Політико-правова складова. Загальний процес забезпечення політико-правової складової безпеки здійснюється в такий спосіб.

Насамперед детально аналізують погрози внутрішніх і зовнішніх негативних впливів, виходячи з можливих причин їхнього виникнення. Основними причинами виникнення внутрішніх негативних впливів на цю складову безпеки можуть бути:

а) низька кваліфікація працівників юридичних служб підприємства (організації) і помилки в підборі персоналу цих служб;

б) недостатнє фінансування юридичного забезпечення бізнесу;

в) небажання чи нездатність підприємства (організації) активно впливати на зовнішнє політико-правове середовище бізнесу. Останнє звичайно виявляється в слабкому правовому проробленні договірних відносин підприємства зі своїми партнерами, неефективному плануванні юридичного забезпечення бізнесу-діяльності підприємства (організації).

Причини виникнення зовнішніх негативних впливів звичайно мають двоякий характер:

1) політичний;

2) законодавчо-правовий.

До першої групи причин можуть бути віднесені: а) зіткнення інтересів різних суспільних груп (шарів) населення по економічних, національних, релігійних і інших мотивах; б) військові конфлікти (дії); в) економічні і політичні кризи світового (міжнародного) характеру. В другій групі причин звичайно виділяють: а) здійснення політичних і інших цілей партіями, що знаходились у влади, (суспільними рухами); б) зміна положень діючого законодавства з питань власності, господарського і трудового права, оподатковування і т.п.

Інформаційна складова.На кожному підприємстві (в організації) відповідні служби виконують функції, що характеризують процес інформаційної складовий безпеки. До основних відносяться такі функції:

1. Збір усіх видів інформації, що має відношення до діяльності підприємства чи іншого суб'єкта господарювання (інформація з усіх видів ринків, щодо політичних подій і тенденцій макроекономічного розвитку світової і національної економіки; науково-технічна інформація; нові законодавчі і нормативні документи, що регулюють діяльність підприємств і організацій).

2. Аналіз одержуваної інформації з обов'язковим дотриманням загальноприйнятих принципів (систематизації, безперервності надходження, усебічного характеру аналітичних процесів) і методів (локальних, по специфічних і загалькорпоративних проблемах) організації робіт.

3. Прогнозування тенденцій розвитку науково-технологічних, економічних і політичних процесів на підприємстві, у країні й у світі щодо конкретної сфери бізнесу (діяльності), а також показників, яких необхідно досягти (наприклад, фінансові прогнози, прогнози об'єктів виробництва і технологічного розвитку даного чи підприємства даної організації).

4. Оцінка рівня безпеки по всім складовим і в цілому, розробка рекомендацій з підвищення його рівня на даному суб'єкті господарювання.

5. Інші види діяльності по забезпеченню інформаційної складовий ЕБП (зв'язок із громадськістю, формування сприятливого іміджу фірми, зашита конфіденційної інформації).

На підприємство (в організацію) постійно надходять потоки інформації, що розрізняються по джерелах їхнього формування (виникнення). У зв'язку з цим прийнято виділяти:

- відкриту офіційну інформацію;

- достовірну несекретну інформацію, одержувану з неформальних контактів співробітників фірми з носіями такої інформації;

- конфіденційну інформацію, одержувану шляхом несанкціонованого доступу до неї.

Оперативна реалізація заходів щодо забезпечення інформаційної складовий безпеки включає визначений комплекс робіт:

а) збір різних видів інформації, здійснюваний через офіційні канали, контакти з використанням різноманітних джерел відкритої інформації, неофіційні контакти з носіями закритої інформації, а також за допомогою спеціальних технічних коштів;

б) обробка і систематизація отриманої інформації, проведені відповідної службою підприємства (організації) з метою упорядкування для подальшого більш глибокого аналізу. Для цього створюються класифікатори інформації і досьє, внутрішні бази даних і каталоги;

в) аналіз отриманої інформації, що включає всебічну обробку даних, що надійшли, з використанням різних технічних коштів і методів аналізу. У процесі проведення аналітичних робіт виконують прогнозні розрахунки по всіх аспектах інформаційної діяльності і можливих варіантів поводження середовища бізнесу за допомогою різних методів моделювання;

г) захист інформаційного середовища підприємства (організації), що традиційно охоплює:

- заходи щодо захисту суб'єктів господарювання від промислового шпигунства з боку чи конкурентів інших юридичних і фізичних осіб;

- технічний захист приміщень, транспорту, кореспонденції, переговорів, різної документації від несанкціонованого доступу зацікавлених осіб до закритої інформації;

- збір інформації про потенційних ініціаторів промислового шпигунства і проведення необхідних превентивних дій з метою припинення таких спроб;

д) зовнішня інформаційна діяльність, що направляють на створення в суспільстві сприятливого іміджу підприємства (організації) і протидія спробам нанести шкоду репутації даної фірми шляхом поширення про неї неправдивої (помилкової) інформації.

