Практичне заняття №24

Питання для самоконтролю.

4.2.

Термін Визначення
ВІЛ-інфекція ВІЛ-інфекція – захворювання, викликане вірусом імунодефіциту людини (ВІЛ).
СНІД СНІД – кінцева стадія ВІЛ-інфекції, яка характеризується різноманітними патологічними проявами, зумовленими глибоким ураженням імунної системи вірусами імунодефіциту людини.
Звортня транскриптаза (ревертаза, РНК-залежна ДНК поліменраза) Зворотня транскриптаза (ревертаза, РНК-залежна ДНК полімераза) – фермент, який безпосередньо зв’язаний з вірусною РНК, він визначає стратегію геному в клітині, забезпечуючи деякі етапи репродукції вірусів (на вірусній РНК створює її ДНК-копію).
Скринінг Скринінг (screening - відбір). В разі ВІЛ-інфекції - дослідження сироваток певних популяцій населення (донорів, вагітних, наркоманів, тощо), яке проводиться з метою виявлення сироваток, які з високою ймовірністю містять противірусні антитіла, і виключення сироваток, які не містять специфічних противірусних антитіл.
СНІД-асоційовані хвороби СНІД - асоційовані хвороби – захворювання, що проявляються на пізніх стадіях розвитку ВІЛ-інфекції і вважаються проявом СНІДу.
Полімеразна ланцюгова реакція (ПЛР) Полімеразна ланцюгова реакція (ПЛР) – метод виявлення та ідентифікації вірусів та мікробів в досліджуваних матеріалах. Принцип методу базується на багаточисленному копіюванні (селективній ампліфікації) досліджуваної нуклеїнової кислоти ферментом ДНК – полімеразою.

 

4.2. Теоретичні питання до заняття:

· Загальна характеристика та класифікація онкогенних вірусів.

· Вірусо-генетична теорія виникнення пухлин за Л.О. Зільбером. Механізми вірусного канцерогенезу.

· Морфологія і хімічний склад вірусів імунодефіциту людини. Типи ВІЛ.

· Походження та еволюція ВІЛ. Особливості геному.

· Культивування ВІЛ, стадії взаємодії цих вірусів з чутливими клітинами.

· Клітини-мішені для ВІЛ в організмі людини, характеристика поверхневих вірусних рецепторів.

· Механізм розвитку імунодефіциту. СНІД-асоційована патологія (опортуністичні інфекції та пухлини).

· Методи лабораторної діагностики СНІДу (імунологічні, генетичні).

· Перспективи специфічної профілактики і терапії ВІЛ-інфекції.

 

4.3. Практичні завдання, які виконуються на занятті:

1. Записати в протокол схему лабораторної діагностики ВІЛ-інфекції.

2. Здійснити облік лабораторної діагностики ВІЛ-інфекції за допомогою ІФА, зробити висновок.

3. Ознайомитись з діагностичними тест-системами, лікувально-профілактичними препаратами, які використовуються при ВІЛ-інфекції.

 

5. Зміст теми.

На практичному занятті студенти знайомляться з класифікацією та основними біологічними властивостями ретровірусів, детально зупиняються на морфологічних, фізико-хімічних властивостях, ультраструктурі, антигенній будові ВІЛ, методам лабораторної діагностики та перспективі специфічної профілактики та лікування ВІЛ-інфекції. Студенти розглядають та аналізують схему постановки полімеразної ланцюгової реакції (ПЛР) поставленої з метою лабораторної діагностики ВІЛ/СНІДу а також з її модифікацією, яка забезпечує кількісне визначення РНК ВІЛ в крові хворих. Розглядають принципи імуноблоту. Проводять облік реакцій ІФА, поставленої з метою серологічної діагностики ВІЛ.

Складаючи схему лабораторної діагностики ВІЛ-інфекції та СНІДу, студенти використовують знання набуті під час самостійної підготовки та в процесі розгляду теми на занятті. Крім того, студенти на занятті знайомляться з препаратам, що використовуються для лабораторної діагностики ВІЛ-інфекції. Виконані завдання студенти записують у протокол та підписують його у викладача.

