Методи конституційного регулювання
Предмет конституційного права України
Конституційне право - галузь національного права України
В Україні, як і в більшості країн світу (нині їх нараховується близько 200), поряд з іншими галузями права (цивільним, кримінальним, міжнародним, фінансовим, сімейним та ін.), існує конституційне право. Свою назву воно отримало від особливого юридичного документа - конституції, що в багатьох країнах називається ще "Основний Закон". Однак конституційне право не зводиться лише до конституції, воно охоплює багато інших правових актів - законів, постанов парламенту й уряду, указів Президента, рішень Конституційного Суду тощо. Разом вони утворюють чинне конституційне право - внутрішньо узгоджену систему юридичних норм (особливих правил, які забезпечуються державним примусом). Вони регулюють певний вид суспільних відносин. На відміну від інших галузей права, що торкаються тільки певних аспектів або деяких, хоч і принципових, питань суспільного життя, конституційне право регулює, передусім, найбільш важливі, принципові суспільні відносини - відносини, що мають особливе значення для суспільства, держави, колективу, особи. Вони поширюються на всі сфери суспільного життя - економіку, політику, ідеологію, соціальні відносини.
Усі соціальні відносини, що є предметом конституційного права,умовно можна розділити на чотири групи (блоки):
1) відносини, які становлять засади народовладдя, народного суверенітету,
2) відносини, що розкривають побудову, устрій держави(форми державного правління, політичний режим, територіальну організацію, символіку);
3) відносини, котрі визначають підґрунтя функціонування держави (гуманізм, демократизм, розподіл влад);
4) відносини, що визначають характер зв'язків між;державою та конкретною особою (відносини громадянства,фундаментальних прав громадян, гарантії реалізації прав і свобод).
Отже, конституційне право- це система внутрішню узгоджених норм, які закріплюють і регулюють основи соціально-економічної структури суспільства, його політичної системи, духовного життя, правового статусу особи, забезпечують умови для здійснення державної влада, участі в ній, боротьби за неї мирними, конституційними засобами.
Конституційне право відіграє центральну, провідну роль у правовій системі. Норми конституційного права, особливо Конституції, є вихідними для інших галузей права.
Метод конституційного регулювання - це система прийомів і способів, за допомогою яких норми галузі права впливають на конкретні суспільні відносини, впорядковують їх щодо цілей та завдань правового регулювання.
Визначальним методом конституційного права України є метод безпосереднього конституційного закріплення(Конституція України на найвищому законодавчому рівні закріплює відносини, що виникають і діють у процесі здійснення повновладдя народу України).
Конституційному праву властиві й ще такі методи:
- методи загального регламентування;
- установчіметоди;
- методи декларацій, встановлення принципів, цілей і завдань організацій та діяльності суб'єктів конституційного права;
- позитивне зобов'язання;
- дозвіл;
- заборона тощо.
У конституційному праві переважають методи імперативного, централізованого регулювання, за яких відносини між суб'єктами права ґрунтуються на засадах субординації, тобто підпорядкування одного суб'єкта іншому.
З огляду нате, що значна частина державно-правових відносин за своєю природою та змістом є надзвичайно складними, комплексними, то й регулювання їх здійснюється, зазвичай, не одним методом, а їх сукупністю.