Порядок розрахунку виходу

1. Для розрахунку виходу базисним за якістю вважається горох з вмістом (%):

смітна домішка — 1;

зернових — 2;

дрібного гороху (цілі й пошкоджені зерна гороху, які проходять крізь пробивне сито з отворами діаметром 5 мм) — 5;

домішки гороху II типу — 5.

Примітка. Зерновою домішкою вважається насіння гороху, бите і пошкоджене зернівкою і листовійкою, пророщене - з корінцем, який вийшов назовні, зіпсоване самозігріванням або су­шінням, запліснявіле, подавлене, враховане у фракції сходу із сита з отворами діаметром 5 мм.

2. За кожний процент смітної домішки у зерні більше або менше базисних кондицій вихід гороху шліфованого, мучки і лузги зменшується або збільшується (в %) за рахунок збільшення або зменшення в рівних частинах норми виходу дрібного гороху, відходів І і II категорій і відходів III категорії (табл. 80).

Таблиця 80

Норми зміни виходу продукції і побічних продуктів при зміні вмісту смітної домішки у зерні гороху

3. За кожний процент зернової домішки у зерні більше або менше базисних кондицій норма виходу гороху шліфованого, мучки і лузги зменшується або збільшується (в %) за рахунок збіль­шення або зменшення в рівних частинах норми виходу відходів І і II категорій і дрібного гороху (табл. 81).

Таблиця 81

Норми зміни виходу продукції і побічних продуктів при зміні вмісту зернових домішок у зерні гороху

4. За кожний процент вмісту дрібного гороху більше або менше базисних норм зменшується або збільшується норма виходу гороху лущеного, мучки і лузги (в %) за рахунок збільшення або зменшення в рівних частинах норми виходу дрібного гороху і відходів І і II категорій (табл. 82).

Таблиця 82

Норми зміни виходу продукції і побічних продуктів при зміні вмісту дрібного гороху в зерні

5. За кожний процент фактично переробленого дрібного гороху норма виходу гороху лущеного, мучки і лузги збільшується (в %) за рахунок зменшення виходу 'дрібного гороху (табл. 83).

Таблиця 83

Норми зміни виходу продукції і побічних продуктів при переробці дрібного гороху понад базисну норму

Кількість фактично переробленого дрібного гороху визначається за різницею між кількістю дрібного гороху, який надійшов у приймальний бункер (в %) і кількістю фактично відібраного дрібного гороху (в %) без вмісту в ньому смітних і зернових домішок.

6. За кожний процент вмісту гороху II типу понад 5 % норма виходу гороху шліфованого зменшується (в %) за рахунок збільшення в рівних частинах виходу мучки, січки і лузги (табл. 84).

Таблиця 84

Норми зменшення виходу продукції при переробці гороху з вмістом понад норму зерна гороху II типу

7. За кожний процент фактичної усушки більше або менше базисних норм зменшується або збільшується норма виходу гороху шліфованого і всіх видів відходів на 1 % пропорційно базисним нормам за рахунок усушки.

16. ТЕХНОЛОГІЯ ВИРОБНИЦТВА КРУП З КУКУРУДЗИ

Принципіальні технологічні схеми по виробництву круп шліфованих п'ятиномерних, крупних круп для виробництва пластівців і дрібних для кукурудзяних паличок наведені в додатках 40, 41, 42.

Кукурудзяні крупи п'ятиномерні шліфовані й крупні для пластівців виробляють переважно із зерна крем'янистої і напівзубоподібної кукурудзи, дрібні крупи для паличок — із зерна зубоподібної і напівзубоподібної кукурудзи.

Крупи шліфовані п'ятиномерні

16.1. Очищення кукурудзи від смітних домішок проводять методом одноразового пропуску крізь скальператор для відділення найбільш крупних домішок, дворазового пропуску крізь сепаратор з застосуванням таких сит (табл. 85).

Таблиця 85

Розміри отворів пробивних сит в сепараторах систем очищення зерна кукурудзи

Проходи підсівних сит сепараторів контролюють на ситі з отворами діаметром 1,5 мм для розподілу відходів на І, II і 111 категорії.