 

Рекомендації для оформлення протоколу

· Студенти вивчають та заносять в протокол класифікацію ретровірусів

· Студенти розглядають та занотовують у протокол схему лабораторної діагностики ВІЛ/СНІДу

· Проводять облік реакції ІФА, поставленої з метою скринінгової серологічної діагностики ВІЛ-інфекції

· Студенти характеризують та заносять до протоколу основні препарати, що використовуються для лікування ВІЛ/СНІДу

 

Класифікація ретровірусів (родина Retroviridae)

 

Рід Представники
Alpharetrovirus Віруси лейкозу, саркоми птахів, саркоми Рауса курей
Betaretrovirus Вірус раку молочних залоз мишей, ендогенний ретровірус людини, вірус мавп Мезон-Пфайзера
Gammaretrovirus Віруси саркоми і лейкемії мишей, котів, приматів
Deltaretrovirus Вірус лейкемії великої рогатої худоби, лімфотропний вірус Т-лімфоцитів людини (HTLV-1,2)
Epsilonretrovirus Вірус саркоми шкіри
Lentivirus ВІЛ, вірус Меді/Вісна, анемії коней
Spumavirus Вірус людини, вакуолізує клітини („піниться”), бичачий сінцитіальний вірус

Завдання 1. Записати в протокол схему лабораторної діагностики ВІЛ/СНІДу.

Схема лабораторної діагностики ВІЛ/СНІДу

           
     
 

 

 


Індикація ВІЛ, чи його компонентів в матеріалі від хворих Виявлення противірусних антитіл Виявлення специфічних змін в імунній системі
-полімеразна ланцюгова реакція -імуноферментний аналіз -виділення ВІЛ з клінічного матеріалу на первинних і стабільних культурах клітин лімфоцитів -електронна мікроскопія - непрямий імуноферментний аналіз - вестрнблот (імуноблот) - реакція імунофлюоресценції - реакція латексаглютинації - реакція радіоімунопреципітації - визначення кількості Т4-клітин, - визначення співвідношення Т-хелперів та Т-супресорів - визначення кількості інтерлейкіну-2 та гама-інтерферону

Завдання 2. Провести облік реакції ІФА, поставленої з метою скринінгової серодіагностики ВІЛ-інфекції.

Завдання 3. Ознайомитися та занести до протоколу основні препарати, що використовуються для лікування ВІЛ/СНІДу.

 

1. Інгібітори зворотної транскриптази нуклеозидної природи (зидовудин, ламівудин, ставу дин та ін.).

2. Інгібітори зворотної транскриптази ненуклеозидної природи (невірапін, делавірдин та ін.).

3. Інгібітори протеази (індинавір, ритонавір, АВТ-378).

· Яка будова вірусів імунодефіциту людини?

· Які ферменти має ВІЛ?

· З якими рецепторами клітини взаємодіє ВІЛ?

· Які фізичні фактори є згубними для ВІЛ?

· Які порушення клітинного імунітету спостерігаються у хворих СНІДом?

· Які механізми передачі ВІЛ?

· В яких біологічних рідинах виявляються антитіла до ВІЛ?

 

 

Тема: «Підсумковий модульний контроль 1»

перелік питань до підсумкового модульного контролю-1

Модуль 1. Морфологія, фізіологія та генетика мікроорганізмів. Антибіотики. Інфекція. Імунітет. Загальна та спеціальна вірусологія.

Змістовий модуль 1. Введення в мікробіологію.

1. Визначення мікробіології як науки. Галузі мікробіології. Предмет і завдання медичної мікробіології. Основні риси та тенденції розвитку сучасної мікробіології.

2. Відкриття мікроорганізмів А. Левенгуком. Етапи розвитку мікробіології. Внесок Л. Пастера та Р. Коха в мікробіологію.

