Систематика плодових культур

Лабораторна робота №1

Д/3

Додаткове обладнання.

Головний перемикач світла П 38.

Повзункового типу, має кнопочне управління, встановлений на щитку приладів автомобіля.

Призначений для включення і виключення фар, підфарників, задніх фонарів і ламп освітлення щитка приладів.

Ручка перемикача може займати три положення:

0- ручка натиснута до відказу і все освітлення вимкнено.

1 - ручка витягнута на половину ходу штока - вмикаються передні і задні фонарі.

II - ручка витягнута повністю - додатково включаються фари, а передні ліхтарі вимикаються.

Будова:

1. Корпус.

2. Контактна пластина з фіксатором.

3. Шток.

4. Колодка з контактами.

5. Реостат

5.1. Корпус реостата з ізолятором.

5.2. Спіраль реостата.

5.3. Повзунок.

6. Термобіметалічний запобіжник.

7. Ручка перемикача.

Перемикання світла фар з дальнього на ближній і навпаки здійсн. за допомогою ножного перемикча типу П-53.

Переривач покажчиків поворотів П 105 Австановл. на рульовій колонці під рульовим колесом і діє напівавтоматично.

Будова:

1. Корпус.

2. Кришка.

3. Перемикач.

4. Пружина.

6. Фасонна пластина.

7. Ролик.

8. Хомут кріплення перемикача.

Комбінований перемикач П 145(КамАЗ, МАЗ і ін.), Будова:

1. Корпус (з двох частин).

2. Перемикач світла:

2.1. контактна пластина;

2.2. металевий ротор;

2.3. пружина ротора;

2.4. кульковий фіксатор;

2.5. рукоятка.

3. Кнопка сигналу звукового (пневмо. або електро.)

4. Премикач покажчиків поворотів.

Положення:

I - лівий поворот;

II - нейтральне;

III - правий поворот;

IV- (на себе) звуковий сигнал або ін. прилади.

4. Запобіжники призначенідля відключення захищаемого ел. кола або приладу від джерела струму при короткому замиканні або перенавантаженні.

Плавкізапобіжники.

Плавкі вставки вигот. з легкоплавкого металу або з лужної мідної проволоки одноразового використання.

Плавляться при збільшенні навантаження на 50 % .

Термобіметалічнізапобіжники забезпечують довготривале протікання номінальної сили струму при t оточуючого середовища до 50°С, і розривають коло при перенавантаженні на 150% .

Поділяються на запобіжники поділяють на багаторазової і одноразової дії. Вмикаються в найуразливіше коло освітлення.

Тема:

Заняття І

План

1. Портова електрична мережа.

2. Будова і робота, типи електричних звукових сигналів.

3. Призначення, будова і робота склоочисників.

4. Будова і робота електродвигунів приводу склоочисників, системи опалення і вентиляції.

5. Пристрої для зниження рівня радіо- і телеперешкод.

§ 40-43 § 14.4

cm. 241-258 [3] ст. 177-183 [4]

1. Центри походження плодових культур.

2. Ботанічна класифікація плодових культур.

3. Виробнича класифікація плодових культур.

4. Біолого-морфологічна класифікація плодових культур

Мета заняття: необхідно знати і розрізняти основні види плодових культур, ознайомитися з ботанічною класифікацією, виробничою та біолого-морфологічною класифікацією.

Завдання: Записати латинські назви основних видів плодових і ягідних культур. Ознайомитися з відповідною літературою.

Центри походження культурних рослин – це вогнища їх формотворення і розселення. Вчення про центри походження культурних рослин розробив російський вчений М.І. Вавилов. За ним існує 7 основних центрів походження:

1. Південноазіатський тропічний (сюди входить тропічна Індія, Індокитай, південний тропічний Китай, південна частина Тайваню, південні Японські та інші острови Південно-Східної Азії, південь півострова Корея).

2. Східно-Азіатський (помірна та субтропічна зона Китаю, північна частина Тайваню, більша частина Кореї та Японії).

3. Південно-Західно-Азіатський центр ділять на вогнища: а) Кавказький; б) Передньоазіатський: Мала Азія, Іран, Афганістан, Середня Азія; в) Північно-Західно-Індійський (крім Пенджабу і примикаючих до нього провінцій Північної Індії).

4. Середземноморський.

5. Абіссинський.

6. Центральноамериканський з вогнищами: а) Гірський південно-мексиканський; б) Центральноамериканський; в) Вест-Індійський острівний.

7. Андійський. Сюди входять вогнища: а) власне Андійський в гірських районах Перу, Болівії і Еквадору; б) Чилоанський (Чилі та острів Чилое); в) Баготанський (Східна Колумбія).

Вчення М.І. Вавиловапродовжив і розвинув П.М. Жуковський. Він вніс зміни в назви і межі та встановив нові вогнища походження та формотворення культурних плодових рослин і вже за П. М. Жуковським їхіснує дванадцять:

1. Китайсько-Японський. Звідси походять культурні види груші, сливи, абрикоса, персика, вишні, актинідії, деякі горіхоплідні.

2. Індонезійсько-Індокитайський (субтропічні і тропічні культури, такі як літчі, рамбутан, дуріан, чай, мускатний горіх).

3. Австралійський (макадамія – найсмачніші горіхи).

4. Індостанський (манго, банан, чай, лимон, апельсин, окремі види мандарина).

5. Середньоазіатський(яблуня, груша, абрикос, слива, персик, вишня, мигдаль, горіхоплідні, виноград та інші).

6. Передньоазіатський (яблуня, груша, айва, слива, абрикос, мигдаль інжир, алича, гранат, волоський горіх).

7. Середземноморський (вторинний центр формотворення винограду, черешні, інжиру).

8. Африканський (включає в свої межі абіссинський центр за М.І. Вавиловим) (кава, фінікова пальма, абіссинський банан).

9. Європейсько-Сибірський (вторинний центр формотворення яблуні, груші, черешні, винограду, та первинний вишні, малини, смородини).

10. Середньо-Американський (Мексика, Гватемала, Коста-Ріка, Гондурас, Панама), (папайя, авокадо, саподилла, какао, ваніль, анакардіум та ін.)

11. Південно-Американський: а) Андійський (суниця, пахучий перець) та б)Бразилійсько-Парагвайський (каучукове дерево, какао, ананас, фейхоа та ін.).

12. Північно-Американський (виноград, слива, вишня, смородина, аґрус, суниця, горіхоплідні).