Ознакою.

Практично всі різновиди інформаційних систем незалежно від сфери

застосування їх включають один і той самий набір компонентів (рис. 9):

• функціональні;

• система опрацювання даних;

• організаційні компоненти.

Інформаційна система

Організаційні

Функціональні

Компоненти системи

 

 

компоненти

компоненти

опрацювання даних

 

(СОД)

(персонал)

Функціональні

Інформаційне

Нова

підсистеми

забезпечення

організаційна

(модулі,

структура

бізнес

підприємства

-додатки)

Програмне

забезпечення

Функціональні

Персонал

задачі

(штати,

Технічне

посадові

забезпечення

інструкції)

Моделі та

алгоритми

Правове

забезпечення

Лінгвістичне

забезпечення

Рис. 9. Декомпозиція інформаційної системи

 

 

PDF создан версией pdfFactory Pro для ознакомления www.pdffactory.com

Підфункціональними компонентами мають на увазі систему

функцій управління — повний набір (комплекс) взаємопов’язаних у часі й

просторі робіт з управління, необхідних для досягнення поставлених перед

підприємством цілей.

Залежно від складності конкретного підприємства кількість

функціональних підсистем коливається від 10 до 50 найменувань.

Вибір складу функціональних задач функціональних підсистем

управління здійснюється звичайно з урахуванням основних фаз управління:

планування; обліку, контролю й аналізу; регулювання (виконання).

Планування — це управлінська функція, що забезпечує формування

планів, відповідно до яких буде організоване функціонування об’єкта

управління. Традиційно виділяють перспективне (5-10 років), річне (1 рік) і

оперативне (доба, тиждень, декада, місяць) планування.

Облік, контроль і аналіз— функції, що забезпечують одержання

даних про стан керованої системи за певний проміжок часу, визначення

факту та причини відхилення фактичного стану об’єкта управління від його

планованого стану, а також виявлення розмірів цього відхилення. Облік

ведеться за показниками плану в обраному діапазоні планування

(оперативний, середньостроковий і т.ін.).

Регулювання (виконання)— це функція, що забезпечує порівняння

планованих та фактичних показників функціонування об’єкта управління і

реалізацію необхідних керуючих впливів за наявності відхилень від

запланованих у заданому діапазоні (відрізку). Відповідно до виділених

функціональних підсистем та з урахуванням вимог управління і визначається

склад задач функціональних підсистем. Наприклад, інформаційна система

управління персоналом підприємства може містити такі функціональні

підсистеми:

• планування чисельності персоналу підприємства;

• розрахунок фонду заробітної плати персоналу;

• планування та організація навчання персоналу;

 

 

PDF создан версией pdfFactory Pro для ознакомления www.pdffactory.com

• управління кадровими переміщеннями;

• статистичний облік і звітність;

• довідки за запитом.

Система опрацювання даних (СОД) призначена для інформаційного

обслуговування фахівців різних органів управління підприємства, що

приймають управлінські рішення.

Практично всі системи опрацювання даних інформаційних систем

незалежно від сфери застосування їх включають один і той самий набір

складових (компонентів), що називаються видами забезпечення (рис. ).

Прийнято виділяти інформаційне, програмне, технічне, правове,

лінгвістичне забезпечення.

Інформаційне забезпечення це сукупність методів і засобів

розміщення й організації інформації, що включають у себе системи

класифікації і кодування, уніфіковані системи документації, раціоналізації

документообігу

та

форми

документів,

методів

створення

внутрішньомашинної інформаційної бази інформаційної системи. Від якості

розробленого інформаційного забезпечення значною мірою залежить

достовірність і якість прийнятих управлінських рішень.

Програмне забезпеченнясукупність програмних засобів для

створення та експлуатації СОД засобами обчислювальної техніки. До складу

програмного забезпечення входять базові (загальносистемні)та прикладні

(спеціальні)програмні продукти. Базові програмні засобислужать для

автоматизації взаємодії людини і комп’ютера, організації типових процедур

опрацювання даних, контролю і діагностики функціонування технічних

засобів СОД.