3. Становлення основних напрямків мікробіологічної науки. Роль Д.Самойловича, Е. Дженера, І. І. Мечнікова, Д. Й. Івановського, П. Ерліха, С.М.Виноградського, Е. Беринга, Г. Рамона, Ф.О.Леша, Г. Домагка, О. Флемінга, Д.К.Заболотного, Л.О. Зільбера, В. М. Жданова, М.П. Чумакова, Ф. Бернета та інших вчених. Розвиток мікробіології в Україні.

Змістовий модуль 2. Морфологія і структура прокаріотів та паразитичних одноклітинних еукаріотів. Фарбування мікроорганізмів. Мікроскопія..

1. Основні відмінності прокаріотів та еукаріотів. Форми бактерій з дефектом синтезу клітинної стінки, протопласти, сферопласти. L-форми бактерій.

2. Морфологія і будова бактерій. Роль окремих структур для життєдіяльності бактерій та у патогенезі інфекційних захворювань. Вегетативні форми та спори.

3. Морфологія і класифікація найпростіших.

4. Класифікація і морфологія грибів.

5. Методи мікроскопії. Виготовлення бактеріологічних препаратів. Барвники та фарбуючи розчини, прості та складні методи фарбування.

6. Принципи організації, апаратура і режим роботи бактеріологічної, серологічної та вірусологічної лабораторій.

7. Бактеріоскопічний метод дослідження. Етапи.

 

Змістовий модуль 3. Фізіологія мікроорганізмів (прокаріотів). Еволюція та класифікація мікроорганізмів.

1. Типи і механізми живлення мікроорганізмів. Механізми проникнення поживних речовин в бактеріальну клітину. Хімічний склад мікроорганізмів. Значення складових компонентів. Поживні середовища, вимоги до них. Класифікація поживних середовищ, які використовують у мікробіології.

2. Дихання мікроорганізмів. Аеробний та анаеробний типи дихання. Ферменти і структури клітини, що беруть участь в процесі дихання. Методи вирощування анаеробних бактерій.

3. Ферменти мікроорганізмів, їх роль в обміні речовин. Використання для диференціації бактерій. Ферменти патогенності.

4. Ріст і способи розмноження бактерій. Механізм клітинного поділу, фази розмноження культури бактерій у стаціонарних умовах.

5. Бактеріологічний метод дослідження. Принципи виділення чистих культур бактерій та їх ідентифікації.

6. Вплив фізичних, хімічних та біологічних факторів на мікроорганізми. Стерилізація, методи, контроль за ефективністю стерилізації. Асептика. Антисептика.

7. Походження та еволюція мікроорганізмів. Сучасна класифікація прокаріотів. Основні таксони. Систематика та номенклатура бактерій. Вид як основна таксономічна одиниця.

8. Систематика і номенклатура бактерій. Основні принципи систематики. Класифікація бактерій. Характеристика виду.

 

Змістовий модуль 4. Генетика мікроорганізмів.

1. Матеріальні основи спадковості мікроорганізмів. Генотип і фенотип. Види мінливості. Неспадкова мінливість.

2. Спадкова мінливість. Мутації, їх різновиди. Мутагени фізичні, хімічні, біологічні. Генетичні рекомбінації: трансформація, трансдукція, кон'югація. Дисоціація бактерій.

3. Позахромосомні фактори спадковості бактерій. Плазміди, їх основні генетичні функції. Мігруючі елементи. Роль мутацій, рекомбінацій і селекції в еволюції мікробів. Основні фактори еволюції.

4. Значення генетики у розвитку загальної і медичної мікробіології, вірусології, молекулярної біології. Мікробіологічні основи генної інженерії. Схема одержання генних структур і спадково змінених організмів. Досягнення генної інженерії, використання генноінженерних препаратів у медицині.

 

Змістовий модуль 5. Мікробіологічні основи антимікробної хіміотерапії.

1. Хіміотерапія та хіміотерапевтичні препарати. Хіміотерапевтичний індекс. Механізм антибактеріальної дії сульфаніламідів. Роль П. Ерліха та Г. Домагка у розвитку вчення про хіміотерапію.

2. Явище антагонізму мікробів. Роль вітчизняних мікробіологів у розвитку вчення про антагонізм мікробів. Антибіотики, характеристика, принципи одержання, одиниці виміру. Класифікація за механізмом дії на мікроорганізми.