При наявності мінеральних домішок кукурудзу пропускають крізь каменевідбірну машину.

16.2. Після очищення з метою кращого відділення зародка кукурудзу зволожують до 15—16 % водою з температурою 40 °С або пропарюють при тиску пари 0,07—0,1 МПа (0,7-1,0 атн.) протягом 3—5 хв. Після зволожування (або пропарювання) кукурудзу відволожують в бункері протягом 2—3 годин.

16.3. Після відволожування кукурудзу подрібнюють у двороторній дробарці або дежермінаторі. Подрібнене зерно кукурудзи просушують, після чого направляють на розсійники для розсортування за крупністю. Схід із пробивного сита з отворами діаметром 6,0 (5,5) мм направляють на повторне подрібнення; сходи із сит з отворами діаметром 4,5 і 3,0 мм провіюють в аспіраторах для відлілення легковагих частинок і направляють на пнепмостоли. Прохід крізь сито з отиорами діаметром 3 мм просіюють повторно на ситах з дротяної сітки № 1,4; сходи із сит провіюють і направляють на пнепмостоли, проходи сит — у мучку.

16.4. На пневмостолах відбувається розподіл продуктів за густиною. Важкі . (ендоспермові) частинки після провіювання спрямовують на шліфування. Продукт, який одержують з двох середніх каналів, залежно від добротності, направляють на шліфування або повторно на пневмостіл. Легкі частинки (зародки) контролюють на окремому пневмостолі, висушують з доведенням до вологості не більше 10 % і після магнітного контролю подають в засік.

16.5. Шліфування подрібнених частинок кукурудзи проводять шляхом послідовної чотириразової обробки в машинах типу АІ-ЗШН, оснащених ситовими циліндрами з отворами розміром 1,0 х 15 мм.

Склад абразивних дисків машин А1-ЗШН (в %) наведено в табл. 86.

Таблиця 86

Склад абразивних дисків лущильно-шліфувальних машин АІ-ЗШН, %

Після кожної системи шліфування продукт провіюють в аспіраторах, а потім просіюють у роз­сійниках для відбору борошна.

16.6. Шліфовані крупи сортують за крупністю на п'ять номерів іззастосуванням таких сит (табл. 87).

Таблиця 87

Рекомендовані розміри пробивних сит для сортування круп кукурудзяних

Крупи кожного номеру провіюють і після магнітного контролю направляють у засіки.

Контроль борошна проводять на ситі із металевої сітки № 067.

Мучку, одержану в машинах типу АІ-ЗШН, а також відібрану розсійниками І відвіяну дуоаспіраторами, контролюють на ситах із металевої сітки № 09. Вміст у мучці подрібнених частинок, одержаних сходом із цього сита, не повинен перевищувати 5 % від її маси.

Крупні крупи для виробництва пластівців і дрібні для кукурудзяних паличок

16.7. Процеси очищення кукурудзи від домішок і виділення зародка слід проводити в тій же послідовності і на тому ж устаткуванні, що й при виробництві п'ятиномерних круп.

16.8. Збагачені продукти з пневмостолів пропускають послідовно через чотири вальцьові системи. Характеристика вальцьових верстатів: кількість рифлів на 1 см на 1, 2, 3, 4-й системах відповідно 16, 18, 22 і 20; ухил рифлів 6 % на 1-й системі, 10 % - на 2-1 і 3-й системах і 8 % на 4-й системі; співвідношення швидкостей - 2,5; колова швидкість швидкообертового вальця на всіх системах — 4 м/с.

Продукти подрібнення після вальцьових верстатів сортують у розсійниках з виділенням дрібних круп для виробництва паличок проходом крізь сито із металевої сітки № 1,2 і сходом із сита № 067, які, спочатку пропустивши через розсійник, двічі контролюють на ситовійці (сито № 1,2) і після магнітного контролю спрямовують в засік.