Прикладне програмне забезпечення - це сукупність програмних

продуктів, призначених для автоматизації вирішення функціональних задач

інформаційної системи. Вони можуть бути розроблені як універсальні засоби

(текстові редактори, електронні таблиці, системи управління базами даних) і

як спеціалізовані, тобто такі, що реалізують функціональні підсистеми

 

 

PDF создан версией pdfFactory Pro для ознакомления www.pdffactory.com

(бізнес-процеси) об’єктів різної природи (економічні, інженерні, технічні

тощо).

Технічне забезпечення - це комплекс технічних засобів, що

застосовуються для функціонування системи опрацювання даних, і містить у

собі пристрої, за допомогою яких виконуються типові операції опрацювання

даних як поза ПК (периферійні технічні засоби збору, реєстрації, первинного

опрацювання

інформації, оргтехніка різного призначення, засоби

телекомунікації і зв’язку), так і на ПК різних класів.

Правове забезпечення — це сукупність правових норм, що

регламентують створення і функціонування інформаційної системи. Правове

забезпечення розробки інформаційної системи включає нормативні акти

договірних взаємовідносин між замовником і розроблювачем ІС, правове

регулювання відхилень. Правове забезпечення функціонування СОД

включає: умови надання юридичної чинності документам, отриманим із

застосуванням обчислювальної техніки; права, обов’язки і відповідальність

персоналу, в тому числі за своєчасність і точність опрацювання інформації;

правила користування інформацією і порядок вирішення суперечок щодо її

достовірності.

Лінгвістичне забезпечення — це сукупність мовних засобів, що

використовуються на різних стадіях створення та експлуатації СОД для

підвищення ефективності розробки й забезпечення спілкування людини і ПК.

Підорганізаційними компонентами ІС - це сукупність методів і

засобів, які регламентують взаємодію робітників з технічними засобами та

між собою в процесі розробки та експлуатації інформаційної системи.

2.2. Стадії та етапи розробки АІС

Стадії та етапи розробки інформаційних систем визначає відповідний

державний стандарт, де наводиться повний перелік стадій та етапів

 

 

PDF создан версией pdfFactory Pro для ознакомления www.pdffactory.com

створення інформаційних систем, причому в конкретних умовах ці стадії та

етапи можуть поєднуватись один з одним або не виконуватись. Це залежить від

особливостей інформаційних систем, які створюються, та від домовленості між

розробником системи та її замовником.

У державному стандарті виділено вісім стадій створення інформа-

ційних систем:

• формування вимог до інформаційної (автоматизованої) системи ;

• розробка концепції ІС;

• технічне завдання;

• ескізний проект;

• технічний проект;

• робоча документація;

• введення в експлуатацію;

• супроводження ІС.

На першому етапі проводиться обстеження об'єкта та обґрунтовується

необхідність створення ІС, формулюються вимоги користувача до ІС,

оформляється звіт про виконану роботу.

Під час обстеження об'єкта з'ясовується документообіг (у тому числі

кількість документів або документорядків для кожного документа за певний

період часу), форми початкових та вихідних документів, методики розрахунку

окремих показників.

Обстеження має виявити проблеми, розв'язання яких можливе

засобами обчислювальної техніки, та надати оцінку доцільності створення ІС.

Обстеження провадиться шляхом бесід та консультацій із

працівниками установи, для якої буде створюватись інформаційна система.

В окремих випадках може провадитись самохронометраж роботи.

На першому етапі разом із замовником погоджуються вимоги до ІС. Серед

вимог можуть бути суми максимальних витрат на розробку, термін

виконання розробки, умови функціонування системи, перелік функцій, які

система має забезпечити, та ін.

 

 

PDF создан версией pdfFactory Pro для ознакомления www.pdffactory.com

Звіт про обстеження складається в довільній формі. На його підставі надалі

розроблятиметься технічний проект, тому бажано в додатках до звіту навести

форми використовуваних документів. У ньому ж необхідно викласти

погоджені із замовником методики розрахунку економічних показників.

Вимоги до системи можуть бути оформлені як окремий документ. Для

такого документа немає стандартної назви, але здебільшого він називається

заявкою на розробку або тактико-технічне завдання.

