Параметри лущильних машин на системах лущення зерна ячменю
| Лущильні системи | Колова швидкість, м/с | Ухил бичів оббивалок,% | Зазор між бичами і наждачною поверхнею, мм | Склад абразивного матеріалу | |||
| Номер зернистості | |||||||
| 1-а і 2-а (оббивалки) | 20-22 | 8-10 | 15-20 | - | - | ||
| 3-я і 4-а (оббивалки) | 19-20 | 8-10 | 15-20 | - | - | ||
| 3-я і 4-а (машини типу А1-ЗШН) | 20-22 | - | - | - |
Кількість нелущених зерен у продукті після лущення (в пенсаку) не повинна перевищувати 5%, а подрібнених — до 50%.
До нелушених зерен пенсака відносять зерна, які повністю зберегли квіткову плівку.
Продукт, одержаний після кожного проходу крізь оббивальні машини, провіюють в аспіраторах, для відділення лузги.
Контроль лузги здійснюють на ситі із дротяної стіки № 1 (або пробивному ситі з отворами діаметром І мм), проходом крізь яке відбирають мучку. Лузгу перед подачею у засіки двічі "провіюють в аспіраторах для відділення цілого і подрібненого ядра.
13.4. Лущений ячмінь (пенсак) спрямовують на шліфування (три системи) і полірування (три системи) з проміжним провіюваням після 2-ї шліфувальної і 2-ї полірувальної системи та проміжним просіюванням після 3-ї шліфувальної системи. Шліфування і полірування проводять у машинах типу АІ-ЗШІІ.
Характеристика робочих органів машин А1-ЗШН на операціях шліфування і полірування наведена в табл. 54.
Таблиця 54
Параметри робочих органів машин А1-ЗШН на шліфуванні й поліруванні пенсака
| Система | Розмір отворів ситового циліндру, мм | Склад абразивного матеріалу, % | |||
| Номер зернистості | |||||
| 1-а шліфувальна | 1,0×15 | - | - | ||
| 2-а і 3-я шліфувальні | 1,0×15 | - | - | ||
| 1-а полірувальна | 0,8×15 | - | |||
| 2-а і 3-я полірувальні | 0,8×15 | - | - |
13.5. Сортування перлових круп за крупністю проводять на п'ять номерів з використанням таких сит (табл. 55).
Таблиця 55
Діаметр отворів пробивних сит у сортувальних машинах перлових круп
| Номер круп | Діаметр отворів сит, мм | |
| прохід | Схід | |
| 4,0 | 3,0 | |
| 3,0 | 2,5 | |
| 2,5 | 2,0 | |
| 2,0 | 1,5 | |
| 1,5 | №056 (із дротяної сітки) |
Крупи кожного номера провіюють і після магнітного контролю спрямовують у засіки.
13,6. Контроль мучки, у тому числі аспіраційні відноси машин, проводять на ситах з отворами діаметром 2,5 мм і ситах із дротяної сітки № І. Схід із сита з отворами діаметром 2,5 мм спрямовують на 3-ю систему шліфування, прохід із цього сита — на 2-у систему полірування. Одержану проходом крізь сито № 1 мучку після магнітного контролю спрямовують у засіки.
Вміст частинок ядра (схід із сита з дротяної сітки № 1,2) в мучці не повинен перевищувати 5%, а у луззі — 1,5% від їх маси.
13.7. На операціях ситового контролю дрібного ячменю, лузги і мучки допускається застосування буратів, центрифугалів, крупосортувалок і розсійників.
Крупи ячмінні ячні
13.8. Процес очищення ячменю від домішок і його лущення проводять за схемою, аналогічною для вироблення перлових круп.
Для більш повного відділення квіткових плівок з поверхні пенсака його додатково шліфують шляхом разової обробки в машинах типу А1-ЗШН.
13.9. Подрібнення одержаного продукту здійснюють послідовно на чотирьох вальцьових системах. Технічна характеристика вальцьових систем наведена в табл. 56.
