Порядок розрахунку виходу

1. Для розрахунку виходу базисним за якістю приймають ячмінь з вмістом (в %):

смітної домішкиї 1,0

зернової домішки 2,0

дрібного ячменю (прохід крізь пробивне сито

з отворами 2,2×20мм) 5,0

2. При відхиленні якості зерна від базисних норм за кожний 1 % вмісту в зерні смітної домішки більше або менше базисної норми зменшується або збільшується норма:

а) сумарного виходу перлових круп — на 0,4 %, кормової мучки на 0,45 %, лузги — на 0,15 %;

б) сумарного виходу ячних круп -на 0,6 %, мучки- на 0,25 %, лузги - на 0,15 % за рахунок збільшення або зменшення норми виходу відходів 1 і II категорій і відходів III категорії у рівних частинах.

3. За кожний 1 % вмісту зернової домішки більше або менше базисної норми зменшується або збільшується норма:

а) сумарного виходу перлових круп - на 0,4 %, кормової мучки - на 0,45 %, лузги — на 0,15 %;

б) сумарного виходу ячних круп - на 0,6 %, мучки - на 0,25 %, лузги - на 0,15 % за рахунок збільшення або зменшення норми виходу відходів І і II категорій.

4. За кожний 1 % фактичної усушки більше або менше базисної норми зменшується або збільшується норма:

а) сумарного виходу перлових круп — на 0,4 %, кормової мучки на 0,45 %, лузги — на 0,15 %;

б) сумарного виходу ячних круп - на 0,6 %, мучки - на 0,25 %, лузги на 0,15 % за рахунок збільшення або зменшення норми усушки.

Фактичну усушку (У) продуктів переробки визначають за формулою:

де W₁ — середньозважена вологість зерна в приймальному бункері, %;

W₂ — середньозважена вологість продуктів переробки, %.

При визначенні середньозваженої вологості продуктів переробки враховується вологість круп, мучки, лузги і дрібного ячменю.

5. За кожний 1 % вмісту дрібного ячменю (прохід крізь пробивне сито з отворами 2,2 х 20 мм) більше або менше базисної норми зменшується або збільшується норма:

а) сумарного виходу перлових круп — на 0,4 %, кормової мучки на 0,45 %, лузги — на 0,15 %;

б) сумарного виходу ячних круп — на 0,6 %, мучки — на 0,25 %, лузги — на 0,15 % за рахунок збільшення або зменшення норми виходу дрібного ячменю.

6. За кожний 1 % відібраного при очищенні й спрямованого в переробку дрібного ячменю збільшується норма:

а) сумарного виходу перлових круп — на 0,3 %, мучки — на 0,45 %, лузги — на 0,25 %;

б) сумарного виходу ячних круп — на 0,3 %, мучки — на 0,45 %, лузги — на 0,25 % за— рахунок зменшення норми виходу дрібного ячменю.

7. Знижки-надбавки по кожному показнику якості зерна проводяться з базисної норми виходу круп, а сумарна знижка-надбавка розподіляється пропорційно базисному виходу круп за номерами.

8. Кількість фактично відібраного дрібного ячменю визначається за масою з врахуванням смітної і зернової домішок.

9. Кількість переробленого дрібного ячменю встановлюють за різницею між його кількістю, яку визначають за аналізом зерна в приймальному бункері, та кількістю фактично відібраного дрібного ячменю.

14. ТЕХНОЛОГІЯ ВИРОБНИЦТВА ПШЕНИЧНИХ ШЛІФОВАНИХ КРУП

Принципові технологічні схеми по виробництву круп "Полтавські" та "Артек" наведені в додатку 38. Крупи "Полтавські" та "Артек" виробляють з твердої пшениці (дурум).

Зерноочисне відділення

14.1. Пшеницю у зерноочисному відділенні очищають шляхом:

одноразового пропуску крізь скальператор для відділення найбільш крупних домішок;

одноразового пропуску всього зерна через сепаратор, у якому проводять первинне очищення від крупних, дрібних і легких домішок;

одноразового пропуску всього зерна крізь каменевідбірну машину;

поділу маси зерна на дві фракції за крупністю з метою наступного роздільного очищення одержаних потоків зерна пшениці (сходу із пробивного сита з отворами 2,4 х 20 мм і проходу цього сита) і більш ефективного відокремлення дрібних домішок. При використанні розсійників А1-БРУ сита доцільно встановлювати за схемою 2;

одноразового пропуску крупної фракції зерна (сходу із сита з отворами 2,4 х 20 мм) крізь сепаратор другого проходу для додаткового очищення від крупних домішок і додаткового виділення дрібної фракції зерна;

одноразового пропуску дрібної фракції зерна, одержаної після розсійника крізь сепаратор третього проходу, оснащеного ситами з отворами ø3,5 мм і 1,7 — 2,0x20 мм. Сходом із сита з отворами 1,7 — 2,0 х 20 мм відбирають дрібну фракцію зерна, а проходом — дрібну пшеницю, яку після контрольного просіювання у бураті спрямовують у відходи І— II категорій;

одноразового пропуску крупної фракції зерна, одержаної сходом із сит з отворами 1,7 — 2,4x20 мм, крізь вівсюговідбірник для виділення вівса, вівсюга, ячменю та інших домішок, які відрізняються від зерна пшениці за довжиною;

одноразового пропуску дрібної фракції зерна, одержаної сходом із сит з отворами 1,7 — 2,0 х 20 мм, крізь кукілевідбірник для виділення кукілю, в'юнка та інших дрібних домішок.