3. Лікарська стійкість мікробів, механізм утворення стійких форм. Методи визначення чутливості мікробів до антибіотиків. Мінімальна пригнічувальна (МПК) та мінімальна бактерицидна (МБК) концентрації. Практичне значення. Принципи боротьби з лікарською стійкістю мікроорганізмів.

 

 

Змістовий модуль 6. Інфекція.

1. Інфекція. Фактори, що обумовлюють виникнення інфекційного процесу. Роль мікроорганізмів в інфекційному процесі. Патогенність, вірулентність, одиниці виміру, методи визначення. Фактори патогенності мікроорганізмів, їх характеристика.

2. Токсини мікробів (екзо- і ендотоксини). Властивості та хімічний склад, одержання, вимірювання сили екзотоксинів. Роль в патогенезі та імуногенезі інфекційних захворювань.

3. Фази розвитку інфекційного процесу. Механізми зараження патогенними мікроорганізмами. Бактеріємія, токсинемія, сепсис. Періоди інфекційної хвороби.

4. Роль макроорганізму в інфекційному процесі. Імунологічна реактивність організму дитини. Вплив навколишнього середовища і соціальних умов на виникнення і розвиток інфекційного процесу у людини. Персистенція бактерій і вірусів. Поняття про рецидив, реінфекцію, суперінфекцію.

 

Змістовий модуль 7. Імунна система організму. Реакції неспецифічного захисту організму від мікроорганізмів.

1. Вчення про імунітет. Етапи розвитку імунології. Види імунітету і форми його прояву.

2. Неспецифічні фактори захисту організму від патогенних мікробів. Комплемент, його властивості, шляхи активації. Цитокіни. Фагоцитоз, види фагоцитуючих клітин. Стадії фагоцитозу. Завершений і незавершений фагоцитоз.

3. Імунна система організму, її органи. Роль вилочкової залози в імунній відповіді. Клітини імунної системи, їх різновиди, взаємодія Т-, В-лімфоцитів і макрофагів. Їх роль в клітинному і гуморальному імунітеті.

4. Закономірності імунної відповіді організму. Фази імунної відповіді. Імунологічні реакції. Імунологічна толерантність, причини її виникнення. Імунологічна пам'ять, її механізм.

5. Гіперчутливість негайного та уповільненого типу, їх механізми, відмінності. Практичне значення.

6. Триклітинна система кооперації імунної відповіді. Роль окремих клітин імунної системи, їх взаємодія. Інтерлейкіни.

 

Змістовий модуль 8. Антигени. Антитіла.

1. Антигени, їх характеристика. Повноцінні і неповноцінні антигени. Антигенна структура бактерій. Практичне значення вчення про антигени мікробів. Аутоантигени.

2. Антитіла, їх природа. Місце синтезу, динаміка продукції антитіл. Аутоантитіла.

3. Антитоксини, їх властивості, механізм дії. Принципи одержання антитоксичних сироваток. Одиниці виміру, практичне використання.

4. Серологічні реакції, їх характеристика, основні типи, практичне використання. Реакція аглютинації, її механізм, різновиди. Практичне використання.

5. Серологічні реакції. Реакція преципітації, її механізм. Використання в медичній практиці. Реакція преципітації в гелі.

6. Серологічні реакції. Реакції лізису. Реакція зв'язування комплементу, її практичне використання.

7. Реакції з міченими антитілами або антигенами. Практичне використання реакції імунофлюоресценції (РІФ), імуноферментного та радіоімунного аналізу.

Змістовий модуль 9. Реакції імунітету. Імунопатологія.

1. Форми і типи імунного реагування. Гуморальна імунна відповідь та її етапи.

2. Первинна та вторинна імунна відповідь. Взаємодія клітин імунної системи в процесі імунної відповіді.

3. Реакції імунної відповіді, їх характеристика. Клітинна імунна відповідь.

4. Гіперчутливість негайного та уповільненого типу. Механізм розвитку цих реакцій.

