Система живлення карбюраторного двигуна.
Тема 7
Розповісти провентиляцію картера.
Розповісти будову різних типів радіаторів.
Система мащення
Розповісти роботу центрифуги по плакату.
Розповісти роботу фільтра по плакату.
Фільтр тонкої очистки (повнопоточний).
Вякості фільтр, елементів викор. стрічково паперові і картонні пакети або ін. матеріали. В таких фільтрах масло фільтрується просочуючись ч-з мікропори фільтр, елемента.
Фільтри відцентрової очистки добре очищають масло від механічних часток і смол. Будова:
1. Корпус.
2. Вісь ротора (ввернута в корпус).
3. Корпус ротора з ковпаком.
4. Кожух.
5. Сітчастий фільтр (в верхній частині корпуса ротора).
6. Жиклери (сопла).
7. Упорний підшипник.
Центрифуга КамАЗ маєтурбіну з лопатками на які попадає масло з сопла яке розміщене в осі ротора.
Турбіною приводиться в рух ротор. Турбіна розміщена в розточці нижньої частини ротора.
Тема 6.
Заняття 3.
План
1. Призначення і будова масляного радіатора.
2. Призначення, типи, будова і робота систем вентиляції картера двигуна.
3. Вплив вентиляції картера двигуна на забруднення навколишнього середовища.
Д/3 § 30 ст. 95-99 [1]
1. Масляний радіаторпризначений для підтримання т-ри масла в необхідних межах. Масляні радіатори отримали поширення в двигунах вантажних автомобілів, тому що вони часто працюють в важких умовах.
Радіатори встановл. і на двиг. легк. авто, якщо вони мають форсовані двигуни, або двиг. великої потужності.
Масляний радіатор розміщ. перед водяним радіатором, щоб він інтенсивно обдувався зустрічним потоком повітря.
Заняття І
План
1. Призначення, загальна будова і робота системи живлення двигунів (ЗІЛ-130, ЗМЗ-53, ЗМЗ-24).
2. Паливо для карбюраторних двигунів. Поняття про детонацію. Ознаки і причини детонації. Поняття про октанове число бензину.
3. Визначення понять: горюча суміш, робоча суміш, коеф. надлишку повітря. Границі запалювання горючої суміші.
4. Вплив складу суміші на на економічність (а=1,05-1,15 - збіднена) потужність (збагачена 0,85-0,95) двигуна, та на забруднення навколишнього середовища.
Д/3 § 32-34 cm. 99-102 [1]
§ 33-35 ст. 91-93 [2]
1. Системаживлення карб, двигуна признач, для приготування горючої суміші з парів палива і повітря, складеної в відповідній пропорції, подачі її в циліндри двигуна і відводу з них відпрацьованих газів.
Будова системи живлення:
I. Паливопідвідна частина:
1. паливний бак;
2. фільтр грубої очистки;
3. паливний насос;
4. фільтр тонкої очистки;
5. карбюратор;
6. паливопроводи;
7. впускні трубопроводи.
II Повітрепідвідна частина:
1. повітряний фільтр (повітреочищувач);
2. канали підводу повітря;
IIIГазовідвідна частина:
1.колектор (випускний трубопровід);
2. прийомні труби глушника;
3. глушник;
4. випускна труба.
Розповісти роботу системиживлення.
Паливо з бака ч-з фільтри насосом подається до карбюратора. При такті впуску в циліндрі двиг. створ, розрідж., яке ч-з впускні трубопроводи передається до карб., і повітря пройшовши ч-з фільтр поступає в зміш. камеру карб, куди також подається паливо ч-з жиклер.Паливо випаровуючись змішується з повітрям, і утворює горючу суміш. З карб, горюча суміш поступає в циліндри. Гази що утвор. при згорянні роб. суміші тиснуть на поршень, здійснюючи робочий хід.
Після роб. ходу гази ч-з відкритий випускний клапан витісняються в випускний трубопровід (колектор). Далі вони поступають в прийомні труби глушника і через глушник в випускну трубу і в атмосферу.
2. В якості палива для карб, двигунів використовують бензини, рідше альтернативні палива (гази).
Бензин зазвичай отримують в результаті фізичних (пряма перегонка) і деструктивних (крекінг-процес) методів перегонки нафти. Вимогидо безинів:
• швидке утворення паливоповітряної суміші;
• швидкість згорання не більше 40 м/с;
• мінімальна кородуюча дія на деталі двиг;
• здатність довгий час зберігати свої властивості;
• мінім, відкладення смолистих речовин в елем. СЖ;
• мінімальна отруюча дія на організм людини і оточ. середовища.