Розміри отворів сит у сепараторах встановлюють відповідно з крупністю зерна перероблюваної партії. Рекомендовані розміри отворів сит наведені в табл.65

Таблиця 65

Розміри отворів пробивних сит сепараторів для очищення зерна пшениці

14.2. Перед спрямуванням на лущення пшеницю зволожують теплою водою до 14,5 - 15,0 %. Термін відволожування залежно від ступеню зволожування та скловидності пшениці — від 30 хв. до 2 год.

14.3. Лущення пшениці проводять шляхом дворазової обробки в оббивальних машинах з абразивними циліндрами. Після кожного оббивального проходу продукт провіюють в аспіраторах.

Технічні характеристики оббивальних машин наведені в табл. 66.

Таблиця 66

Параметри робочих органів оббивальних машин для лущення зерна пшениці

Після оббивальних машин кількість подрібнених зерен у продукті не повинна перевищувати 15%.

Допускається на 2-й чи обох лущильних системах оббивальні машини замінювати машинами типу А1-ЗШИ. Колова швидкість дисків при цьому повинна становити 16-18 м/с.

14.4. Відноси, одержані на оббивальних машинах і аспіраторах, спрямовують на контрольне просіювання (сито з отворами діаметром 2,5 мм або сито із дротяної сітки № 2,2). Схід із сита після провіювання надходить на 1-у шліфувальну систему, а прохід — у відходи І або II категорій.

Лущильне відділення

14.5. Лущену пшеницю спрямовують на шліфування (три системи) і полірування (три системи) з проміжним провіюванням після 2-ї шліфувальної і 2-ї полірувальної систем і проміжним просіюванням після 3-ї шліфувальної системи. Шліфування і полірування проводять в машинах типу А1-ЗШН.

Характеристика робочих органів машин типу АІ-ЗШН на операціях шліфування і полірування наведена в табл. 67.

Таблиця 67

Параметри робочих органів машин АІ-ЗШН на шліфуванні та поліруванні лущеної пшениці

14.6. Продукти після третіх полірувальних систем сортують за крупністю на крупи "Полтавські" (чотири номери) і "Артек" з використанням сит (табл. 68).

Таблиця 68

Розмір отворів пробивних сит для сортування пшеничних круп за крупністю

Норма проходу і сходу для кожного з двох суміжних сит окремо повинна бути не менше 80 %.

Крупи кожного номеру просіюють на відповідних ситах, провіюють і після магнітного контролю подають у засіки.

14.7. Контроль мучки проводять на ситі із дротяної сітки № 063 з наступним пропуском крізь магнітні апарати. Вміст частинок ядра (схід із сита № 063) у мучці не повинен перевищувати 5 % від її маси.

На операціях ситового контролю мучки, лузги, відходів І і II категорій допускається вико­ристання буратів, центрифугалів, крупосортувалок і розсійників.

Асортимент, норми виходу та якість круп

Базисні норми виходу круп і відходів при переробці твердої пшениці 1- 4 класів, яка поста­чається згідно вимог ГОСТ 9353, наведені в табл. 69.

Таблиця 69

Базисні норми виходу круп, побічних продуктів і відходів при переробці пшениці в крупи

Асортимент і норми якості пшеничних круп повинні відповідати вимогам ГОСТ 276 (з урахуванням змін 1, 2, 3).

Залежно від способу обробки і розміру крупинок пшеничні крупи поділяють на два види: "Полтавські" та "Артек". Пшеничні крупи типу "Полтавські" поділяють на номери 1, 2, 3 і 4. Пшеничні крупи "Артек" на номери не поділяють.

Пшеничні крупи виробляють з твердої пшениці 1, 2, 3 і 4 класів. Допускається використання твердої некласної пшениці, наявність домішок у якій не повинна бути більше:

смітної — 2,0 %, у тому числі пошкоджених зерен — 0,2 %;

зернової — 5,0 %, у тому числі пророслих зерен — 3,0 %;

зерна пшениці інших типів - не більше 15 %, у тому числі м'якої білозерної пшениці в твердій пшениці 3-го класу не більше 8 % і некласної — 10 %. За іншими показниками пшениця повинна відповідати вимогам 3-го класу або некласної за ГОСТ 9353.

Характеристика видів пшеничних круп повинна відповідати вимогам наведеним у табл. 70.

Таблиця 70

Характеристика видів пшеничних круп

Крупи пшеничні всіх видів і номерів повинні відповідати вимогам, наведеним у табл. 71.

Таблиця 71

Вимоги щодо якості пшеничних круп

Примітка. Розмір окремих частинок металомагнітних домішок у найбільшому лінійному вимірі не повинен перевищувати 0,3 мм, а маса окремих її частинок — не більше 0,4 г.

Вміст токсичних елементів, мікотоксинів і пестицидів у крупах не повинен перевищувати до­пустимих рівнів, встановлених медико-біологічними вимогами і санітарними нормами якості про­довольчої сировини і харчових продуктів, затверджених Міністерством охорони здоров'я.

Характеристика пшеничних круп за крупністю повинна відповідати вимогам наведеним у табл. 72.

Таблиця 72

Характеристика круп пшеничних за крупністю

Примітки:

1. Для круп типу "Полтавська" № 2, 3, 4 і для круп типу "Артек" наявність неподрібнених зерен пшениці не допускається.

2. Для круп типу "Артек" схід визначається на ситі з дротяної сітки № 063 за ТУ 14-4-1374-86.

До домішок у пшеничних крупах усіх видів і номерів відносять наведені а табл. 73.

Таблиця 73

Характеристика домішок у пшеничних крупах

Примітки. Обробленими зернами жита і ячменю вважаються зерна цих культур, які пройшли технологічну обробку разом з основною культурою — пшеницею, очищені від зародка і квіткових плівок (ячменю) і частково від плодових і насіннєвих оболонок.