5. Моноклональні антитіла, їх одержання та використання в медичній практиці.

6. Імунодефіцитні стани, аутоімунні процеси. Комплексна оцінка імунного статусу організму.

7. Живі вакцини, принципи одержання. Контроль, практичне використання живих вакцин, оцінка ефективності.

8. Вакцини. Історія одержання. Класифікація вакцин. Корпускулярні, хімічні, синтетичні, генноінженерні і антиідіотипові вакцини.

9. Хімічні вакцини і анатоксини, принципи одержання. Асоційовані вакцини. Адсорбовані вакцини, принцип «депо».

10. Анатоксини, їх одержання, очищення, одиниці виміру, використання, оцінка.

11. Корпускулярні вакцини з убитих мікробів. Принципи одержання, контроль, оцінка ефективності.

Змістовий модуль 10. Загальна вірусологія.

1. Історія відкриття і головні етапи розвитку вірусології. Внесок вітчизняних вчених. Методи вивчення вірусів, їх оцінка.

2. Морфологія і ультраструктура вірусів. Типи симетрії вірусів. Хімічний склад, функції складових частин вірусів.

3. Бактеріофаг, історія вивчення. Структура, класифікація фагів за морфологією. Методи якісного і кількісного визначення бактеріофагів. Практичне використання бактеріофагів.

4. Форми взаємодії бактеріофагів з бактеріальною клітиною. Вірулентні і помірні фаги. Характеристика продуктивної взаємодії. Лізогенія і фагова конверсія.

5. Сучасні погляди на природу і походження вірусів. Місце вірусів у системі живого.

6. Принципи класифікації вірусів. Основні властивості вірусів людини і тварин.

7. Методи культивування вірусів та їх оцінка.

8. Реакції вірусної гемаглютинації і гемадсорбції. Механізм, практичне значення, використання, діагностична цінність.

9. Серологічні реакції, які використовують у вірусології. Реакція віруснейтралізації, механізм, принципи використання, діагностична цінність.

10. Реакція гальмування гемаглютинації, її механізм, умови постановки, принципи використання, діагностична цінність.

11. Реакція зв'язування комплементу, її суть, оцінка. Особливості постановки реакції зв'язування комплементу при вірусних інфекціях.

12. Реакції з міченими антитілами і антигенами у вірусології. Реакція імунофлюоресценції (РІФ).

13. Використання культур клітин у вірусології. Класифікація культур клітин. Поживні середовища для культивування клітин.

14. Види взаємодії вірусів і клітин. Характеристика продуктивної взаємодії, етапи.

15. Особливості патогенезу вірусних інфекцій. Гостра та персистентна вірусні інфекції.

16. Імунологічні особливості вірусних інфекцій. Фактори противірусного імунітету.

17. Методи виявлення вірусів у культурі клітин та їх оцінка. Цитопатогенна дія вірусів, її види.

18. Неспецифічні фактори захисту макроорганізму від вірусних агентів, їх характеристика. Інтерферони, механізм дії, інтерфероногени.

19. Вірусні вакцини, класифікація, принципи одержання, вимоги до них, контроль, оцінка ефективності.

 

Змістовий модуль 11. Спеціальна вірусологія.

1. Родина Ортоміксовірусів. Історія відкриття, біологічні властивості, класифікація.

2. Методи лабораторної діагностики грипу та їх оцінка.

3. Антигенна будова і види антигенної мінливості вірусу грипу. Сучасні гіпотези, які пояснюють антигенну мінливість ортоміксовірусів.

4. Патогенез та імунітет при грипі. Роль специфічних і неспецифічних механізмів у протигрипозному імунітеті.

5. Проблема специфічної профілактики і терапії грипу. Препарати та їх оцінка.

6. Родина Параміксовірусів, загальна характеристика родини. Парагрипозні віруси, їх біологічні властивості. Роль у розвитку патології людини. Лабораторна діагностика парагрипозних інфекцій.

7. Вірус кору, біологічні властивості, культивування. Патогенез інфекції. Лабораторна діагностика, специфічна профілактика.

