Писемні уміння й навички майбутніх фахівців
Усні мовленнєві уміння й навички майбутніх фахівців
Види ділового спілкування | Види усного мовлення | Уміння й навички |
Спілкування в колективі | Діалогічне + екстралінгвістичні засоби | Уміння орієнтуватися в ситуації спілкування, добирати мовні засоби відповідно до мети і ситуації спілкування |
Прийом відвідувачів | Діалогічне + екстралінгвістичні засоби | Уміння слухати співбесідника та будувати короткі, динамічні й тісно пов’язані між собою репліки |
Телефонна розмова | Діалогічне -екстралінгвістичні засоби (крім паузи, інтонації) | Уміння членувати текст на смислові та інтонаційно закінчені частини |
Ділові засідання, наради: інформаційні, диспетчерські, Дискусійні | Монологічне Діалогічне Діалогічне | Аудіо-мовленнєві навички, навички партитурного читання, уміння будувати зв’язне висловлювання |
Публічні виступи: Доповідь Промова Лекція Бесіда | Монологічне Монологічне Монологічне Діалогічне | Навички конспектування, вибіркового читання, виписування, складання тез. Уміння будувати зв’язне висловлювання з попередньою підготовкою чи без неї. |
Таблиця 2
Структура документа | Уміння й навички |
Низький рівень стандартизації | Уміння дотримуватися теми висловлювання, будувати текст відповідно до його мети, основної думки та адресата мовлення, будувати висловлювання чітко й послідовно, установлювати причинно-наслідкові зв’язки між фактами та явищами, робити необхідні узагальнення й висновки, використовувати різноманітні мовні засоби відповідно до типу, стилю, жанру висловлювання. Навички будувати зв’язне висловлювання, конспектувати, занотовувати, виписувати, складати тези, удосконалювати висловлювання (коректувати й редагувати текст). |
Високий рівень стандартизації | Уміння вибирати мовну конструкцію, потрібну саме в даному конкретному випадку, заповнювати формуляр. Навички будувати за готовими зразками словосполучення й речення, не передбачені формуляром. |
Отже, у курсі означеної дисципліни розглядатиметься функціональний аспект мовних одиниць, їх реалізація в усному та писемному мовленні. Вивчення курсу передбачає ознайомлення з мовними нормами, а також розвиток навички вільного спілкування українською мовою, вмінню складати та редагування висловлювання, тексти різних стилів. Водночас приділятиметься увага повторенню лексичних, орфоепічних, граматичних норм сучасної української літературної мови.
Мова - це поняття має декілька значень.
Мо́ва:
1. Здатність людини говорити, розмовляти, висловлювати свої думки.
2. Мова — сукупність довільно відтворюваних загальноприйнятих у межах даного суспільства звукових знаків для об'єктивно існуючих явищ і понять, а також загальноприйнятих правил їх комбінування у процесі вираження думок. // Різновид цього комбінування у процесі вираження думок, якому властиві ті або інші характерні ознаки.
Аморфні (ізолюючі) мови — мови, що не мають форм словозміни.
Державна мова — офіційно визнана і прийнята для спілкування у державних установах та армії, у спілкуванні між юридичними особами.
Іноземні мови — мови, якими спілкуються в іноземних країнах, за кордоном.
Материнська мова (материнка) — мова, якою спілкуються переважно з батьками, в окремій сім'ї.
Мертва мова — мова, яка історично зникла із вжитку в регіонах, де нею користувалися (латина, давньогрецька, давньоруська та інші).
Національна мова – це мова окремої нації, якою говорить переважна більшість народу якоїсь окремої країни, включає в себе літературну мову, різні територіальні діалекти, а також професійні діалекти.
3. Мовлення, властиве кому-небудь; манера говорити.
Езопівська мова — замаскований спосіб вираження думок з недомовками й натяками. (Від імені давньогрецького байкаря Езопа).
4. Те, що говорять, чиї-небудь слова, вислови. // Розмова, бесіда. // . Вести мову. Знаходити спільну мову.
5. Публічний виступ на яку-небудь тему; промова.
6. Те, що виражає собою яку-небудь думку, що може бути засобом спілкування.
7. У системах обробки інформації — природна або штучна знакова система для передачі інформації.
Алгоритмічна мова – штучна мова, призначена для написання алгоритмів.
Командна мова — набір процедурних операндів із встановленим синтаксисом, що використовуються для вказівки на функції, які повинні бути виконані операційною системою.
Машинна мова — мова програмування, призначена для подання програм у формі, що дозволяє виконувати їх безпосередньо технічними засобами обробки даних.
Штучна мова — мова, правила якої точно встановлені до її використання.
Мо́ва — система звукових і графічних знаків, що виникла на певному рівні розвитку людства, розвивається і має соціальне призначення; правила мови нормалізують використання знаків та їх функціонування як засобів людського спілкування. Мова — це найважливіший засіб спілкування і пізнання.
За ДСТУ 2392-94 мова — cистема знаків, що забезпечує процес комунікації і, як правило, складається зі словника та правил.
Примітка. Не слід ототожнювати поняття «мова» і «мовлення».
Мова є засобом спілкування між людьми, що існує об’єктивно й виявляється в «сукупності довільно відтворюваних загальноприйнятих у межах даного суспільства звукових знакув для об’єктивно існуючих явищ і понять, а також загальноприйнятих правил їх комбінування у процесі вираження думок» (Словник української мови:: В 11т. – К.: Наук.думка, 1973. – Т.4. – С.768.
Мовлення – індивідуальне використання мови окремим мовцем, «спілкування людей між собою за допомогою мови; мовна діяльність» окремого члена суспільства. (Там само. – С.770.)
Розрізняють людську, формальну і тваринну мови. Наука, яка займається вивченням мови називається мовознавством або лінгвістикою.