Таблиця 56
Параметри робочих органів вальцьових, верстатів для подрібнення пенсака в крупи ячмінні ячні
| Вальцьова система | Кількість рифлів на 1см кола вальців | Ухил рифлів, % | Відношення колових швидкостей вальців | Колова швидкість швидкообертового вальця, м/с | Розташування рифлів |
| 1-а | 3,5 | 2,5 | 4,0 | Вістря по вістрю | |
| 2-а | 4,0 | 2,5 | 4,0 | -„- | |
| 3-а | 4,5 | 2,5 | 4,0 | -„- | |
| 4-а | 5,0 | 2,5 | 4,0 | -„- |
13.10. Після кожної вальцьової системи продукт сортують на розсійниках і групують за крупністю. Крупні сходові продукти перших трьох систем (одержані сходами із сит з дротяних сіток № 2,8 і № 2,5) після провіювання в аспіраторах спрямовують послідовно з однієї системи подрібнення на іншу. Крупний схід 4-ї системи після провіювання подають на 3-ю систему.
Продукти середньої крупності (одержані сходами із пробивних сит з отворами діаметром 1,8 і 1,5 мм) провіюють і шліфують у машинах типу А1-ЗШН.
Дрібні продукти (проходи крізь сито з отворами діаметром 1,8 і 1,5 мм, як суміш ячних круп різних номерів, після провіювання сортують за крупністю у розсійниках.
Мучку, яку відбирають проходом сита із дротяної сітки № 08, спрямовують на контроль.
13.11. Сортування ячних круп за крупністю проводять на три номери з використанням таких сит (табл. 57).
Таблиця 57
Розміри отворів пробивних сит у сортувальних машинах для класифікації за номерами круп ячних
| Номери круп | Сита з отворами діаметром, мм | |
| прохід | Схід | |
| 2,5 | 2,0 | |
| 2,0 | 1,5 | |
| 1,5 | №056 (із дротяної сітки) |
Крупи кожного номера провіюють і після магнітного контролю подають для набивання.
13.12. Контроль мучки з аспіраційними підносами проводять на ситах № 056. Вміст частинок ядра в мучці не повинен перевищувати 5%.
На операціях ситового контролю мучки допускається застовування буратів, центрифугалів і розсійників.
При відборі борошна ячмінного кормового для комбікормів з мучки та аспіраційних відносів лущильного відділення необхідно передбачати додаткову просіювальну поверхню.
Асортимент, норми виходу і якість продукції
Базисні норми виходу круп і відходів при переробці ячменю, який відповідає за якістю вимогам ГОСТ 28672, наведені в табл. 58.
Таблиця 58
Базисні норми виходу круп ячмінних і відходів при переробці ячменю
| Продукти переробки | Асортимент і вихід продукції, %, при виробництві | |
| Круп перлових п’ятиномерних | Круп триномерних | |
| Крупи перлові: №1 і №2 №3 і №4 №5 | 36, 8,0 1,0 | - - - |
| Крупи ячні: №1 №2 №3 | - - - | 15,0 43,0 7,0 |
| Разом круп | 45,0 | 65,0 |
| Кормова мучка | 40,0 | 18,0 |
| Лузга | 7,0 | 7,0 |
| Дрібний ячмінь | 5,0 | 5,0 |
| Відходи l і ll категорій | 1,0 | 3,0 |
| Відходи lll категорії та механічні втрати | 0,7 | 0,7 |
| Усушка | 1,3 | 1,3 |
| Всього | 100,0 | 100,0 |
Асортимент і норми якості ячмінних круп повинні відповідати ГОСТ 5784 (з уражуванням змін 1, 2, 3).
Залежно від способу обробки і розміру крупинок ячмінні крупи поділяються на такі види і номери, наведені в табл. 59.
Таблиця 59
Види і номери круп ячмінних
| Вид | Номер |
| Перлові | 1, 2, 3, 4, 5 |
| ячні | 1, 2, 3 |
Характеристика видів ячмінних круп повинна відповідати вимогам, наведеним у табл. 60.
Таблиця 60 Характеристика видів ячмінних круп
| Вид | Характеристика |
| Перлові | Ядро, очишене від квіткових плівок, добре відшліфоване Крупи № І і № 2 повинні мати видовжену форму ядра із закругленими кінцями. Крупи № 3, 4, 5 повинні бути кулеподібними |
| Ячні | Частинки подрібненого ядра різної величини і форми, повністю очищені від квіткових плівок і частково від плодових оболонок |
Характеристика номерів перлових круп повинна відповідати вимогам, наведеним у табл. 61.