8. Вірус епідемічного паротиту. Патогенез інфекції. Лабораторна діагностика, специфічна профілактика паротиту.

9. Родина Параміксовірусів. Загальна характеристика. Респіраторно-синцитіальний вірус. Біологічні властивості, роль в розвитку патології людини. Методи діагностики захворювань, спричинених РС-вірусами.

10. Родина Пікорнавірусів, загальна характеристика. Антигенна будова. Біологічні особливості вірусів Коксакі, властивості. Значення в розвитку патології людини.

11. Віруси поліомієліту, характеристика, класифікація. Патогенез і імуногенез інфекції. Лабораторна діагностика, специфічна профілактика. Проблема ліквідації поліомієліту в усьому світі.

12. Рід Ентеровірусів, загальна характеристика, класифікація. Лабораторна діагностика ентеровірусних інфекцій.

13. Рід Риновірусів, біологічні властивості. Класифікація. Роль в патології людини. Методи лабораторної діагностики інфекцій, спричинених риновірусами.

14. Родина Рабдовірусів. Вірус сказу, біологічні властивості. Патогенез захворювання. Лабораторна діагностика. Диференціація фіксованого і дикого вірусу сказу. Специфічна профілактика сказу.

15. Загальна характеристика екологічної групи арбовірусів. Віруси кліщового та японського енцефаліту. Історія відкриття і вивчення цих вірусів. Біологічні властивості, методи лабораторної діагностики, специфічна профілактика.

16. Рід Рубівірусів. Вірус краснухи. Біологічні властивості. Патогенез захворювання, імунітет. Лабораторна діагностика, специфічна профілактика.

17. Родина Ретровірусів, біологічні властивості. Класифікація. Механізм вірусного канцерогенезу.

18. Родина Герпесвірусів, біологічні властивості, значення в розвитку патології людини. Лабораторна діагностика захворювань. Генетичні методи діагностики.

19. Родина Аденовірусів. Біологічні властивості. Антигенна будова. Культивування. Патогенез і лабораторна діагностика аденовірусних інфекцій. Імунітет. Специфічна профілактика.

20. Вірус натуральної віспи. Патогенез інфекції. Методи діагностики і специфічної профілактики. Вірус вісповакцини. Ліквідація віспи в усьому світі.

21. Збудники вірусного гепатиту, властивості та класифікація вірусів. Патогенез захворювань. Лабораторна діагностика. Перспективи специфічної профілактики.

22. Онкогенні віруси, класифікація. Вірусо-генетична теорія виникнення пухлин Л. О. Зільбера. Механізми вірусного канцерогенезу.

23. Віруси імунодефіциту людини (ВІЛ). Властивості. Роль в патології людини. Патогенез СНІДу. Методи лабораторної діагностики (імунологічні, генетичні). Перспективи специфічної профілактики і терапії.

24. Кардіовіруси. Загальна характеристика.

25. Пріони. Властивості. Пріонові захворювання тварин (скрепі, губчаста енцефалопатія корів) та людини (куру, хвороба Крейцфельда-Якоба та ін.). Патогенез пріонових захворювань. Діагностика.

 

перелік практичних робіт та завдань до підсумкового модульного контролю 1.

Модуль 1. Морфологія, фізіологія та генетика мікроорганізмів. Антибіотики. Інфекція. Імунітет. Загальна та спеціальна вірусологія.

1. Проводити мікроскопію препарату з використанням імерсійного об’єктиву, зробити висновок про морфологічні властивості досліджуваних мікроорганізмів.

2. Приготувати бактеріальний препарат, зафарбувати за методом Грама, здійснити мікроскопію з використанням імерсійного об’єктиву, зробити висновок про чистоту досліджуваної культури мікроорганізмів.

3. Описати культуральні властивості колоній мікроорганізмів, які виросли на поверхні МПА. Обґрунтувати наступний хід досліджень.

4. Описати властивості колоній мікроорганізмів, які виросли на середовищі Ендо. Знайти колонії, які характерні для E. coli. Пояснити суть використання диференціально-діагностичних середовищ з вуглеводами.