Під час розробки концепції ІС (другий етап) провадяться науково-

дослідні роботи для пошуку шляхів та оцінки можливостей реалізації вимог

користувача. На цьому етапі можна визначити методи, які будуть покладені в

основу розрахунків, або принципові підходи до розв'язування конкретних

задач. Наприклад, для інформаційної системи, яка пов'язана з оптимальним

плануванням виробництва, на цьому етапі можуть визначатися математичні

моделі та методи (лінійне програмування, імітаційне моделювання тощо) для

використання в розрахунках та стандартні пакети програмних засобів, які

можна буде використати.

Цей етап закінчується складанням та затвердженням звіту про науково-

дослідну роботу. Він може містити оцінку необхідних для реалізації ресурсів

розробки та самої ІС, давати порівняльну характеристику тих чи інших варіантів

розробки інформаційної системи, визначати порядок оцінки якості системи.

На третьому етапі формується технічне завдання (ТЗ) на створення АІС.

ТЗ є основним документом, що визначає вимоги та порядок створення

(розвитку або модернізації) автоматизованої системи. На підставі технічного

завдання провадиться розробка інформаційної системи, її прийом в

експлуатацію. ТЗ розробляють на систему в цілому. Додатково можуть бути

розроблені ТЗ на окремі частини ІС.

Четвертий етап.На етапі розробки ескізного проекту опрацьовують

попередні проектні рішення щодо всієї системи або її частин. Може бути

визначений перелік задач, які будуть розв'язуватися в системі, концепція

інформаційної бази, яка створюється (інфологічна модель), функції та

 

 

PDF создан версией pdfFactory Pro для ознакомления www.pdffactory.com

параметри основних програмних засобів. Для кожної задачі в ескізному проекті

можуть бути наведені погоджені із замовником форми первинних та вихідних

документів, структури інформаційних масивів або їх перелік, основні алгоритми

обробки інформації.

П’ятий етап.Етап розробки технічного проекту передбачає розробку

проектних рішень щодо системи та и частин, розробку документації на АІС,

розробку документації на постачання виробів для комплектації АІС або технічних

вимог для їх розробки, розробку завдань на проектування суміжних частин

проекту.

Проектні рішення щодо системи та її частин визначають її

організаційну структуру, функції персоналу в АІС, структуру технічних

засобів, мови програмування або СУБД, які використовуватимуться, наводять

загальні характеристики програмного забезпечення, систем класифікації та

кодування(визначають загальнодержавні або галузеві класифікатори, що їх

необхідно використовувати), визначають варіанти ведення інформаційної

бази.

Шостий етап.На етапі розробки документації на АІС визначаються

державними стандартами. Обов'язково розробляється постановка задачі,

алгоритм її розв'язання, описується інформаційне забезпечення (організація

інформаційної бази, системи класифікації та кодування, інформаційні

масиви), організаційне, технічне та програмне забезпечення. Усі ці проектні

документи можуть оформлятися як окремі документи, а можуть входити у

технічний проект як окремі розділи.

Документація на постачання виробів для комплектації ІС складається

тоді, коли в установі не використовувалися засоби обчислювальної техніки

або існуючих засобів недостатньо для обробки інформації. У такій

документації, яка складається в довільній формі, обґрунтовується закупівля тих

чи інших засобів та наводяться їх можливі закупівельні ціни. Наприклад,

вибираються комплектуючі частини для ПЕОМ: обсяг оперативної пам'яті,

ємність магнітного диска, характеристики принтера тощо.

 

 

PDF создан версией pdfFactory Pro для ознакомления www.pdffactory.com

Технічне завдання на розробку технічних засобів необхідне лише тоді, коли

для обробки інформації потрібне нестандартне обладнання, яке не

випускається промисловістю. Наприклад, для створення автоматизованої

системи з метою обліку роботи депутатів Верховної Ради були замовлені

спеціальні пристрої для реєстрації депутатів та голосування, а також спеціальні

табло, де відображуються результати голосування та інша інформація.

Розробка завдань на проектування в суміжних частинах проекту

виконується тоді, коли для впровадження інформаційної системи необхідно

виконати

ряд

підготовчих

робіт,

пов'язаних

із

будівельними,

електротехнічними та іншими роботами. Ці завдання можуть бути довільної

форми або подаватися згідно з вимогами до розробки документації в тій чи

іншій галузі діяльності.

