Лабораторна робота №5

Розмноження плодових рослин

Природні способи розмноження: насінням, кореневими паростками, вусами, батогами, звислими верхівками, партикуляцією.

Штучні способи розмноження: живцями, відсадками, щепленням, з меристеми в умовах in vitro.

Рис. 15. Розмноження вусами

Рис. 15. Розмноження батогами

Рис.17. Розмноження кореневими паростками

Рис. 18. Розмноження звислими верхівками.

Рис.19. Розмноження відсадками.

а б в

г д

Рис. 20. Розмноження повітряними відсадками:

а – готування пагона; б – огортання пагона субстратом; в – обв’язування плівкою; г – відділення пагона від гілки після утворення коренів; д – дорощування повітряних відсадків.

1 2

Рис. 21. Розмноження живцями: 1- зеленими; 2 – кореневими; 3 – здерев’янілими.

Рис. 22. Розмноження в культурі invitro на штучному живильному середовищі

Насіння і підщепи плодових культур

1. Розбір і опис насіння.

2. Освоєння методики оцінювання якості насіння та визначення господарської придатності.

3. Освоєння техніки стратифікації насіння.

4. Ознайомлення з основними підщепами.

Мета роботи: освоїти методики оцінювання якості насіння та визначення господарської придатності. Освоїти техніку стратифікації. Ознайомитися з основними підщепами плодових культур.

Завдання: Розібрати і описати насіння основних плодових культур. Опрацювати запропоновану інформацію і занести в робочі зошити.

Заготовляють насіння в маточно-насіневому саду. Добувають із плодів холодним способом. Висушують при температурі не вище +35°С, зберігають при вологості 10-12 % при температурі до +10°С і відносній вологості 60-70%.

Таблиця 4

Маса насіння та вихід його із плодів

Таблиця 5

Посівні якості насіння, %

Таблиця 6

Маса наважки для визначення чистоти насіння

За державними стандартами до основних якісних показників відносять чистоту і життєздатність насіння (табл. 5).

Чистоту насіння вираховують у відсотках до маси взятої проби за формулою:

Ч% = (Мч.н:Мп)•100,

де Ч% - чистота насіння, виражена у відсотках;

Мч.н – маса чистого насіння, г; Мч.н – маса взятої проби, г.

Методи визначення життєздатності насіння

Органолептичний – за зовнішнім виглядом, запахом, смаком.

Метод прискореного пророщування – намочують пробу насіння протягом 3-4 діб, змінюючи щодня воду. Знімають насіннєві оболонки, насіння без оболонок розкладають в чашках Петрі на зволожений фільтрувальний папір і витримують в термошафі протягом 9-10 діб, при яскравому освітленні та t°= +20-22°С. У життєздатного насіння сім’ядолі зеленіють і набухають.

Хімічний метод – забарвлення аніліновими барвниками. Метод ґрунтується на здатності оболонок живих клітин не пропускати барвник у цитоплазму. Пробу насіння намочують у воді, знімають насіннєві оболонки. Очищене насіння занурюють у 0,1% розчин індигокарміну і витримують при t° = +20-25°С протягом 3-6-ти годин. Далі насіння промивають під проточною водою і розглядають. У насіння, яке втратило схожість сім’ядолі і зародок забарвлені, у здорового насіння – не забарвлені.

Стратифікація насіння

Свіжозібране і підсушене насіння знаходиться в глибокому спокої, тобто воно не здатне до проростання. Ця властивість не дозволяє проростати насінню восени в несприятливих для розвитку сіянців умовах. Щоб вивести насіння з глибокого спокою йому слід створити умови наближені до природних, тобто до умов протягом зими у підстилці під снігом. Висока вологість, низькі температури протягом тривалого часу сприяють повному фізіологічному визріванню насіння і виводять його зі стану глибокого спокою.

Стратифікація насіння – захід по виведенню насіння з глибокого спокою в штучно створених відповідних умовах. Тривалість стратифікації перш за все залежить від культури, в яких умовах вид проходив еволюцію, а також вологості і температури. Види які сформувалися в субтропіках мають короткий період природної стратифікації насіння, види з північних регіонів – тривалий період. Період стратифікації залежить також від строків достигання насіння. Ті види, які завершують формування насіння пізно восени, швидше стратифікуються, ті у яких плоди визрівають влітку – довше.

Умови стратифікації.При стратифікації насіння для кожного виду створюють умови наближені до природних.

Вологість. Насіння вимочують протягом 2-3 діб, періодично зливаючи воду, або пропускають через воду повітря. Набухле насіння підсушують від краплинної вологи і обробляють антисептиками, щоб не розвивалася гнилісна чи грибкова мікрофлора.

Таблиця 7

Терміни стратифікації

Рис. 23. Стратифікація насіння у субстраті.

Рис. 24. Стратифікація насіння безсубстратним способом в перфорованих пакетах.

Субстрат. В якості субстрату для стратифікації використовують промитий річковий пісок, вермикуліт, керамзит. Для видів з великим насінням (абрикос, персик, мигдаль, волоський горіх) в якості субстрату можна також використати не розкладений торф чи мох. Вологість субстрату підтримують на рівні 55-70%. Вологе оброблене насіння змішують з вологим субстратом в співвідношенні 1:3. Як правило, насіння перешаровують субстратом: шар насіння – шар субстрату.

При стратифікації в холодильних камерах з регульованою температурою і вологістю стратифікувати насіння можна в поліетиленових перфорованих пакетах безсубстратним способом.

Температура. Для кісточкових період стратифікації ділять на теплий і холодний, спочатку насіння витримують при температурі +18-20°С, через 20-30 діб знижують до +5-8°С, аж до розтріскування кісточок. Після розтріскування температуру знижують до 0-1°С. Для зерняткових застосовують лише холодний – при температурі 0-+3°С.

Протягом стратифікації за насінням ретельно спостерігають. При появі зародкових корінців температуру знижують до -1°С.

Підщепи плодових культур

За способами розмноження підщепи плодових культур поділяють на насіннєві та клонові. Насіннєві підщепи вирощують з насіння, клонові розмножують відсадками або живцями.

За активністю росту підщепи ділять на сильнорослі, середньо- рослі та слаборослі (карлики та напівкарлики). Як правило, на насіннєвих підщепах отримують дуже сильнорослі дерева, висота яких в садах може сягати понад 5-7 м.

Таблиця 8

Класифікація підщеп