Таблиця 61
Характеристика номерів круп ячмінних перлових
| Номери круп | Діаметр отворів (мм) двох суміжних сит для визначення | Норма проходу і сходу двох суміжних сит, % | |
| проходу | сходу | ||
| 4,0 | 3,0 | Не меньше 80 | |
| 3,0 | 2,5 | -„- | |
| 2,5 | 2,0 | -„- | |
| 2,0 | 1,5 | -„- | |
| 1,5 | 0,56 | -„- |
Примітка. Для перлових круп № 5 схід визначають на ситі із дротяної сітки № 056 за ТУ 14-4-1374-86.
Характеристика номерів ячних круп повинна відповідати вимогам, наведеним у табл. 62.
Таблиця 62
Характеристика номерів круп ячмінних ячних
| Номери круп | Діаметр отворів (мм) двох суміжних сит для визначення | Номери проходу і сходу двох суміжних сит, % | |
| проходу | сходу | ||
| 2,5 | 2,0 | Не меньше 75 | |
| 2,0 | 1,5 | -„- | |
| 1,5 | 0,56 | -„- |
Примітка. Для ячних круп № 3 схід визначають на ситі із дротяної сітки № 056 за ТУ 14-4-1374-86.
Крупи ячмінні всіх видів і номерів повинні відповідати вимогам, наведеним у табл. 63.
Таблиця 63
Вимоги до якості круп ячмінних
| Найменування показників | Норма для круп | |
| перлових | Ячних | |
| Колір | Білий з жовтуватим, іноді зеленуватим відтінком | |
| Смак | Властивий нормальним ячмінним крупам без сторонніх присмаків, не кислий, не гіркий | |
| Запах | Властивий нормальним ячмінним крупам, без затхлості, плісені та інших сторонніх запахів | |
| Вологість, %, не більше | 15,0 | 15,0 |
| Доброякісне ядро, %, не меньше У тому числі недодир в %, не більше (для прелових круп №1,2 і ячних круп №1) | 99,6 0,7 | 99,0 0,9 |
| Смітна домішка, %, не більше у тому числі: а) мінеральна, не більше б) шкідлива, не більше у тому числі гірчака повзучого і вязелю різнокольорового, не більше | 0,30 0,05 0,05 0,02 | 0,30 0,05 0,05 0,02 |
| Мучка, %, не більше | 0,20 | 0,40 |
| Зараженість шкідниками хлібних запасів | Не допускається | |
| Металомагнітна домішка, мг на 1кг круп, не більше | 3,0 | 3,0 |
Примітки:
1. Розмір окремих частинок металомагнітних домішок у найбільшому лінійному вимірі не повинен перевищувати 0,3 мм, а маса окремих її крупинок — 0,4 мг.
2. Вміст токсичних елементів, мікотоксинів і пестицидів у крупах не повинен перевищувати допустимих рівнів, установлених медико-біологічними вимогами і санітарними нормами якості продовольчої сировини і харчових продуктів, затверджених Міністерством охорони здоров'я.
Домішки до ячмінних круп усіх видів і номерів наведені в табл. 64.
Таблиця 64
Домішки в крупах ячмінних перлових і ячних
| Найменування домішки | Характеристика |
| Смітна: а) мінеральна б) органічна в) насіння бур’янів г) шкідлива д) зіпсовані ядра | Пісок, галька, руда, частинки землі, наждаку і шлаку Частинки квіткових плівок, стеблин колоса, оболонки бур'янів, мертві шкідники хлібних запасів (жуки) Насіння усіх дикорослих і культурних рослин, крім оброблених зерен пшениці. Обробленими вважаються зерна пшениці, які пройшли технологічну обробку разом з основною культурою — ячменем, очищені від зародка, частково від плодових і насіннєвих оболонок, шліфовані із закругленими кінцями. Сажка, ріжки, в'язіль різнокольоровий, гірчак повзучий Загнилі, запліснявілі, підсмажені, обвуглені — всі з пошкодженим ендоспермом від коричневого до чорного кольору, а також з світлим, але пухким, легко розсипчастим ендоспермом. |
| Недодир | У перлових крупах № 1 і № 2 недодиром вважаються ядра, які мають за борозною залишки квіткових плівок більше, ніж на чверть поверхні ядра Уячних крупах № І наявність залишку квіткових плівок, які явно виступають за краї крупинок. Недодир відносять до домішок, якщо кількість його перевищує для перлових круп № 1 і № 2 — 0,7%, для ячних круп № 1 — 0,9%: |
| Мучка | Прохід крізь сито із дротяної сітки № 056 за ТУ 14-4-1374-86 |