Під час створення робочого проекту формуються документи, які визначає

стандарт для цього етапу проектування, та розробляються або адаптуються

програми обробки інформації. Серед документів робочого проекту можуть бути:

загальний опис системи, опис технологічного процесу обробки інформації,

інструкції з виконання окремих операцій технологічного процесу, керівництво

користувача, опис програм тощо.

Найважливішим під час створення робочого проекту є розробка та

налагодження програм або їх адаптація. Адаптація відбувається тоді, коли

для створення інформаційної системи використовуються вже готові програми:

типові або ті, які розроблялися для інших об'єктів. На кожну програму

розробляється її опис або паспорт. Якщо програми адаптовувались, то можуть

бути описані тільки зміни, які були внесені до програм.

Сьомий етап.На етапі введення в експлуатацію необхідно виконати такий

обсяг робіт: підготувати об'єкт експлуатацію, скомплектувати АІС, встановлюючи

технічні та програмні засоби, виконати будівельно-монтажні роботи, провести

попередні випробування системи, виконати дослідну експлуатацію системи та

провести приймання в експлуатацію. Підготовка об'єкта до автоматизації

починається з видання наказу про зміни в структурі об'єкта, документообігу,

 

 

PDF создан версией pdfFactory Pro для ознакомления www.pdffactory.com

розподілі обов'язків між персоналом, переході на нову технологію обробки

інформації. Такий наказ видається в довільній формі, але в ньому обов'язково

наводиться термін переходу до нової технології та особи, які відповідають за

впровадження й експлуатацію інформаційної системи. Для підготовки об'єкта

можуть розмножувати різноманітні посадові інструкції, бланки нових

документів, готуватись класифікатори тощо. На цьому етапі дуже важливо

підготувати персонал до роботи в інформаційній системі. Підготовка

персоналу може провадитися силами розробників системи (лекції, семінари,

практичні заняття) або з допомогою спеціальних курсів чи факультетів

підвищення кваліфікації. Під час такого навчання кожний працівник має не тільки

опанувати зміни у своїх посадових обов'язках, а й навчитися роботі з

обчислювальною технікою. Таке навчання може передбачати засвоєння типових,

найпоширеніших пакетів програмних засобів.

Паралельно з підготовкою персоналу провадяться роботи з установлення

технічних та програмних засобів. Визначаються місця встановлення ЕОМ,

засоби їх охорони, особи, відповідальні за супроводження системного

програмного забезпечення, інсталюються необхідні пакети програм. У разі

потреби виконуються будівельно-монтажні роботи, пов'язані з прокладанням

кабелів, встановленням унікального обладнання, зміною освітлення місць, де

встановлюються ЕОМ.

Попередні випробування системи виконує розробник, щоб перевірити

коректність роботи технічних та програмних засобів, можливість

використання прикладного програмного забезпечення.

Під час дослідної експлуатації заповнюють інформаційну базу на

машинних носіях. Це роблять спеціалісти, які експлуатуватимуть

інформаційну систему. На основі контрольного прикладу або реальних даних

за конкретний період (період визначає користувач) виконуються основні

розрахунки. За результатами дослідної експлуатації до програмного

забезпечення можуть вноситися зміни. За домовленістю між користувачем і

розробником системи може дороблятися й технічний проект.

 

 

PDF создан версией pdfFactory Pro для ознакомления www.pdffactory.com

Після завершення дослідної експлуатації відбуваються приймальні

випробування, які можуть ґрунтуватися на аналізі документів, отриманих на

ЕОМ, і порівнянні їх із документами, сформованими вручну. Випробування

можуть провадитися спеціально створеною комісією, яка перевіряє роботу

системи на реальних або умовних даних у присутності членів комісії. Після

приймальних випробувань, якщо робота інформаційної системи відповідає

технічному завданню і реалізує всі передбачені функції, складається акт введення

системи в експлуатацію.

Восьмий етап.Супроводження АІС виконується згідно з гарантійними

зобов'язаннями розробника системи. У цей період можуть усуватися недоліки,

які виявляються під час експлуатації.

Стадії та етапи, які мають бути пройдені під час створення АІС

обумовлюються в договорах і технічному завданні.

2.3. Документація на розробку інформаційних систем

Види та комплектність документів на інформаційні системи визначає

Державний стандарт — „Інформаційна технологія. Види, комплектність і

позначки документів при створенні автоматизованих систем".До таких

документів і найчастіше належать звіти про обстеження, науково-дослідну

роботу, технічне ; завдання, ескізний проект, технічний проект, робочий

проект.