16.9. Крупні частки ендосперму з повністю викришеним зародком, одержані з першого пневмостолу, подають на просіювання (сита з отворами діаметром 5 мм). Сходами цих сит від­бирають крупні крупи для виробництва пластівців.

16.10. Прохід крізь сито із металевої сітки № 09 першої вальцьової системи і відноси аспіраторів, установлених перед пневмостолами, спрямовують в мучку. Вміст у мучці подрібнених частинок, одержаних сходом з сита № 09, не повинен перевищувати 5 % від її маси. З 2-ї, 3-ї і 4-ї розмельних систем відбирають кукурудзяне борошно.

Дрібні крупи для виробництва паличок

16.11. Процеси очищення кукурудзи від домішок і виділення зародка проводять в тій же по­слідовності і на тому ж устаткуванні, що й при виробництві п'ятиномерних шліфованих круп.

16.12. Збагачений продукт з пневмостолів пропускають послідовно через п'ять вальцьових систем. Характеристика вальцьових верстатів: кількість рифлів на 1 см на 1-й системі - 6, на наступних - 2, 3 і 4-й - 6,5, на 5-й системі — 8; співвідношення швидкостей на перших трьох системах і на 5-й системі — 2,5, на 4-й — 1,5; колова швидкість швидкообертового вальця на перших трьох системах і на 5-й — 4,5 м/с, на 4-й — 3 м/с; ухил рифлів на 1-й системі — 6 %, на наступних системах — 10 %.

Продукти подрібнення після вальцьових верстатів сортують в розсійниках з виділенням дрібних круп проходом крізь сито із металевої сітки № 1,2 і сходом із сита № 067, які спочатку пропускають крізь розсійник, двічі контролюють на ситовійці (сито № 1,2) і після магнітного контролю направляють в засік перед набиванням. Відноси всіх аспіраторів спрямовують в мучку. Вміст у мучці подрібнених частинок, одержаних сходом з сит № 09, не повинен перевищувати 5 % від її маси.

Крупи кукурудзяні подрібнені.

Процеси очищення кукурудзи від домішок і зародка слід проводити в тій же послідовності і на тому ж устаткуванні, що й при виробництві п'ятиномерних круп.

Очищене зерно подрібнюють накрупи за технологічною схемою, наведеною в додатку 43. Схема передбачає три драні системи. Після кожної системи продукти подрібнення просіюють у роз­сійниках, оснащених ситами з отворами ø 2,5 мм, øø2,0 мм і ø1,5 мм. Крупний продукт, одержаний сходами із сит з отворами ø 2,5 мм, послідовно спрямовують на наступну систему подрібнення. Продукт, який одержують проходом сит ø 2,5 мм і сходом із сит ø 2,0 мм, суміщають, провіюють (для відвіювання оболонок заводи необхідно оснастити аспіраційними колонками або аспіраторами), піддають магнітному контролю і спрямовують в бункер для круп № 1. Аналогічно відбирають крупи № 2. Продукт, одержаний проходом сита ø1,5 мм, додатково просіюють на ситах із металевої сітки № 056 для висівання борошна. Сходом із сита № 056 одержують крупи № 3.

Асортимент, норми виходу і якість продукції

Базисні норми виходу круп і відходів при переробці зерна кукурудзи, яке відповідає за якістю вимогам ГОСТ 13634, наведені в табл. 88.

Таблиця 88

Базисні норми виходу круп, побічних продуктів і відходів при переробці зерна кукурудзи

* Допускається виготовлення круп без відбору зародка. В такому разі встановлюється сумарний базисний вихід борошна і зародка в кількості 22 %.

Кукурудзяні крупи повинні вироблятись із зерна кукурудзи, яке відповідає вимогам ГОСТ 13634.

Асортимент і норми якості кукурудзяних круп повинні відповідати ГОСТ 6002-69 (з урахуванням змін 1, 2) окрім круп кукурудзяних подрібнених, які повинні відповідати вимогам ТУ У 46.22.053-94.

