Тема 4. Організація облікового процесу на підприємстві

Порядок розробки робочого плану рахунків

Друга стадія облікового процесу передбачає класифікацію інформаційних даних про факти господарського життя шляхом використання рахунків. Саме сукупність бухгалтерських рахунків визначає структуру облікової інформації. Зв'язки між рахунками, які утворюються за допомогою подвійного запису, визначають їх кореспонденцію.

Одним із важливих нормативних документів, завдяки якому забезпечується ведення бухгалтерського обліку, є план рахунків, тобто їх систематизований перелік.


Це цікаво...

План рахунків має тривалу історію розвитку, а його поява обумовлена виділенням різних видів рахунків.

Спочатку кожен бухгалтер на своєму підприємстві самостійно формував план рахунків. Не випадково ще у XV cm. Л. Пачолі писав: "Рахунок - не більш як належний порядок, встановлений самим купцем, при вдалому застосуванні якого він отримує відомості про всі свої справи і про те, чи йдуть вони успішно чи ні

За складом рахунків розвиток відбувався від майнових (матеріальних, інвентарних) рахунків. Вони були основою будь-якого плану рахунків. Пізніше такі рахунки доповнено рахунками розрахунків. Наступним етапом було введення рахунків власних засобів і результатів діяльності. Останній етап - це поширення операційних рахунків, які отримали назву порядку та методу.

Першу спробу побудувати єдиний план рахунків на основі їх класифікації зроблено голландським науковцем А. де Граафом в 1693 р. Він виділяв дві групи рахунків: "живі", які включали особові рахунки власника (капіталу, резервів, прибутків і збитків тощо) і рахунки третіх осіб (дебіторів і кредиторів), та "мертві" (товари, кораблі, нерухомість, каса тощо).

Найповнішим був план рахунків, розроблений швейцарським автором І.Ф. Шером,
заснований на ідеї балансового групування. За І.В. Шером організація бухгалтерського
обліку і план рахунків, який застосовується, повинні забезпечити циркуляцію
інформаційних потоків. План рахунків, який випливає з балансу, складає основу
господарського управління: "Бухгалтерський облік є непідкупним суддею минулого,
необхідним супутником і керівником в теперішньому та надійним консультантом
стосовно майбутнього будь-якого підприємства'_______________________________________

Всі суб'єкти господарювання зобов'язані використовувати типовий план рахунків або на його підставі розробляти робочий. У типовому Плані рахунків для підприємств передбачено близько 90 синтетичних рахунків (рахунки першого порядку). Субрахунки (рахунки другого порядку), передбачені Планом рахунків, застосовуються підприємствами залежно від потреб - для аналізу, контролю і складання звітності.

Підприємство не зобов'язано використовувати всі рахунки, наведені в Плані рахунків, а вибирає лише ті з них, які дійсно необхідні, формуючи, відповідно, робочий план рахунків.

Робочий план рахунків є одним з елементів облікової політики підприємства і затверджується керівником підприємства як додаток до Положення про облікову політику.

Розробка робочого плану рахунків повинна забезпечити таку організацію бухгалтерського обліку, щоб облікові регістри велися систематизованим способом і забезпечувалося складання бухгалтерської звітності.

3 Пачоли Л. Трактат о счетах и записях. - М: "Статистика", 1974. - 160 с.

4 Соколов В.Я. Бухгалтерский учет: от истоков до наших дней: Учебн. пособие для вузов.- М.:
Аудит, ЮНИТИ, 1996. - 638 с. - С. 182.

А2 125