Звіти про обстеження, науково-дослідну роботу та ескізний проект

складаються в довільній формі. їх структура та зміст можуть бути погоджені між

замовником та розробником систем. Зміст і структуру технічного завдання,

технічного та робочого проектів визначають державні стандарти.

Технічне завдання на автоматизовану систему є основним

документом, який визначає вимоги та порядок її створення або модернізації.

Технічне завдання має містити такі розділи:

 

 

PDF создан версией pdfFactory Pro для ознакомления www.pdffactory.com

• Загальні відомості.

• Призначення та мета створення системи.

• Характеристика об'єктів автоматизації.

• Вимоги до системи.

• Склад та зміст робіт зі створення систем.

• Порядок контролю та приймання системи.

• Вимоги до складу і змісту робіт з підготовки об'єкта

автоматизації до вводу системи в дію.

• Вимоги до документації.

• Джерела розробки.

Дозволяється вносити до технічного завдання деякі розділи або

поєднувати та деталізувати окремі з них. Розглянемо важливі із них.

Розділ „Загальні відомості" ознайомлює з організацією-замовником, а

також розробником, визначає джерела фінансування розробки, термін

початку та закінчення робіт, порядок оформлення результатів проектних

робіт.

Розділ

„Характеристика

об'єктів

автоматизації"

містить

найважливіші відомості про об'єкт (або посилання на документи, де такі

відомості можна знайти). Наприклад, інформує про наявність обчислювальної

техніки, розміщення підрозділів, основні їх функції тощо.

У розділі „Вимоги до системи" наведено насамперед вимоги до

структури інформаційної системи, чисельності та кваліфікації персоналу,

режиму його роботи. Серед вимог можуть бути й додаткові — до технічного

обслуговування системи та захисту інформації від несанкціонованого доступу,

до зберігання інформації та сумісності з іншими системами (зокрема

визначаються засоби обміну інформацією), до перспектив розвитку системи

тощо.

У цьому розділі можуть бути підрозділи - вимоги до системи в цілому,

до функцій системи, а також до видів забезпечення.

 

 

PDF создан версией pdfFactory Pro для ознакомления www.pdffactory.com

У розділі „Склад та зміст робіт зі створення системи" міститься

перелік стадій та етапів її створення, зазначається термін початку та

закінчення кожного етапу або стадії, перелічуються виконавці робіт. Цей

розділ містить також перелік документів, які мають завершувати кожний

етап проектних робіт.

У «Вимогах до складу та змісту робіт з підготовки об'єкта автоматизації

до введення системи в дію» названо заходи, які передують упровадженню

системи. Серед них найважливішими є такі:

• зведення інформації, яку дістає інформаційна система, до

вигляду, придатного для обробки на ЕОМ;

• створення необхідних для функціонування інформаційної

системи підрозділів;

• термін і порядок комплектування штатів та навчання персоналу.

Розділ „Вимоги до документації" містить погоджений із замовником

перелік документів, які мають розроблятися. Обумовлено, які документи

можуть здаватися на машинних носіях.

У розділі „Джерела розробки"перелічуються документи й інші

інформаційні матеріали, що використовувались під час розробки технічного

завдання, а також ті, які знадобляться підчас створення інформаційної системи.

Структуру та зміст ескізного проекту державний стандарт не визначає, а

тому ці характеристики проекту визначаються за погодженням між

проектувальником і замовником залежно від його призначення.

Головне призначення ескізного проекту - дати стислий попередній

опис системи, яка має створюватися. При цьому основні положення ескізного

проекту набувають подальшого розвитку в технічному і робочому проектах.

Ескізний проект може містити такі відомості: перелік функцій, що їх реалізує

інформаційна система, форми первинних та вихідних документів, відеокадрів,

структури інформаційних масивів або їх назви та головне призначення,

найважливіші алгоритми (формули) розрахунків, місця розташування та

 

 

PDF создан версией pdfFactory Pro для ознакомления www.pdffactory.com

кількість ЕОМ для впровадження системи, порядок створення та

впровадження системи тощо.