Для фракційного складу бензинів характерні т-ри перегонки 10, 50,і 90% палива, а також темпер, початку і кінця перегонки.
Температура перегонки 10% палива (пускові фракції) визначає можливість отримання горючої суміші, яка забезпечує пуск двигуна при низькій т-рі оточуючого середовища.
Автобензини в зал. від к-ті пускових фракцій які легко випаровуються поділяються на зимові і літні, а також всесезонні.
Для автом. двигунів випускають бензини наступних марок по ГОСТ 2084-77: А-72, А-76, АИ-98 - всесезонний. А - автомобільний.
И - окт. число визн. дослідним методом.
93 - найменше октанове число, що характеризує детонац. стійкість, і визн. дослідним або моторним методом.
Детонацієюназив. вибухове горіння робочої суміші, з швидкістю поширення фронту полум’я до 2 тисяч м/с.
Ознаки детонації:
1. Металічні стуки.
2. Місцевий перегрів деталей двигуна.
3. Прогорання поршнів і клапанів.
4. Чорний дим з глушника.
5. Падіння потужності двигуна.
Причини детонації:
1. Невідповідність марки палива даному двигуну.
2. Раннє запалення.
3. Нагар на поршнях і стінках камери згорання.
4. Швидкісний режим і навантаження.
5. Форма камери згорання.
6. Матеріал головки блока.
7. Розмір поршнів циліндрів.
В автобензини А-76,АИ-93 і АИ-98 для підвищення антидетонаційної стійкості додають антидетонатор - етилову рідину (ТЕС) (не більше 3...4 мл на 1 кг палива).
Етильовані бензини ядовиті.
Етильовані бензини фарбують:
А-76 - жовтий;
АИ-93 - рожево-червоний;
АИ-98 – синій;
А-72 - рожевий.
Термін зберіганнябнзинів до 5 років. Детонац. стійкісь бензинів визнач, на спец, двигуні при стандартних умовах.
Найбільшою детонац. стійкістю володіє ізооктан (стійкість приймають за 100 од.), найменшою - гептан (стійк. прийм. за 0)
Октанове числох-зує стійкість бензину проти детонації - процентний вміст ізоктану в такій суміші з гептаном, яка по детонаційній стійкості рівноцінна досліджуваному паливу.
Наприклад:Паливо яке досліджується детонує так як 76% ізооктану і 24% гептану, октанове число 76.
Октанове числовизначає допустимий ступінь стиску, при якому в зал від складу суміші згорання відбув, з допустимими (25-40 м/с) швидкостями. Двигуни ГАЗ-52-04, ГАЗ-53-112 і ЗІЛ-130 мають ступінь стиску до 7,2 і працюють на А-76. Двигуни авто. ГАЗ-24, ГАЗ-3102, ВАЗ, АЗЛК мають ступінь стиску до 9 - на АИ-93.
3. Для приготування горючої суміші використ. паливо і повітря, причому два компоненти повинні бути ретельно очищенні від механічних і ін. домішок.
Горюча суміш- це суміш, приготована в карбюраторі з парів дрібнорозпиленого палива і повітря.
Робоча суміш- це горюча суміш, що поступила в циліндр двигуна змішана з відпрацьованими газами.
Склад горючої суміші х-ся співвідношенням мас палива і повітря.
Для повного згорання 1 кг палива теоретично необхідно 14,9 кг повітря (15 кг).
Але кількість повітря, яка дійсно витрачується на приготування горючої суміші може бути більшою або меншою теоретично необхідної.
Тому склад горючої суміші характеризують коеф. надлишку повітря, що познач, буквою а.
Коеф. надл. повітря а — це відношення дійсної к-ті повітря (Ьд) що бере участь в процесі згорання бензину до теоретично необхідної к-сті повітря (Lo).
а=Ь,д/Ьо Склад суміші:
1. Якщо (Х=15/15=1 - нормальна.
2. Якщо а =0,85-0,95 - збагачена.
3. Якщо а <0,85 - багата.
4. Якщо а=1,05-1,15 - збіднена.
5. Якщо ОС >1,15 - бідна.
Границі запалювання горючої суміші: багата - (Х=0,5; бідна - 0t=l,35.