Класифікація конституцій
На сьогодні у світі налічується близько 300 конституцій. Існують різні критерії їх класифікації.
За часом виникнення всі конституції поділяють на конституції "старого" та "нового" покоління:
« до першої групиналежать конституції, що були прийняті, переважно, в XVII1-XIX століттях, а також деякі конституції, прийняті в XX столітті до Другої світової війни. Вони розроблялись і приймалися в умовах, які докорінно відрізняються від нинішніх. Гак, Конституція США, якій уже більше 200 років, розроблялась u умовах, коли окремі британські колонії, прагнучи незалежності, об'єдналися в одну державу. 190 років нараховує Конституція Норвегії (1814р.), понад 100 років - Конституція Бельгії (1831 р.) та Люксембургу (1869 р.). Та до початку XX століття більшість країн світу не мали конституцій;
Другу групуутворюють конституції, прийняті після Другої світової війни - Італії (1947 p.), Японії (1950 р.) та ін. До цієї ж групи належать також конституції всіх країн, які одержали незалежність у результаті розпаду колоніальних імперій, а також СРСР, Югославії, Чехословаччини та ін. Конституції цих країн приймалися в умовах, коли міжнародна ситуація сприяла демократизації суспільного життя.
За формою вираження виділяють конституції писані, неписані, (мішані:
• писана конституція- один (Конституція України, Німеччини, Російської Федерації, США) чи кілька документів (законів),які визначені власне як конституція держави (Конституція Швеції, що складається з трьох актів);
• неписана конституція- група політико-правових уявлень, концепцій, доктрин, звичаїв щодо організації державного життя та суспільних відносин (Нова Зеландія, Оман);
• змішана конституція- у ній органічно поєднуються елементи писаної та неписаної конституцій (Англія).
За порядком (процедурою) прийняття виділяють даровані, народні, договірні конституції:
• даровані конституції(октройовані) - підготовлені та введені в дію одноособовим актом монарха, диктатора, хунти (Непал -1962 p., Зімбабве - 1979 p., Саудівська Аравія - 1992 p.).
Існує три способи октроювання:
• в умовах абсолютної монархії король, султан та інші дарують конституцію "своєму вірному народові" (Непал - 1962 p.,Саудівська Аравія - 1992 p.);
• метрополія дарує конституцію колонії, оголошуючи її незалежною державою (Велика Британія в 1979 р. щодо Зімбабве);
• військова чи революційна рада, її голова, який, зазвичай, проголошується президентом, приймає (теж фактично дарує) конституцію, найчастіше тимчасову (Єгипет, Сирія, Гаїті, Афганістан тощо).
• народні конституції- приймаються загальновизнаними демократичними способами: всенародним референдумом (Росія -1993 p., Казахстан 1995 р.) або ж парламентом (Україна 1996 p.);
• договірні конституції- приймаються через укладання відповідної угоди між різними суб'єктами конституційного процесу (Конституція СРСР - 1924 p.).
За порядком внесення змін і доповнень конституції поділяються на гнучкі, жорсткі, змішані:
• гнучка конституція- зміни та доповнення до неї вносяться в порядку, встановленому як і для будь-якого іншого закону (Конституція Англії);
• жорстка конституція- внесення змін і доповнень передбачає складну процедуру, а деякі статті та розділи взагалі не підлягають зміні (Конституція США, Конституція Російської Федерації);
• • змішані конституції(чи напівжорсткі) - містять статті, що змінюються та доповнюються як звичайні закони, а також статті, зміна й доповнення котрих ускладнені (наприклад, Конституція України, де зміна та доповнення статей І, III, ХНІ розділів передбачають ускладнену процедуру - спеціальне коло суб'єктів, які мають право вносити пропозиції щодо внесення змін і доповнень та затвердження змін на всеукраїнському референдумі).
За часом дії розрізняють конституції тимчасові та постійні:
• тимчасові конституції- приймаються на певний термін або до настання певної події (наприклад, тимчасова Конституція Південноафриканської республіки 1994 р. була прийнята строком на п'ять років);
• постійні конституції -приймаються на невизначений термін (Конституція України 1996 р.)
За характеристикою форми державного устрою - федеративні конституції(США, Росія), конституції суб'єктів федерації(у США 50 штатів мають власні конституції; в Росії конституції мають автономні республіки), конституції унітарних держав(Франція, Польща, Болгарія).
За формою державного політичного режиму.
• демократичні конституції-діютьв багатьох капіталістичних і в деяких постсоціалістичних країнах, закріплюють принципи демократичної, правової, соціальної держави, різноманітні форми
власності, соціальне орієнтовану ринкову економіку, права та свободи громадян на рівні міжнародних стандартів);
• авторитарні- надмірно зміцнюють виконавчу владу, обмежують права людини, містять антидемократичні положення;
• тоталітарні- у країнах тоталітарного соціалізму, закріплюють юридичні передумови для створення неподільної політичної системи під конституційне закріпленим керівництвом однієї партії.
За формою державного правління:
• монархічні(Іспанія, Данія, Норвегія, Судан);
• республіканські(Україна, Франція, Італія). Розрізняють також консолідованіта неконсолідовані конституції.Україна, Росія, Бразилія, Казахстан мають консолідовані конституції, це єдині тексти, прийняті одночасно. У Швеції, Ізраїлі. Фінляндії конституції неконсолідовані, тобто складаються із законів, прийнятих в різний час (в Швеції іноді з проміжком навіть у століття), але проголошені основними законами країни, на відміну від інших законів.