Порядок розрахунку виходу

1. Відповідно з ГОСТ 22983 зерно проса, яке надходить на підприємство, належить до 1-го або 2-го класу.

Для розрахунку виходу базисним за якістю приймають просо 1-го класу з вмістом (у %): чистого ядра — 78 до маси зерна з домішками, лузги — 18; просо 2-го класу з вмістом чистого ядра — 76 до маси зерна з домішками, лузги — 18.

2. Масову частку ядра (Я) і лузги (Л) визначають (в %) за формулами:

де С_д - смітна домішка, %; З_д - зернова домішка, %; П- плівчастість, %; Обр- вміст обрушених зерен у сході з пробиваного сита з отворами 1,4x20 мм, %.

3. За кожний процент ядра в зерні більше або менше базисної норми для свого класу збіль­шується або зменшується норма виходу круп на 0,85% і дрібки з мучкою — на 0,15%.

Це збільшення або зменшення проводиться за рахунок зменшення або збільшення норми виходу відходів І і II категорій на 1%.

4. За кожний процент лузги в зерні більше або менше базисної норми для свого класу про­водиться збільшення або зменшення норми виходу лузги на 0,8% і мучки - на 0,2% за рахунок зменшення або збільшення норми виходу відходів І і II категорій.

5. За кожний процент обрушеного проса, яке відносять до ядра, зменшується норма виходу пшона на 0,6% за рахунок збільшення норми виходу дрібки кормової на 0,5% і мучки — на 0,1%.

6. Під час переробки проса з вмістом важковідокремлюваних домішок (стоголовник, мишій сизий, гумай, просо рисове крупноплідне і куряче, жабрій, синьоочка, круглець, суріпиця, берізка польова, гречишка креслата і в'юнкова) за кожний процент фактично відібраного з відходами І і II категорій проса, віднесеного згідно діючому стандарту до нормального зерна, проводиться зменшення норми виходу круп на 0,7%, дрібки кормової і мучки — на 0,1% і лузги на 0,2% за рахунок збільшення норми виходу цих відходів.

Кількість фактично відібраного нормального зерна у відходах визначають у процентах до кіль­кості зерна, яке спрямовують для переробки за формулою

або

де g - маса зернових відходів, кг; а - вміст нормального зерна у відходах, %;

Q - маса перероблюваної партії зерна, кг; n - фактичний вихід відходів І і II категорій, %.

7. За кожний процент перероблюваного проса з вологістю нижче 13% і проса, яке пройшло сушіння, зменшується норма виходу пшона на 0,03% за рахунок збільшення виходу дрібки і мучки кормової.

8. За кожний процент фактичної усушки більше або менше базисної норми (0,5%) зменшується або збільшується норма виходу круп, кормової дрібки, мучки і лузги на 1% пропорційно базисним нормам за рахунок усушки.

Фактичну усушку (У) продуктів переробки визначають за формулою (в %)

де W₁- середньозважена вологість зерна у приймльному бункері, %; W₂ - середньозважена вологість продуктів переробки, %.

При визначенні середньозваженої вологості продуктів переробки враховується вологість круп,

9. Знижки-надбавки по кожному показнику якості зерна проводяться з базисної норми за­гального виходу круп.

10. Знижки-надбавки з базисного виходу мучки і дрібки додаються і підсумок розподіляється між дрібкою і мучкою пропорційно базисному виходу.

13. ТЕХНОЛОГІЯ ВИРОБНИЦТВА КРУП З ЯЧМЕНЮ

Принципіальні технологічні схеми по виробництву круп ячмінних перлових і ячних наведені в додатках 36, 37.

Крупи ячмінні перлові

Зерноочисне відділення

ІЗ.І. Ячмінь в зерноочисному відділені очищають шляхом:

одноразового пропуску крізь скальператор для відділення найбільш крупних домішок;

одноразового пропуску всього зерна крізь сепаратор, у якому проводять первинне очищення зерна від крупних, дрібних і легких домішок;

поділу маси зерна на дві фракції за крупністю у розсійнику з метою наступного роздільного очищення одержаних потоків зерна ячменю (сходу з пробивного сита з отворами 2,4 х 20 мм і проходу цього сита) і більш ефективного відокремлення дрібного ячменю. При використанні роз­сійників АІ-БРУ доцільно встановлювати сита за схемою 2;

одноразового пропуску крупної фракції зерна (схід із сита з отворами 2,4x20 мм) крізь сепа­ратор другого проходу для додаткового очищення від крупних домішок і додаткового виділення дрібної фракції зерна;

одноразового пропуску дрібної фракції зерна, одержаної після розсійника, крізь сепаратор тре­тього проходу, оснащеного ситами з отворами 4,0 х 20 мм і 2,2 х 20 мм. Сходом із сита з отворами 2,2 х 20 мм відбирають дрібну фракцію зерна, а проходом — дрібний ячмінь;

одноразового пропуску крупної фракції зерна, одержаного сходом із сита з отворами 2,4 х 20 мм, крізь вівсюговідбірник для виділення вівса, вівсюга та інших домішок, які відрізняються од зерна ячменю за довжиною;

одноразового пропуску дрібної фракції зерна, одержаної сходом із сит з отворами 2,2 х 20 мм, крізь кукілевідбірник для виділення кукілю, в'юнка та гречишки в'юнкової.

Дрібний ячмінь, одержаний на сепараторі проходом крізь сито з отворами 2,2 х 20 мм, спря­мовують у бурат контролю дрібного зерна, де проходом крізь сито з отворами діаметром 1,6 мм з дрібного зерна вилучають відходи

lll категорії.

13.2. Розміри отворів сит, які рекомендуються для машин зерноочисного відділення, наведені в табл. 52.

Таблиця 52

Рекомендовані розміри отворів пробивних сит машин для очищення ячменю

З метою підвищення виходу круп перед лущенням рекомендується піддавати ячмінь пропа­рюванню протягом 3 хв. під тиском пари 0,2 МПа (2 атн) з наступним підсушуванням до вологості не більше 15%. Для пропарювання можна використовувати пропарники Неруша, А9-БПБ та інші.

Лущильне відділення

13.3. Лущення ячменю здійснюють шляхом послідовного пропуску зерна крізь чотири лущильні системи при використанні на 1-й і 2-й системах — оббивальних машин (оббивалок), на 3-й і 4-й системах машин типу А1-ЗШН.

На двох останніх системах можливе застосування оббивальних машин. Допускається лущення ячменю здійснювати на трьох послідовних системах з включенням на 1-у і 2-у проходах оббивалок, на 3-у проході — машин типу А1-ЗШН.

Характеристика лущильних машин систем наведена в табл. 53.

Таблиця 53