Залежно під способу обробки і розмірів крупинок кукурудзяні крупи поділяють на види, вказані в табл. 89.

Таблиця 89

Види і характеристика кукурудзяних круп

Кукурудзяні шліфовані крупи залежно від розміру крупинок поділяють на п'ять номерів (1,2, З, 4, 5), а крупи кукурудзяні подрібнені —- на три номери (1 — крупні, 2 — середні, 3 — дрібні).

Вирівняність кукурудзяних круп, яка характеризується проходом і сходом двох суміжних сит, повинна відповідати даним табл. 90.

Таблиця 90

Показники вирівняності кукурудзяних круп

Примітка. Номери металотканих сит установлені за ТУ 14-4-1374-86, а сит з круглими отворами — за ТУ 5.897-111722-95.

По органолептичних і фізико-хімічних показниках кукурудзяні крупи повинні відповідати ви­могам, наведеним у табл. 91.

Таблиця 91

Показники якості кукурудзяних круп

Примітки:

1. Вологість шліфованих і крупних круп для щоденного споживання допускається не більше 15,0 %.

2. Зольність круп кукурудзяних подрібнених, які виробляють на борошномельних підприємствах обойного помелу, не більше 1,7 %.

3. Розмір окремих частинок металомагнітних домішок у найбільшому лінійному вимірі не повинен перевищупати 0,3 мм, а маса окремих її члстинок — до 0,4 мг.

4. Зародок визначають у шліфованих крупах номерів 1, 2, З і крупних крупах.

5. Цілі зерна кукурудзи (прохід сита 0 7 мм), оброблені й очищені від зародка та оболонки, відносять до основних круп (крупних).

6. Показники вмісту смітної домішки у крупах шліфованих № 5 і дрібних — гарантійні.

7. Вміст токсичних елементів, мікотоксиніві пестицидів у крупах не повинен перевищувати допустимих рівнів, установлених медико-біологічиими вимогами і санітарними нормами якості продовольчої сировини і харчових продуктів, затверджених Міністерством охорони здоров'я.

До домішок у кукурудзяних крупах усіх видів відносять домішки, наведені у табл. 92.

Таблиця 92

Найменування і характеристика домішок у крупах кукурудзяних

Асортимент і норми якості кукурудзяного борошна повинні відповідати ГОСТ 14176 (з урахуванням змін 1, 2)

Кукурудзяне борошно виробляють тонкого помелу, крупного помелу та обойне.

Зерно кукурудзи, призначене для переробки в борошно, повинне відповідати вимогам ГОСТ 13634.

За показниками якості кукурудзяне борошно повинно відповідати вимогам, наведеним у табл. 93 (ТОСТ 14176 з урахуванням змін 1 і 2).

Таблиця 93

Показники якості кукурудзяного борошна

Примітки:

1. Розмір окремих частинок металомагнітних домішок у найбільшому лінійному вимірі не повинен переви­щувати 0,3 мм, а маса окремих її частинок — до 0,4 мг.

2. Залишкова кількість пестицидів у кукурудзяному борошні не повинна перевищувати максимально допу­стимого ріння, затвердженого Міністерством охорони здоров'я.

3. Номери металевої сітки встановлені за ТУ 14-4-1374-86.

За органолептичними і фізико-хімічними показниками кукурудзяний зародок повинен відпові­дати рекомендованим вимогам, наведеним у табл. 94.

Таблиця 94

Показники якості зародка кукурудзяного

Примітки:

1. Допускається вміст ендосперму з оболонками до 32 %.

2. Величина окремих частинок металомагнітних домішок у найбільшому лінійному вимірі не повинна перевищувати 0,3 мм, а маса окремих її частинок — 0,4 мг.

3. Залишкова кількість пестицидів (ДДТ, його метаболітів і γ-ГХЦГ) не повинна перевищувати максимально допустимих рівнів, затверджених Міністерством охорони здоров'я.

Характеристика домішок, нормованих у кукурудзяному зародку, вказана в табл. 95.

Таблиця 95

Найменування і характеристика домішок у кукурудзяному зародку