресленнях ті ж, що і для звичайних креслень. У основному написі складального креслення до шифру додається «СК», а нижче під назвою вузла додається текст - «Складальне креслення».
На складальному кресленні всі складові частини вузла нумеруються. Номери позицій наносять на лініях полиць-виносок, що проводяться від зображень складових частин. Лінії-виноски перетинають контур зображення і закінчуються крапкою. Лінії-виноски не повинні перетинатися між собою, не повинні бути паралельні штрихуванню та перетинати розмірні лінії креслення.
Побудова моделей складних деталей в системі твердотільного моделювання.
Збирання складної деталі в системі КОМПАС-3D – це тривимірна модель, де об'єднуюються моделі деталей, які входять у вузол. Конструктор збирає вузол, додаючи до нього нові компоненти або вилучаючи ті, що вже є. Як приклад розглянемо побудову вузла, що складається з двох деталей: Валу (рис.16.1) і Гайки (рис.16.2), тривимірні моделі яких були створені заздалегідь і збережені в пам'яті комп'ютера.
Рис. 16.1
Рис. 16.2
Для того, щоб почати роботу, потрібно звернутися до послуги Збирання у вікні Новий документ(рис.16.3).
Нове збирання |
Кнопка Новий документ |

Рис. 16.3
На екрані відкриється вікно нового документа. У вікні збирання вузла знаходиться Дерево моделі з системою координат і площинами проекцій. На інструментальній панелі з'являться кнопки, за допомогою яких управляють процесом збиранняи (рис.16.4).
Редагування вузла |
Добавити з файлу |

Рис. 16.4