Коригування даних.
База знань
База даних
Блок розрахунків
Блок логічних
висновків
Блок
та
Блок введення
діагнозу
набуття
та коригування
знань
даних
Блок пояснень
Інтерфейс експерта
Інтерфейс користувача
Рис. 35. Склад економічної експертної системи
PDF создан версией pdfFactory Pro для ознакомления www.pdffactory.com
Необхідність ублоці розрахунків диктується тим, що обґрунтування
прийняття управлінських рішень вимагає не тільки логічного висновку, а й
здійснення ряду розрахунків, досить часто складних та об’ємних.
Безбази даних також не може обійтися жодна програмна система
економічного профілю. У базі даних містяться планові, фактичні,
розрахункові, звітні та інші постійні або оперативні показники. Наявність
бази даних дозволяє використовувати стандартні процедури опрацювання
файлів, що може різко скоротити витрати на їх підтримку.
Блок введення і коригування даних має місце в ЕЕС, якщо вона
функціонує локально, тобто поза мережею передачі даних. У противному
разі потреба в цьому блоці відпадає, бо в системах опрацювання облікових і
звітних даних підтримується (коригується) необхідна інформація (баланс
підприємства, звіт про прибутки і збитки тощо).
Блок логічних висновків і діагнозу є головним, оскільки за його
допомогою користувач повинен установити шлях виходу з економічної
ситуації, що виникла. Для цього виконується факторний аналіз показників,
результати якого потім використовуються для логічного аналізу й
оформлення діагнозу. Діагноз можна одержати на підставі формалізації знань
експертів за допомогою конструкції «якщо—то».
Встановлення діагнозу необхідне для отримання правильного рецепту
«лікування» підприємства. Тому, якщо вдалося довести хоча б одне правило
«якщо—то», то це означає, що відомий перелік заходів, дій або процедур, які
слід виконати для виходу з економічної ситуації , що створилася.
Рецепти, як і діагнози, мають ієрархічний характер: кожному рівню
діагнозу відповідає свій рецепт більш або менш загального характеру.
Блок набуття знань пов’язаний із проблемою навчання та
самонавчання системи.
PDF создан версией pdfFactory Pro для ознакомления www.pdffactory.com
8.2.2. Експертні системи внутрішнього аудиту на
підприємстві
Аудиторські експертні системи, відображаючи специфіку даного виду
діяльності, на додаток до вже розглянутих блоків повинні забезпечити три
види аудиторських перевірок:
1) аудит бухгалтерських і фінансових звітів з метою перевірки
слушностіїх складання;
2) аудит на відповідність установленим вимогам з метою перевірки
слушності дій адміністрації (нарахування коштів на оплату праці, списання
витрат) на підставі норм, стандартів і правил;
3) аудит господарської діяльності, або аудит ефективності роботи
адміністрації, що складається з аналізу економіки підприємства і вироблення
ефективної фінансової стратегії.
База знань
База даних
Блок діагнозу
Блок перевірки
господарської діяльності
фінансової звітності
Блок перевірки
Блок
відповідності
впровадження
рекомендацій
нормам та
адміністрації
стандартам
Блок
Блок введення
Блок
набуття знань
оперативних даних
пояснень
Інтерфейс експерта-аудитора
Інтерфейс аудитора
Рис. 36 . Склад експертної системи внутрішнього аудиту на
підприємстві
Останній вид аудиторської діяльності є ні чим іншим, як функціями
економічної експертної системи, розглянутої раніше. Нагадаємо їх:
PDF создан версией pdfFactory Pro для ознакомления www.pdffactory.com
а) розпізнавання економічної ситуації, що склалася, її аналіз,
визначення діагнозу та найближчих цілей, досягнення яких забезпечить
повернення до бажаної траєкторії розвитку виробництва;
б) вироблення шляхів досягнення сформульованих цілей без
урахування та з урахуванням резервів виробництва.
Специфіка аудиторської діяльності визначає додатковий набір блоків в
ЕЕС, пов’язаних з контрольними функціями. Склад експертної системи
внутрішнього аудиту подано на рис. 36. Блоки бази даних, бази знань,
діагнозу і вироблення рекомендацій мають ті самі засоби, що й зазначені
раніше.
Перевірювальні блоки (фінансової і бухгалтерської звітності,
відповідності нормам і стандартам) базуються на спеціальних таблицях, що
містяться у базах даних. Наприклад, таблиця перевірки достовірності балансу
може мати таку форму:
Показник, що порівнюється
Показник, з яким здійснюється порівняння