Екологічна складова. Проблема забезпечення екологічної безпеки суспільства з боку підприємства, що здійснює комерційну діяльність, може бути вирішена тільки шляхом розробки і дотримання національних (міжнародних) норм максимально припустимої концентрації шкідливих речовин, що попадають у навколишнє середовище, і екологічних параметрів продукції, що випускається. Підприємства-продуценти добровільно не будуть здійснювати заходу щодо забезпеченню екологічного контролю за виробничими процесами і продукцією, що випускається, оскільки це зв'язано з додатковими витратами на очисні спорудження й екологічно чисті технології. Єдиним фактором, що спонукує підприємства до належного екологізації виробництва, є застосування відчутних штрафів за порушення національного екологічного законодавства.

Сутність процесу забезпечення екологічної безпеки підприємства можна представити у виді функції наступного типу:

де

Z – витрати на заходи щодо дотримання екологічних норм у відношенні технологічних процесів, випуску продукції;

Q – втрати від штрафних санкцій за порушення зазначених норм;

m – витрати від неприступності для продукції підприємства ринків держав з більш твердими нормами екологічної чистоти товарів.

При цьому індикаторами екологічної складової економічної безпеки є, з одного боку, нормативи гранично припустимої концентрації шкідливих речовин, установлені законодавством, а з іншого боку – рівень ефективності заході щодо забезпечення економічної складової безпеки.

На основі загальних стратегічних рекомендацій, розроблених за результатами аналізу карти розрахунку ефективності здійснюваних заходів, планується комплекс мір для розробки забезпечення екологічної складової безпеки у майбутньому. План забезпечення екологічної складової є частиною загального плану (програми) для досягнення належного рівня екологічної безпеки в цілому. Він має вид логічного сценарію здійснення необхідного комплексу мір у календарній послідовності з додатком розрахунку ефективності практичної реалізації цих заходів.

Алгоритм процесу охорони екологічної складової безпеки складається в проведенні таких послідовних дій:

1) розрахунок карти ефективності здійснюваних заходів щодо охорони екологічної складової безпеки на основі звітних даних про фінансово-господарську діяльність підприємства (організації);

2) аналіз виконаних розрахунків і розробка рекомендацій з підвищення ефективності здійснюваних заходів;

3) розробка альтернативних сценаріїв реалізації запланованих заходів;

4) вибір пріоритетного сценарію на основі порівняння розрахунків ефективності запланованих заходів;

5) передача обраного планового сценарію в складі загального плану охорони економічної безпеки в підрозділи, що здійснюють функціональне планування фінансово-господарської діяльності підприємства (організації);

6) практичне здійснення запланованих мір у процесі діяльності відповідного суб'єкта господарювання.

Силова складова. Явища (дії), що негативно впливають на рівень силової складової безпеки залежать від ряду причин. Основними з них є:

- нездатність підприємств-конкурентів досягти переваг методами ринкового характеру, тобто за рахунок підвищення якості власної продукції, зниження поточних витрат на виробництво (діяльність), удосконалювання маркетингових досліджень ринку і т.п.;

- кримінальні мотиви одержання злочинними юридичними (фізичними) особами доходів шляхом шпигунства, чи шахрайства розкрадання;

- некомерційні мотиви зазіхань на життя і здоров'я керівників і працівників підприємства (співробітників організації), а також на майно фірми.

Названі спонукальні мотиви можуть обумовити спроби негативного впливу у фізичному і моральному плані на працівників фірми. Спроби фізичного усунення керівників, вищих менеджерів і головних фахівців виникають звичайно в результаті зіткнення комерційних інтересів підприємств (організацій)-конкурентів, конфліктних ситуацій між керівництвом підприємства (організації) і злочинними особами (угрупованнями), а також по політичних мотивах. Спроби морального тиску на працівників тієї чи іншої фірми, як правило, з метою здійснення ними дій, здатних спричинити за собою збиток економічної безпеки й ефективності функціонування підприємницької структури, здійснюється шляхом погроз фізичного знищення, нанесення шкоди здоров'ю, добробуту і репутації відповідальних працівників даної фірми. Виконавцями зазначених дій можуть бути представниками криміналітету, а також спеціально найняті для цього люди і навіть цілі організації.

В остаточному підсумку сукупність негативних впливів, що торкаються безпосередньо силову складову ЕБП, може бути коротко сформульована в такий спосіб:

- фізичний і моральний вплив, спрямований проти конкретної особистості;

- негативний вплив, спрямований на нанесення збитку майну і включаючи погрозу зменшення вартості активів і утрати фінансової незалежності фірми;

- негативні впливи на інформаційне середовище підприємства (організації), у тому числі у виді промислового шпигунства.

Зрозуміло, що необхідний рівень силової складової економічної безпеки конкретного суб'єкта господарювання відповідні служби фірми повинні підтримувати постійно.

Основні напрями комплексу заходів по усуненню відхилень від нормативів показників економічної безпеки підприємства за структурними складовими наведено у табл. 5.1.

Таблиця 5.1.

Заходи по усуненню відхилень від нормативів показників економічної безпеки