5. Обґрунтувати суть вакцинопрофілактики. Підібрати 2-3 живі вакцини, пояснити принципи їх виготовлення і використання.

6. Обґрунтувати суть вакцинопрофілактики. Підібрати 2-3 убиті вакцини, пояснити принципи їх виготовлення і використання.

7. Пояснити суть антитоксичного імунітету. Підібрати препарати для створення активного антитоксичного імунітету.

8. Пояснити суть антитоксичного імунітету. Підібрати препарати для створення пасивного антитоксичного імунітету.

9. Підібрати препарати, які використовують для специфічної профілактики і терапії дифтерії, пояснити аспекти їх використання.

10. Пояснити суть імуноферментного методу досліджень. Здійснити облік ІФА, поставленого з метою серологічної діагностики ВІЛ – інфекції.

11. Пояснити суть серологічної ідентифікації мікроорганізмів. Підібрати препарати, які використовують з цією метою. Принципи їх одержання.

12. Пояснити суть серологічної діагностики інфекційних захворювань. Підібрати препарати, які використовують з цією метою, їх одержання.

13. Пояснити суть вірусологічної діагностики грипу. Здійснити облік реакції гемаглютинації (РГА), поставленої з метою виявлення вірусу. Зробити висновок про наявність і титр вірусу.

14. Пояснити суть вірусологічної діагностики грипу. Здійснити облік реакції гальмування гемаглютинації (РГГА), поставленої з метою серологічної ідентифікації виділеного вірусу. Зробити висновок про тип вірусу.

15. Здійснити серологічну діагностику грипу. Провести облік реакції гальмування гемаглютинації (РГГА), поставленої з парними сироватками хворого. Зробити обґрунтований висновок.

16. Пояснити суть вірусологічної діагностики поліомієліту. Встановити наявність вірусу у клітинних культурах, інфікованих матеріалом від хворого, за цитопатогенною дією (ЦПД) і феномен бляшкоутворення. Зробити висновок.

17. Пояснити суть вірусологічної діагностики поліомієліту. Здійснити облік реакції вірус нейтралізації (РН), поставленої з метою серологічної ідентифікації вірусу, виділеного від хворого. Зробити висновок про вид вірусу.

18. Пояснити суть вірусоскопічної діагностики вірусних захворювань. Здійснити мікроскопію препарату, виготовленого з мозкової тканини, для виявлення тілець Бабеша-Негрі.

 

Основна:

1. П’яткін К.Д., Кривошеїн Ю.С. Мікробіологія з вірусологією та імунологією. Київ. «Вища школа». 1992, 431 с.

2. Борисов Л.Б. Медицинская микробиология, вирусология, иммунология; М.: ООО «Медицинское информационное агентство», 2005, 734 с.

3. Климнюк С. І, Ситник І. О., Творко М. С., Широбоков В. П. – Практична мікробіологія.-Тернопіль, „Укрмедкнига”, 2004, 438 с.

4. Воробьев А. А., Кривошеин Ю. С., Широбоков В. П. Медицинская и санитарная микробиология: учебное пособие.— М., 2008.-462 с.

5. Широбоков В.П., Яновський Д.С., Димент Г.С, Мікробна екологія людини з кольоровим атласом. Навчальний посібник. – К.:ТОВ «Червона рута - Турс», 2009.-312 с.

6. Палій Г. К., Палій В. Г., Мруг В. М. Мікробіологія, вірусологія, імунологія, інфекційні хвороби. Словник / За ред. Г. К. Палія, В. Г. Палій.-Київ: Здоров’я, 2004. 196 с.

Додаткова:

1. Красильников А. П. Микробиологический словарь-справочник.— Минск, 1986.

2. Medical microbiology / edited by Samuel Baron, MD. – 4th ed. The University of Texas Medical Branch and Galveston, 1996, 1273 p.

3. W.Levinson, E.Jawetz. Medical microbiology and immunology: examination and board review, 6th ed. The McGraw-Hill Companies, 2000, 582 p.

4. Биргер М.О. Справочник по микробиологическим и вирусологическим методам исследования; М., 1983.