Модуль 2.1. Основи сталеплавильного виробництва
Тема: Металургія сталі. Основи сталеплавильного виробництва
Мета заняття: студенти повинні вивчити основи сталеплавильного
виробництва, класифікацію сталеплавильних процесів,
сутність кислої та основної переробки чавуну, а також
знати сирі матеріали сталеплавильних процесів.
Тип уроку: комбінований.
Хід заняття
Організаційна частина – 3 хв
Опитування по темі – 12 хв
1) Опишіть процес прямого одержання заліза
2) Застосування даного виду заліза
3) Принцип дії установки для прямого одержання заліза
4) Опишіть установку
Викладання нового матеріалу – 45 хв
План.
- Класифікація сталі.
- Сучасні засоби отримання сталі.
- Сирі матеріали сталеплавильних матеріалів.
4. Закріплення нової теми – 20 хв
1) По яким ознакам класифікують сталь?
2) Як класифікують сталь по призначенню?
3) Як класифікують сталь по хімічному складу?
4) Якими засобами одержують сталь у теперішній час?
5) Що є кінцевим продуктом при сталеплавильному виробництві?
6) Що відносять до сирих матеріалів сталеплавильного процесу?
7) Що відносять до металевої частини шихти?
8) Який буває чавун?
9) Що відносять до неметалевої частини шихти?
10) Охарактеризуйте окислювачі?
11) Охарактеризуйте шлакоутворюючі7
12) Охарактеризуйте флюси?
5.Підведення підсумків уроку.
Д/з. Лінчевський стор. 91-97.
1. Сталь класифікують по наступним ознакам:
1) по виробництву – мартенівські сталі, киснево-конверторні сталі, бесемерівські сталі, томасівські сталі;
2) по ступеню розкислення – киплячі, спокійні, напівспокійні;
3) по призначенню – конструкційні, інструментальні, сталі та сплави з особливими властивостями.
· конструкційні – призначені для виготовлення конструкцій, деталей автомобілів, ці сталі повинні володіти високими механічними властивостями;
· інструментальні – призначені для виготовлення вимірювального та ріжучого інструменту;
· сталі та сплави з особливими властивостями – це сталі , які мають високі механічні, фізичні та хімічні властивості, такі як рейкові сталі, нержавіючі, жаростійкі.
4) по хімічному складу – вуглецеві, леговані; в свою чергу їх підрозділяють:
· вуглецеві:
низько вуглецеві: ,,С” до 0,1%
середньо вуглецеві: ,,С” до 0,1-0,5%
високо вуглецеві: ,,С” більше 0,5%
· леговані:
низьколеговані: до 2,5%
середньо леговані: 2,5-10%
високолеговані: більше 10%
2. У теперішній час на металургійних заводах одержують сталь трьома засобами:
· конверторний спосіб;
· мартенівський спосіб;
· електрометалургійний спосіб.
Кінцевим продуктом є сталь та шлак.
3. До сирих матеріалів сталеплавильних процесів належать дві частини шихти металева та неметалева. До металевої частини відносять металобрухт, чавун, феросплави. Чавун використовують рідкий, твердий переробний ( С = 3,8-4,2%, Mn = 0,5-0,9%, Si = 0,6- 1,0%, Sн.б. 0,060%, Pн.б. 0,15% ).Рідкий зберігають у міксерах. Чавуни бувають хімічно та фізично холодними і гарячими. Хім. та фіз. холодний – Si = 0,60%, t = 1250 oC. Хім. та фіз. гарячий - Si = 1,0%, t = 1360 oC. До неметалевої частини шихти відносять тверді окислювачі, шлакоутворюючі та флюси. Тверді окислювачі – це залізна руда, агломерат, обкотиші, окалина, тобто матеріал, до складу якого входить О2 у вигляді оксиду заліза.
Шлакоутворюючі – це вапно та вапняк, тобто матеріали, що формують шлак та коректують його хімічний склад. Флюси – це боксит, плавиковий шпат, шамотні зламки, тобто матеріали, що знижують температуру плавління та в’язкість шлаку.
Блок 2. Металургія сталі.