Іноді ескізний проект створюється для того, щоб ознайомити експертів

або керівництво організації з основними методами, розрахунками,

документами, функціями, які будуть притаманні інформаційній системі.У

такому разі ескізний проект може виконувати рекламну функцію для

розробників системи. Він застосовується для зацікавлення організації у тій чи

іншій інформаційній системі. Наприклад, проектна організація має готовий

проект на інформаційну систему і хоче її запропонувати для впровадження в

кількох організаціях. На його основі оцінюється повнота реалізовуваних

функцій та робляться висновки про можливість і необхідність створення

інформаційної системи, визначаються потрібні доповнення до готової

системи.

Технічний проект може бути оформлений як один документ, а може

складатися з окремих документів, найчастіше таких: „Опис постановки

задачі", „Опис алгоритму", „Опис інформаційного забезпечення", „Опис

програмного забезпечення", „Опис технічного забезпечення", „Опис

організаційного забезпечення". Якщо технічний проект оформлявся як один

документ, то перелічені документи можуть становити розділи технічного

проекту.

Постановка задачі має містити такі відомості:

1. Характеристику задачі. Слід назвати призначення, техніко-

економічну сутність задачі і обґрунтувати необхідність її розв'язування на

ЕОМ; навести перелік об'єктів, при управлінні якими розв'язується задача;

описати призначення і використання вихідної інформації; зазначити

періодичність розв'язування і термін видачі вихідної інформації; перелічити

умови, за яких припиняється автоматизоване розв'язування задачі (у разі

потреби перелічити зв'язки даної задачі з іншими задачами); описати розподіл

дій між персоналом і технічними засобами у різних ситуаціях розв'язування

задачі.

 

 

PDF создан версией pdfFactory Pro для ознакомления www.pdffactory.com

2. Вихідну інформацію. У розділі описується її призначення і

використання, а далі наводиться перелік і опис вихідних повідомлень у

вигляді пояснювального тексту або таблиці. Серед вихідних повідомлень

можуть бути машинограми (віддруковані на ЕОМ документи), відеокадри

(інформація, яка виведена на екран ЕОМ) та масиви на машинних носіях, які

використовуються для подальшого розв'язування даної задачі або інших

задач. Для кожного повідомлення зазначаються його повна назва, ідентифікатор

(умовна позначка), форма подання, періодичність видачі, термін видачі та

одержувачі інформації. Перелік і опис структурних одиниць вихідних

повідомлень, які мають самостійне змістове значення, подається у вигляді

пояснювального тексту. При описі слід наводити повну назву структурної

одиниці інформації (показника), ідентифікатор вихідного повідомлення, до

складу якого входить відповідна структурна одиниця (показник), і вимоги до

точності та надійності (у разі потреби) розрахунку показника.

3. Вхідну інформацію. У тексті описують її призначення і засоби

здобування, а потім наводять перелік і опис вхідних повідомлень у вигляді

пояснювального тексту або таблиці. Для кожного вхідного повідомлення

зазначається назва та ідентифікатор, форма подання, термін і частота

використання. Серед вхідних повідомлень можуть бути документи, які

заповнені в різних підрозділах організації, масиви нормативно-довідкової

інформації та масиви, сформовані на ЕОМ під час розв'язування інших задач.

Перелік і опис структурних одиниць інформації вхідних повідомлень

подається у вигляді пояснювального тексту із зазначенням повної назви

структурної одиниці, вимоги до точності числового значення (у разі потреби),

джерела інформації (документ, відеокадр, база даних і т.ін.) і його

ідентифікатора.

У додатку до постановки задачі наводяться ескізи вихідних і вхідних

документів, які оформлюються згідно з Державним стандартом - „Системи

обліково-статистичної,

первинної

облікової,

фінансової

та

іншої

документації. Основні положення і формуляри-зразки".

 

 

PDF создан версией pdfFactory Pro для ознакомления www.pdffactory.com

Опис алгоритму містить підрозділи:

1. Інформація, яка використовується.У цьому підрозділі наводять її

призначення, а також перелік масивів інформації, які сформовані з вхідних

повідомлень (вхідних документів нормативно-довідкових даних і т.ін., а також

масивів, які сформовані іншими алгоритмами і зберігаються для реалізації

цього алгоритму. Для кожного масиву подають його назву, ідентифікатор та

зазначають максимально можливу кількість записів.